Герой романтичної голлівудської комедії «Щасливого Різдва» постійно закликав свою дівчину дивитись не під ноги, а догори – мовляв, там значно цікавіше. Якщо прислухатись до його поради, то можна побачити багато деталей, про існування яких раніше не здогадувались, хоч проходили там сто разів.

Візьмемо, наприклад, будинок № 22 на вулиці Чорновола. Нині там обласна бібліотека, а ще є лев, пише Репортер.

Отже, якщо стати на протилежному боці вулиці й підняти голову, то на аттику можна зауважити кам’яний картуш із левом, що дряпається на скелю. Цей цар звірів нині є на гербі Львова, а у ХІХ-ХХ століттях то була емблема українців Галичини.

Воно й не дивно, адже у будинку, спорудженому в 1913 році, містилось товариство «Руський народний дім». Жодної Росії – руськими чи русинами раніше називали себе галицькі українці.

Сьогодні кам’яний лев потемнів від часу, як і пісковик, на якому він висічений. Але так було не завжди. Багато років тому краєзнавець Михайло Головатий зустрічався зі старожилом Антоном Терешкуном.

Дідусь був 1902 року народження, але мав дуже добру пам’ять і цікаво розповідав про місто свого дитинства та молодості. Тож він казав, що раніше герб був кольоровий – жовтий лев на синьому фоні. Можливо, за радянщини ці «націоналістичні» кольори спеціально затерли, а може, фарба сама відлупилася з часом.

Якщо уважно придивитись, на голові лева ще можна побачити залишки жовтого відтінку. Як вважаєте, було б добре повернути гербу його історичний вигляд?

Іван Бондарев