В Івано-Франківську під час сесії міської ради затвердили програму охорони культурної спадщини Івано-Франківської міської територіальної громади на 2022-2024 роки.

Серед них є пропозиція “Реставрації цегляної стіни бастіону на провулку Фортечному”, яка зараз дуже на часі, пише “Галицький кореспондент” із посиланням на “Побудовано“.

Архітектор Ігор Панчишин переконує, що внаслідок помилок при проведенні ремонту провулку у 2016-2017 роках кладка стіни в останні роки почала інтенсивно руйнуватись.

За його словами, цьому є пояснення, а от виправлення цієї ситуації тепер (якщо говорити про справжню реставрацію) потребуватиме певних значних зусиль.

Виявляється кладка тієї частини стіни, що перебуває під землею збереглась в далеко ліпшому стані ніж та, що доступна огляду. А характер вийнятого ґрунту натякає на штучність його створення і використання як “земляного замка” від підшкірних вод.

“Наявність хідника з цегляної кладки на глибині може свідчити і про існування вулиці в підніжжі бастіону і може навіть бути наступною нижньою платформою фортеці. Головний висновок щодо кладки стіні – це те, що гідроізолюючий прошарок існував і також “вільнодихаюча” поверхня хідника з каменю ріняку і плит піщаника на глиняній підложці пропускала всі ливневі води і не давала їм нищити стіну. Натомість сучасне щільне замурування хідника гранітним бруком і на цементно-піщаному розчині та ще й впритул до цегляної поверхні стіни і створили ситуацію, коли вода, стікаючи вниз по стіні, не має куди подітись і просто всмоктується вже пористою структурою старої цегли, створюючи прогресуючі “видри”, – пояснює архітектор.

Перебування такої цегли у відкритій атмосфері і підлягання змінам температур (а ще в доповнення тією пригодою з її миттям перед морозами), а також ін’єктування новостворених каверн в кладці зв’язуючими розчинами на цементі – прямий спосіб знищення цегли.

За словами архітектора, окрім усього, аналізуючи давніші фото, і з довготривалих спостережень помітно, що відбулась зміна профілів вулички з т.зв. “готичного профілю” (з заглибленим рівчаком вздовж тротуару-відмостки при цоколях) на звичний плоский і з явним підняттям рівня вздовж цоколів кварталу.

“Очевидно також що не проведене необхідне горизонтальне планування ділянки від будинку №3 й аж до вулиці Новгородської (тепер Гузара). Словом, термінове порятування стіни, певним чином зневаженої під час попереднього ремонту, таки дійсно необхідне, але щоби це тепер називалось таки “Реставрацією” треба провести цілий комплекс дослідних, протиаварійних і реконструктивних робіт на провулку. Можна навіть (вже в процесі) розглянути версію розкриття і музеєфікації власне всього профілю провулку”, – говорить Ігор Панчишин.