Село Назавизів Надвірнянського району дало українському визвольному рухові двох курінних УПА — Данила Рудака («Чорного») та Сергія Олеськіва («Негуса»). Однак якщо про першого нині зібрано вже чимало біографічного матеріалу, то про другого відомостей обмаль. Річ у тому, що курінний «Чорний» боровся на теренах Прикарпаття, а тому тут його пам’ятають і шанують. «Негуса» ж доля закинула далеко на Волинь, де він прославився як талановитий командир. Однак для більшості наших краян його ім’я й досі невідоме.

Сергій Олеськів народився 1918 року в сім’ї старшини УГА. Навчався в гімназії міста Станиславова. Пізніше там же закінчив однорічні торговельні курси. Був членом юнацтва ОУН. За активну участь у ... Читати далі »

«Знаменита», «легендарна», «культова» – саме так називають цукерню Кровіцького в українській та іноземній літературі, яка описує життя нашого міста в першій половині ХХ ст.  Заклад, безперечно, був солодким символом давнього Станиславова. Проте цукерня була відомою не лише завдяки вишуканим тістечкам, тортам та іншим смаколикам, а й своєю доволі цікавою, подекуди трагічною історією.

Як усе починалося
Цукерня початково мала двох засновників – Яна Новорольського і молодшого партнера Владислава Кровіцького. Ян Новорольський народився в с. Турка поблизу Коломиї в 1871 р. Юні роки провів у Львові, де служив помічником-практикантом у цукерні Фердинанда Ґросса і Владислава Струся – одній з найвідоміших у кра ... Читати далі »

Мало хто знає, що перш ніж звільнити Станіслав від німців, совіти туди спочатку зателефонували.
26 липня 1944 року розпочався штурм міста. Головний удар наносив 569-й стрілецький полк, який атакував з півдня. Якщо дивитись на карту, то сьогодні цей район відповідає території військового аеродрому та складів на вулиці Петлюри. А тоді там були суцільні поля. Командир полку, підполковник Василь Федотов, пізніше написав мемуари. Там є цікавий епізод.
«Ми з невеликою групою офіцерів і бійців просувалися високими хлібами. Нашої піхоти видно не було. Несподівано наштовхнулись на телефоніста передового поста німецької артилерії. Смертельно переляканий солдат спротиву не чинив. У телефонній трубці надривався зумер. Наш зв’язківець зняв трубку і, не розуміючи, що там говорять, сказав: «Та чи вам не зрозуміло, панове фріци? Я ж вам чистою німецькою кажу: Гітлер капу ... Читати далі »

Перша світова війна, сторіччя початку якої світ відзначає цього року, принесла Станиславову страшні руйнування. Австрійці навіть випустили серію поштівок з видами знищених міських кварталів. Дивишся і думаєш: «Яка ж падлюка так занапастила моє місто?».
А й справді – яка? Живих свідків уже не знайдеш, втім залишилися їхні спогади. Із них ми і довідаємося, хто перетворив центр міста на руїну.

Фронтова гойдалка
Для початку відтворимо хронологію бойових дій. 28 липня 1914 року Австро-Угорщина оголосила війну Сербії. Незабаром у збройний конфлікт вплуталися інші країни. Європу охопило полум’я війни, яку історики пізніше назвуть Першою світовою. Хоча сучасники й гадки не мали, що незабаром буде ще й Друга, тому бійня 1914-1918 років сп ... Читати далі »