Понеділок, 20.05.2024, 11:27:18

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Серпень 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
 
Архів новин
Головна » 2014 » Серпень » 1 » Солодкий символ давнього Станиславова
09:51:02
Солодкий символ давнього Станиславова

«Знаменита», «легендарна», «культова» – саме так називають цукерню Кровіцького в українській та іноземній літературі, яка описує життя нашого міста в першій половині ХХ ст.  Заклад, безперечно, був солодким символом давнього Станиславова. Проте цукерня була відомою не лише завдяки вишуканим тістечкам, тортам та іншим смаколикам, а й своєю доволі цікавою, подекуди трагічною історією.

Як усе починалося
Цукерня початково мала двох засновників – Яна Новорольського і молодшого партнера Владислава Кровіцького. Ян Новорольський народився в с. Турка поблизу Коломиї в 1871 р. Юні роки провів у Львові, де служив помічником-практикантом у цукерні Фердинанда Ґросса і Владислава Струся – одній з найвідоміших у країні в той час. Сталося так, що Новорольський закохався у доньку свого шефа – Владиславу Струсь. Молоді люди невдовзі одружилися. Певний час Новорольський стажувався також у легендарній кондитерській «Захер» у Відні. Після складання іспитів практиканта працював у кількох дрібніших місцевих цукернях.
Згодом родина переїхала до Станиславова, де молодий кондитер відкрив уже свою власну цукерню у спілці з Владиславом Кровіцьким. Повна назва фірми звучала так: «Цукерня і фабрика кондитерських виробів, шоколаду і печива Яна Новорольського і Владислава Кровіцького». До речі, вивіска з назвою підприємства й досі частково збереглася у внутрішньому дворику на вул. Незалежності.
В «Кур’єрі Станиславівському»  за 17 червня 1900 р. з приводу відкриття нового закладу було надруковано коротке повідомлення: «Дванадцятого числа цього місяця, в 11.00 ранку відбулося урочисте відкриття нової цукерні панів Новорольського і Кровіцького в кам’яниці Міщанського банку (знаходився за сучасною адресою вул Незалежності, 15 – авт.). Освячення здійснив ксьондз Пяскевич в присутності запрошених гостей з урядових та купецьких сфер. Перший тост виголосив ксьондз Пяскевич, бажаючи новій цукерні успіху й процвітання. Після нього в тому самому дусі виступили й інші учасники дійства. Того ж дня пополудні, о другій годині дня, цукерню було відкрито для широкої громадськості. Заклад просторий і зручний, оснащений за великоміським типом – це переваги, що гарантують новій цукерні успіх».
9 листопада 1902 р. той же часопис розмістив ще одну новину про власників цукерні: «Кав’ярню «Уніон» при вул. Сапєжинській (нині вул. Незалежності – авт.), спадкову власність пана Германа Басса, з дня першого січня 1903 року взяли в оренду панове Кровіцький і Новорольський, власники цукерні в кам’яниці Міщанського банку, які ту цукерню триматимуть і надалі».
Отже, «смачний» бізнес процвітав і розвивався, прибутки зростали. Проте сімейна трагедія одного зі співзасновників внесла свої корективи у подальшу долю підприємства.

Несподівана трагедія
Одного чудового літнього дня Владислава Новорольска, молода дружина успішного співвласника цукерні, грала у теніс. Випадково тенісний м’яч сильно вдарив її у груди, згодом у молочній залозі утворилася пухлина. Незабаром був поставлений невтішний діагноз: рак. Оперував молоду жінку один з найвідоміших хірургів тогочасного Станиславова, проте марно: пухлина дала метастази у хребет. У відчаї Новорольський повіз дружину потягом до Львова. Транспортували хвору… на дошці для прасування, адже ходити вона вже не могла. Згодом їй довелося пережити ще одну операцію у Відні. Проте лікування не давало бажаних результатів. В 1909 р. у віці 28-ми років, залишивши четверо малих дітей, Владислава Новорольська померла й була похована на Личаківському цвинтарі у Львові.
Смерть коханої дружини стала справжньою трагедією для Новорольського. Можливо, саме тому він прийняв рішення виїхати з міста. Залишивши бізнес на партнера, у 1910 р. Новорольський з дітьми виїхав до Кракова, де відкрив нову кав’ярню-кондитерську. Вона успішно функціонує й у наші дні за адресою Rynek Glowny, 1. Будете у Кракові, неодмінно завітайте.
У квітні 1913 р. цукерня Кровіцького змінила адресу, розмістившись на першому поверсі кам’яниці Хованців, збудованої у 1912 р. (вул. Незалежності, 4), разом з магазином В. Лєвака та редакцією міської газети. В підвалі знаходилася  друкарня, а чотири верхніх поверхи зайняли готель і ресторан «Уніон».

Спокусливе меню
Меню цукерні Кровіцького неможливо читати, не наливши собі великої чашки кави чи чаю й не відрізавши добрий шматок чогось солодкого і смачного. Зокрема там пропонували:
Святкову випічку: бабки, солодкі перекладанці два і три рази перекладені, маківники, сирники, завиванці з маком, мигдальною і горіховою масою за ціною від 2-х корон; штруделі плетені і рогалики з маком.
Торти і пироги: мигдальні, бісквітні, зі збитих білків, горіхові, з пуншем, шоколадні, лінцькі (від назви австрійського міста Лінц), фінікові – прикрашені цінником від 4-х корон, неприкрашені від 3-х корон. Були в меню й торти з екзотичними назвами типу «Мікадо», «Ґато Прованс», а також марципанові, помадкові, турецькі, що вартували 5 корон.
Морозиво різноманітних видів і форм вартістю від 6-ти корон.
Карамельки власного виробництва з різними наповнювачами: фруктовим, мармеладним, м’ятні французькі, кремові, шоколадні, кавові – ціна від 1,60 корон.
Помадки й шоколадки з фруктовою начинкою, кремові, з лікерами, соками – ціна від 3 корон.
Шоколадні цукерки найвищої якості з наповнювачами: ананас, вишня, полуниця в коньяку і шоколаді, лікерові й кремові, марципанові, праліне, фруктові з білого шоколаду, з наповнювачами й без – ціна від 4-х корон.
Зацукровані фрукти: власного виробництва і французькі, ананас у цукрі «ґлясе», каштани в сорбеті «пюре-ґлясе» – ціна від 2,50 до 5 корон.
Великий вибір печива до чаю – від 2 корон; пряники медові з найкращого чистого меду, а також щодня добра кава, чай і гарячий шоколад, морозиво, вина, французький коньяк, горілка і лікери, місцеві й імпортні, сезонні делікатеси.
Не дивно, що заклад так любили мешканці старого Станиславова.

Постріли серед тістечок
18 травня 1934 р. в цукерні Кровіцького сталася драма, завдяки якій вона прогриміла на всю тодішню Польщу. 24-літній кондитер Ярослав Жеребецький, що працював у цукерні, закохався у колегу – пані Софію Загайкевічову. Вона була значно старшою за нього, мала чоловіка і двох дітей. Незважаючи на це, між ними закрутився роман. Проте цукерник прагнув, щоб кохана повністю належала йому – розлучилася з чоловіком і переїхала до нього жити. В плани жінки це, очевидно, не входило. Між закоханими точилися запеклі сварки, одна з яких закінчилася трагічно. Жеребецький вихопив револьвер і зопалу стрельнув з нього три рази у коханку, а потім ще два рази у себе. Працівники й відвідувачі цукерні, почувши постріли, страшенно перелякалися. Невдовзі учасників драми забрала «швидка». На щастя, поранення виявилися неважкими, тож і горе-коханець, і його подруга вижили. Проте на Жеребецького ще чекав суд, який присудив його до трьох років ув’язнення. Такий м’який вирок був винесений великою мірою завдяки коханці кондитера, яка пожаліла його і не надто ревно обвинувачувала в судовій залі. Цей скандал, проте, лише сприяв популярності цукерні, адже гості приходили туди не лише поласувати солодощами, а й поглянути на місце любовної трагедії.
Символи епохи – це не лише історичні постаті чи архітектурні пам’ятники. Це й заклади, завдяки яким можна у буквальному розумінні спробувати цю епоху на смак. Сто років тому таким закладом у нашому місті якраз і була цукерня Кровіцького. Смачний символ радянського Івано-Франківська – це всім відомий «Прикарпатський коровай».  Хто ж відграватиме таку почесну роль у сучасному місті? Це вирішувати його мешканцям.

Олена БУЧИК


Переглядів: 794 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі







Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 24. 
Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2024