Товариство «Меморіал» пропонує пілотний проект меморіалізації будинків під №19 на вул. Івана Франка та прилеглої території, де розміщується спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №5 з поглибленим вивченням німецької мови.
До такого кроку обласне історико-просвітницьке товариство «Меморіал» ім. Василя Стуса підштовхнула недавня знахідка в класі з української мови і літератури. У червні під час демонтажу підлоги там були виявлені, за словами представників товариства, унікальні історичні артефакти: кілька десятків металевих військових шевронів початку 1940-х років з тризубами та печатка органів НКВС.
Ці знахідки були представлені журналістам на прес-конференції у вівторок, 8 липня. Член правління товариства «Меморіал» Василь Тимків припустив, що оскільки на шевронах є забруднення якоюсь речовиною (клеєм або смолою), то вони, можливо, були речовими доказами у справах проти українських патріотів. У приміщеннях теперішньої школи колись була в’язниця НКВС.
При цьому представник «Меморіалу» зазначив, що його здивувала позиція директора школи, який «в інтерв’ю журналісту «Галицького кореспондента» заявив, що «Меморіал» нічого особливо там не знайшов, а знайшов якісь бляшанки». «Саме за такі «бляшанки», – наголосив Тимків, – хлопців енкаведисти знищували, можливо, навіть в стінах тої тюрми, де зараз є 5-та школа, або ж давали величезні терміни ув’язнення».
Нагадаємо, що директор 5-ї школи Ярослав Олексин у коментарі «ГК», вміщеному на сайті газети в понеділок, стверджував, що в результаті розкопок у класі нічого не знайшли. «Знайшли якісь бляшки у будівельному смітті верхнього шару, а останків там немає», – сказав він.
Між тим, Василь Тимків запевняє, що були знайдені й останки. «Ми також знайшли невеличкі фрагменти людських тіл. Це ребра, це зуби, – повідомив він. – Тобто можна сказати, що, очевидно, в цьому підвальному приміщенні, яке засипане і знаходиться під класом, ймовірно, колись були або, може, і є людські поховання». За його словами, судмедексперт Омелян Левицький обслідував ці фрагменти, і вони зараз знаходяться в товаристві «Меморіал». Тому є потреба продовжувати розкопки.
Відтак товариство «Меморіал» спільно з ГО «Патріот України» виступили з пілотним на території області проектом меморіалізації цього об’єкта. Меморіалізація – це сукупність дій, спрямованих на виявлення, фіксацію, збереження, вивчення та популяризацію всіх ознак об’єкта, що свідчать про його значення як історичної пам’ятки.
На території школи їх цікавить ще два класи та спортзал, що, ймовірно, збудовані на місці колишнього в’язничного цвинтаря. Більше того, є нагальна потреба цілого комплексу історичних та археологічних досліджень підвальних приміщень та горища школи, які в минулому використовувалися як місця насильницького утримання людей.
Ще одним свідченням нагальності проведення подальших пошукових робіт Тимків називає той факт, що у 1999 р. Іван Павликівський знайшов на межі територій 5-ої і 7-ої шкіл поховання 15-ти осіб, серед яких були і матір з дитиною, окутані колючим дротом. Колись ця територія належала тюремній поліклініці, а знайдене це поховання було під громадським туалетом.

Ініціатори проекту підготували відповідного листа до голів облради, ОДА та міста Івано-Франківська, в якому пропонують створити комісію з питань меморіалізації будинку під №19 по вул. Івана Франка, яка б і надалі займалася цим об’єктом. Вони запевняють, що меморіалізація не буде перешкоджати існуванню навчального закладу. Єдине, що будівельно-ремонтні роботи треба буде погоджувати з комісією. А археологічні  розкопки можна проводити і під час канікул. Також вони вважають, що на будинок школи потрібно встановити пам’ятну дошку і створити хай невеличкий музей у шкільному приміщенні.
«Меморіалізація 5-ї школи – це не якийсь тимчасовий акт, – наголосив заступник голови товариства «Меморіал» Роман Салига. – Це є святе місце, де загинули люди. Наші люди, багато людей. Там має бути пам’ятник, має бути капличка, має бути музей в школі».
У понеділок Василь Тимків заявив «ГК», що дирекція школи впирається подальшим розкопкам, бо потрібно готувати клас до навчання. А на прес-конференції він сказав, що директор 5-ої школи «не здійснював нам сприяння в нашій роботі, а навпаки створював нам проблеми, через його позицію ми втратили два тижні пошукових робіт».
Натомість заступник директора з господарських питань Галина Пасічняк запевнила нашого кореспондента, що адміністрація школи в усьому йшла назустріч представникам «Меморіалу». Навпаки вони самі часто були непунктуальними, запізнювалися на розкопки, а відтак засиджувалися до пізньої ночі. До того, в кутку класу вирили глибоку яму заблизько до фундаменту, що є небезпечним.
Чи дозволяти проводити розкопки далі, на думку пані Пасічняк, повинно вирішувати вище начальство, а не керівництво школи. Якщо ж цей клас залишити для подальших розкопок, то, за її словами, три класи доведеться перевести на заняття в другу зміну.
 

Тарас ТКАЧУК