У ХІХ столітті в станиславівських навчальних закладах практикувалися фізичні покарання.

У 1913 році газета «Кур’єр станиславівський» опублікувала спогади Станіслава Токарського, який учився в станиславівській окружній школі в 1860-х роках.

Автор описує сценку, що сталася на одному зі шкільних занять: «Директор зміряв нас уважним поглядом і промовив: «Хлопці, будьте чемні! У нас буде рідкісний і важливий гість. Зрозуміли? До нас приїде губернатор, граф фон Менсдорф! У четвер він буде перевіряти ваші знання з німецької мови! Вберіться гарно і поводьтеся добре, бо інакше будете биті!».

Однак уже в міжвоєнний період побиття вчителем учня вважалося тяжким злочином, за який педагог міг не лише втратити посаду, а й постати перед судом.

У червні 1935 року в Окружному суді Станиславова розглядали справу, яка викликала великий резонанс. На лаві підсудних опинився гімназійний професор Вітольд Домбровський, якого звинувачували в тому, що він вдарив в обличчя свого учня Оскара Словіка, що навчався у другому класі гімназії. Ще більшої скандальності цій історії надав той факт, що малий Оскар походив із відомої і впливової сім’ї, зокрема був сином одного з суддів.

Слідство у цій справі тривало досить довго, а розгляд процесу навіть один раз перенесли з метою якомога більш детального допитування всіх свідків. У результаті судового розгляду професора повністю виправдали, хоч після такої скандальної історії він усе ж вирішив перевестися до навчального закладу в іншому місті.

Підготувала Олена БУЧИК