160 років тому 16 вересня вперше сіли за парти коломийські гімназисти.
Часопис «Слово» за 18 березня 1861 р. у дописі з Коломиї писав: «Торжествуйте, батьки, захоплюйтеся, хлопці, на жниво готуйтеся – на жниво душі, на жниво рідної мови». Приводом для таких слів була велика подія – відкриття гімназії в Коломиї.
Потреба в середній школі назріла тут задовго перед цим. Ще 1849 р. Коломийська Окружна Руська рада – осередок першої політичної організації українців Галичини – під управою Миколи Верещинського внесла до уряду відношення в справі заснування гімназії, яке підписало багато визначних громадян Покуття, а також міська рада на чолі з бурмістром українцем Сильвестром Дрималиком. Та тоді уряд не задовольнив прохання громадськості, тож до цього питання повернулися знову, але аж 1860 р. 17 серпня цього року міська ... Читати далі »

У кожному районі Івано-Франківської області є вулиця імені Степана Бандери. Загалом на Прикарпатті 113 вулиць назвали на честь провідника ОУН-УПА. Рекордсменками за їхньою кількістю є Калуська, Івано-Франківська та Надвірнянська громади.

1 січня відзначають 113 річницю з дня народження ідеолога та теоретика українського націоналістичного руху XX століття Степана Бандери. До цієї дати кореспондентка Суспільного розіслала інформаційні запити у кожну із 62 територіальних громад Івано-Франківської області, щоб дізнатися, як часто прикарпатці називають географічні об’єкти ім'ям діяча ОУН-УПА. А також, скільки пам'ятників, погрудь, барельєфів і пам'ятних дощок Степану Бандері є на Франківщині.

... Читати далі »

У 2022 році через практично чверть століття після смерті Параски Плитки-Горицвіт у її рідному селу Криворівня Верховинського району офіційно відкриють музей її творчості. "Допрем'єрне" відкриття для мешканців місцевої громади відбудеться 16 січня, а широкому загалу відвідувачів експозицію представлять 1 березня.

 Як розповів Фіртці директор музею Павло Рибарук офіційне відкриття буде приурочене до 95-ї річниці від дня народження відомої мисткині з Гуцульщини.

Параска Плитка-Горицвіт відома в світі українська гуцульська художниця, фотограф, письменниця, казкарка, нар ... Читати далі »

У сучасному Івано-Франківську прихід Нового року святкують весело і гучно. Сто років тому мешканці Станиславова теж не нудьгували в цю казкову ніч, незважаючи на те, що тоді в місті було аж три новорічних свята.

Поляки святкували новорічну чи “cильвестрову” ніч з 31 грудня на 1 січня, багато українців – у ніч на 14 січня, через що цей день у місті називали “руським Новим роком”. Єврейська громада мала своє свято.

Проте найбільш гучні святкування відбувалися в місті все ж у ніч на 1 січня. Хтось святкував удома в родинному колі, але більшість піднімала келихи з шампанськ ... Читати далі »

Деякі мешканці Станиславова (тепер – Івано-Франківськ) наприкінці 1907 року мали неабияку дилему: як відсвяткувати Новий рік – чи прикрашати оселю ялинкою, чи поставити різдвяну шопку (мініатюрне зображення ясел, в яких народився Ісус). Це був непростий вибір, оскільки спосіб святкування тоді чітко розподілявся на «німецький» та «польський».

«Ялинка прибула до нас від німців, де такий звичай панує ще з тих часів, коли вшановували Одина, Балдура й інших божків. У католицьких обрядах немає згадки про ялинку, хіба би ми хотіли її взяти образом людства, яке приймає новонародженого Ісуса. Але поза тим ялинка не присутня ні в народній традиції, ні в релігійних поглядах», – зауважував н ... Читати далі »