Кобзар давно прийшов у наш край — і не лише невмирущою поетичною книгою під такою назвою та численними пам’ятниками. Тепер — ще й змістовною і розмаїтою експозицією Музею народної шани Тараса Шевченка, відкритого в обласному Народному домі «Просвіта» у переддень 23-ї річниці незалежності України. На урочистість зібралися просвітяни, письменники, митці з Івано-Франківська і всієї області.
Начальник управління культури, національностей та релігій ОДА Володимир Федорак, який входив до робочої групи зі створення музею, образно порівняв: «Для його народження нам потрібно було стільки ж часу, як мати виношує в своєму лоні дитину, — близько дев’яти місяців». Протягом цього часу відремонтували одне з найбільших приміщень просвітянського дому, сформували й художньо оформили експозицію, яка знайомить з історією поширення Шевченкових творів у Галичині й духовного «самоозброєння» ними українства і, звичайно, містить матеріали про вшанування пам’яті Кобзаря на Прикарпатті. 
Щедро засіяне в українській душі слово Кобзаря так само й нині живить нас духом борні із сатанинськими силами, для котрих наша незалежність — як кістка в горлі. і на відкритті музею витала тривога за долю Вітчизни, яку Шевченко з такою великою синівською любов’ю оспівав і заповів нам усім: 
Свою Україну любіть. 
Любіть її... Во время люте,
В остатню тяжкую минуту
За неї Господа моліть.
Голову облдержадміністрації Андрія Троценка зображена на одній із картин шевченківська хата мимоволі спонукала згадати приказку «Моя хата скраю», причому не в тому трактуванні, що нав’язували українцям за радянщини. Як йому оповідав рідний дід на Дніпропетровщині, тодішня тоталітарна влада перекрутила зміст цієї приказки задля приниження українців. Насправді ж у давнину за рішенням і довірою громади будували хату на краю села саме авторитетні родини зі здоровими міцними хлопцями, здатними прийняти на себе перший удар при нападі татар на село. «От і ця шевченківська хата нині стоїть в обороні України від новітньої навали ворога — російського агресора», — сказав чільник виконавчої влади краю. 
Перший заступник голови обласної ради Олександр Левицький назвав новий музей «епіцентром шани, поваги, вдячності Кобзареві за його жертовне життя і безсмертну поезію». Творили цей музей прикарпатці за покликанням — від чистого серця.  
— Сюди, — сказав О. Левицький, — мають приїздити люди з усієї області, а найперше — школярі зі своїми наставниками. Аби переконатися, що за все те, що Шевченко оспівував, чому присвятив себе, нині проливають свою кров українські вояки. В цьому музеї мають виявлятися не декларована, а справжня любов до України, яку уособлював геніальний поет, жертовність задля кращої долі Батьківщини... 
За словами голови обласного об’єднання «Просвіти», депутата обласної ради Степана Волковецького, багато хто, та й він сам спочатку, мали сумнів щодо того, чи доцільно створювати шевченківський музей на Прикарпатті, де Кобзар, як відомо, ніколи не був:
— Але, мабуть, спрацював основний аргумент: у новітній історії нашого краю за останні півтора століття всі події громадсько-політичного і духовного життя відбувалися з ім’ям, словами, ідеями Тараса, якими місцеві громади прагнули керуватися в різних напрямах своєї діяльності. Й актуальність утілення їх у життя нині ще більше зросте завдяки цьому унікальному музею. Широкий фронт ремонтних робіт, які тут було здійснено, і саме створення експозиції вимагали чималих коштів, отож без фінансування облрадою та ОДА нічого не було б. Утім, лише бюджетних асигнувань явно не вистачило б — і тут підставила своє плече ціла низка спонсорів. 
Голова  Коломийського міськрайонного об’єднання «Просвіти» Василь Глаголюк, який днями побував у столиці, передав усім присутнім на презентації музею вітання від голови ВУТ «Просвіта» ім. Т. Шевченка Павла Мовчана, а ще привіз дарунок музеєві від заступника голови цього об’єднання, письменника, Шевченківського лауреата Михайла Андрусяка — бібліотечку його книг.   
За вагомий особистий внесок у створення музею народної шани Т. Шевченка багатьом причетним до цієї справи просвітянам, художникам-оформлювачам, підприємцям було вручено грамоти голів облдержадміністрації та обласної ради, управління культури, національностей та релігій ОДА, відзнаки ВУТ «Просвіта» ім. Т. Шевченка. 
А провести першу екскурсію в музеї попросили ініціатора його заснування. Заступник голови обласного об’єднання «Просвіти», заслужений працівник культури України, краєзнавець Петро Арсенич був направду щасливий з того, що його ідея, котрій уже не один десяток років, нарешті знайшла практичне здійснення. 
 

Іван ГАВРИЛОВИЧ