Сто років тому жінкам було значно легше приховати недоліки фігури. Талія затягувалась корсетом, а широка спідниця надійно прикривала надто пишні стегна. Незважаючи на всі ці "маскувальні засоби", тодішні дами дуже переймалися виглядом своїх форм.

В січні 1910 р. газета “Кур’єр станиславівський” надрукувала лист одного з читачів, який різко критикував методи схуднення, якими користувалися жінки.

“Сучасна мода тільки руйнує здоров’я і спустошує кишені чоловіків і батьків. Прекрасна стать намагається зберегти струнку фігуру. Пані, які мають добру тушу, раптом з ж ... Читати далі »

Герой романтичної голлівудської комедії «Щасливого Різдва» постійно закликав свою дівчину дивитись не під ноги, а догори – мовляв, там значно цікавіше. Якщо прислухатись до його поради, то можна побачити багато деталей, про існування яких раніше не здогадувались, хоч проходили там сто разів.

Візьмемо, наприклад, будинок № 22 на вулиці Чорновола. Нині там обласна бібліотека, а ще є лев, пише Репортер.

Отже, якщо стати на протилежному боці вулиці й підняти голову, то на аттику можна зауважити кам’яний картуш із левом, що дряпається на скелю. Цей цар звірів нині є на гербі ... Читати далі »

Косівчанин Мирослав Близнюк багато років захоплюється творчістю Миколи Сеньковського. Каже, нічого кращого про Гуцульщину, як його листівки і фотографії, нема, хоч минуло вже сто років. Чоловік шукає рідних тих людей, яких фотографував Сеньковський, аби розказати їхню долю і так віддати їм шану.

Недавно вийшов набір листівок «Хто є хто». З одного боку фото, з іншого – людська історія, пише Репортер.

Умів бачити, як ніхто інший

Мирослав Близнюк давно поч ... Читати далі »

Про те, що Станиславів був столицею ЗУНР, у Франківську знає, напевно, кожен школяр. Сьогодні ця епоха здається якоюсь епічною сагою, коли вулицями нашого міста крокували постаті з підручників історії. Про цей період багато написано, але час від часу з’являються нові цікаві факти.

Наприклад, спогади одного з діячів тої славетної республіки – Івана Боберського, пише Репортер.

Дуже спортивний професор

У 2003 році у видавництві Києво-Могилянс ... Читати далі »

У високогірних селах, де живуть гуцули, весілля мало свою обрядовість. Нареченим шили головні убори заміжні майстрині, а у самого свята був порядок — весілля починали опісля того, як нареченій одягнуть вінок, а гості танцювали лише після батьків молодят. Традиції гуцульського весілля показали у фільмі Суспільного Буковина "Цидулки про гуцулів".

Вінок, який зберігають усе життя

У селищі на Прикарпатті живуть чотири майстрині, які вміють шити традиційний вінок для нареченої. Це сім'я Анни Верин з Верховини. Сама ж Анна одягає наречених понад 50 років — почала після того, як вийшла ... Читати далі »