В Публічній бібліотеці ім. В. Грабовецького селища Печеніжина відбулася презентація книжки молодого краєзнавця, дослідника історії Андрія Мацьківа.
22 роки невтомної праці, збору інформації, спілкування з старожилами, опис дійств вертепів восьми кутків Печеніжина, світлини від 1928 року по сьогодні. Це все вміщено у першу книгу Андрія Мацьківа "Вертеп у Печеніжині", повідомляють на сторінці бібліотеки у фейсбуці.
Вертеп у Печеніжині - це справді унікальне дійство. "Краще один раз побачити, ніж сто раз почути", - каже народна мудрість. Проте, Андрію вдалося цікаво, простою мовою розказати у своїй книзі про історію вертепів, дійових осіб, їх ролі так, ніби під час читання перед тобою постають царі, пастушки, нечисті, воїни.
Презентацію відвідав Преосвященний владика Василій (Івасюк), єпископ Коломийський УГКЦ, голова Печеніжи ... Читати далі »

Наше місто невелике, а раніше було ще меншим. Ми завжди були в тіні Львова і не претендували на регіональне лідерство. Відтак, у столичній чи закордонній пресі про Станиславів / Станіслав / Івано-Франківськ писали нечасто. Та вже якщо згадували, то привід мав бути серйозний.

У цій статті Репортер зібрав найрезонансніші випадки у житті міста, що привернули увагу закордонної преси.

Сейм виносить подяку

... Читати далі »

В історії давнього Станиславова було кілька випадків, коли до міста прибували піші мандрівники, які долали величезні відстані.

Так, у жовтні 1900 року до Станиславова прибули віденці Фріц Енґльондер і Ян Гофман, які ставили собі за мету за 3 місяці пройти 4 тис. км просторами Австро-Угорської імперії. Обидва були професійними техніками, членами столичного атлетичного клубу.

У січні 1902 року до Станиславова прибув румунський студент-медик Базилій Ґеорґеску, який побився об заклад на п’ять тисяч французьких франків, що за два роки обійде пішки усю Європу без грошей. Зі Станиславова Ґеорґеску вирушив ... Читати далі »

У ХІХ столітті в станиславівських навчальних закладах практикувалися фізичні покарання.

У 1913 році газета «Кур’єр станиславівський» опублікувала спогади Станіслава Токарського, який учився в станиславівській окружній школі в 1860-х роках.

Автор описує сценку, що сталася на одному зі шкільних занять: «Директор зміряв нас уважним поглядом і промовив: «Хлопці, будьте чемні! У нас буде рідкісний і важливий гість. Зрозуміли? До нас приїде губернатор, граф фон Менсдорф! У четвер він буде перевіряти ваші знання з німецької мови! Вберіться гарно і поводьтеся добре, бо інакше будете ... Читати далі »

В Івано-Франківську під час сесії міської ради затвердили програму охорони культурної спадщини Івано-Франківської міської територіальної громади на 2022-2024 роки.

Серед них є пропозиція “Реставрації цегляної стіни бастіону на провулку Фортечному”, яка зараз дуже на часі, пише “Галицький кореспондент” із посиланням на “Побудовано“.

Архітектор Ігор Панчишин переконує, що внаслідок помилок при проведенні ремонту провулку у 2016-2017 роках кладка стіни в останні роки почала інтенсивно руйнуватись.

... Читати далі »

Замість блискучої бляхи та пластикових вікон – натуральне дерево й автентичні деталі.

Макет церкви у рідному селі Устеріки Верховинського району розробила франківська студентка Тетяна Ілійчук, пише “Галицький кореспондент” із посиланням на Канал 402.

Власноруч разом із батьком впродовж місяця виготовляли крихітні деталі, щоб показати, яким був храм до того, як його осучаснили.

“Була одна фотографія, яку я знайшла і потім ходила в бібліотеки, ... Читати далі »

Триває написання спільної концепції для участі у конкурсі від Українського культурного фонду.

Над написанням грантової заявки працює робоча група у складі директора КП «Ритуальна служба» Олександра Коваля та головного спеціаліста загального відділу виконавчого комітету Калуської міської ради Мар’яни Думенко, які зустрілися з головним партнером — керівником комунального підприємства "Пам’ять" та головою товариства "Меморіал" Василем Тимківим, інформують "Вікна" з посиланням на Калуську міську раду.

Ідея проєкту ... Читати далі »

Калуські краєзнавці, які працюють над упорядкуванням військового цвинтаря часів Першої світової війни, підбили підсумки 2021 року.

Команда у складі Олександра Коваля, Андрія Шутяка, Мар'яни Думенко, Зіновія Безрукого та Олега Бутусіна, починаючи з лютого 2021 року, розчистили написи на 100 хрестах та повністю реставрували один хрест німецького солдата Річарда-Пауля Шуберта, інформують "Вікна".

Також за ініціативи та фінасування Олександра Коваля розпочалося будівництво каплички на військовому цвинтарі.

... Читати далі »