Вшановуючи знаменний ювілей 770-річчя першої літописної згадки про Коломию на кошти Коломийської міської ради за спільної ініціативи відділу культури та туризму Коломийської міської ради, Музею історії міста Коломиї та Культурологічного проекту "Наше місто” світ побачив живописний альбом з лаконічною назвою "Коломия”. Презентація видання, яке становить вагу як для краєзнавців, істориків, митців, так і для мешканців і гостей нашого міста відбудеться 18 серпня цього року у приміщенні Музею історії міста Коломиї о 14.00. Відкриваючи мальовничий альбом, перше, що кидається нам у вічі, це сердешне звернення до коломийців та гостей міста міського голови п. Ігоря Слюзаря та голови Коломийської райдержадміністрації п. Михайла Негрича. У передмові Мирослави Кочержук та Михайла Петріва оживає дух старовинної архітектури Коломиї та передається ідея видання альбому. Альбом складається з двох частин. У першій частині подано графіки сорока будівель Коломиї, в яких гармонійно поєдналися величний австрійський аристократизм давньої архітектури, рідний серцю український затишок та справжній покутсько-гуцульський дух. Колекцію графік будівель виконав коломийський художник і архітектор Роман Кочержук на замовлення адвоката Михайла Петріва, з колекції якого графіки і надані для альбому. На перших сторінках видання оглядач зустрічає графіки знакових для міста будівель, без яких Коломия не була би тією Коломиєю, яку знають та люблять коломийці та безліч закоханих в неї подорожуючих: Ратуша (1877), Національний музей Гуцульщини та Покуття ім..Й.Кобринського (1902), Музей писанкового розпису (2000), Музей історії міста Коломиї (др. пол. ХІХ ст.), Коломийський академічний обласний український драматичний театр ім.о.І. Озаркевича (поч. ХХ ст.) та Міський будинок культури "Народний дім” (1892). Серед майстерно виконаних графік будівель присутні культові споруди Коломиї, такі як найстарша дерев’яна церква Благовіщення Української Православної Церкви, що гордовито прикрашає місто з XVI століття та є пам’яткою архітектури державного значення, так і культові споруди інших релігійних конфесій в місті: Церква св. Архистратига Михаїла Української Греко-Католицької Церкви (1864), Церква священомученика Йосафата Української Греко-Католицької Церкви (1762), Церква св. Миколая Української Греко-Католицької Церкви (1875), Римсько-Католицький костел св. Ігнатія Лойоли (1897), Синагога (поч. ХІХ ст.), Єпархіальне управління Коломийсько-Чернівецької єпархії Української Греко-Католицької Церкви (1957). Однією із родзинок видання є те, що художником передані зображення й сучасних культових споруд, які побудовані в часи незалежності України: Кафедральний собор Преображення Господнього Коломийсько-Чернівецької єпархії Української Греко-Католицької Церкви (розпочате 1998 – триває), Миколаєво-Успенський собор Української Православної Церкви (1996), Кафедральний собор Преображення Господнього Української Православної Церкви Київського патріархату (розпочате 1994-триває), Церква Євангельських християн – баптистів (1998). Варто зауважити, що графіки хронологічно відображають архітектурні стилі забудови міста: перша світська забудова міста - будинок № 4 на вул. Гетьмана І.Мазепи (1789), Коломийський молодіжний центр (1895), в якому модерн поєднується з німецько-швейцарським стилем, який неабияк майстерно втілив у життя український архітектор Іван Левинський, а вежа, що прикрашає споруду, виготовлена з дерев’яного каркасу й з трьох сторін декорована керамічним фризом, які виготовлені Валеріаном Крицінським в коломийській гончарній школі; приміщення за адресою вул. Верещинського, 59 збудоване в 1893 р. за проектом архітектора Висякевича для заснованої 1875 р. гончарної школи у декорі фасаду якого збереглися керамічні елементи роботи Валеріана Крицінського; ресторан "Карпати” (1896); приміщення управління державної ветеринарної медицини в Коломийському районі (поч. ХХ ст.) збудоване в сецесійному стилі; будівлі на вул. Театральній № 21-25 є взірцями архітектури різних стилів: буд. № 21 – кін. ХІХ ст., віденський ренесанс; буд. № 21А – 1976 р., радянський типовий проект; буд. № 23 – 1930-і рр., функціоналізм. У окремій групі графік відображено сучасні вигляди будівель в яких розміщуються навчальні, лікувальні та адміністративні установи: Залізничний вокзал станції Коломия (1866), Коломийський медичний коледж ім. І. Франка (1860-х рр.), Коломийська спеціалізована школа № 1 ім. В. Стефаника (1875), Торговий комплекс "Коломиянка” (1870-х рр.), Коломийський природничо-математичний ліцей (1897), Будинок дитячої та юнацької творчості (кін. ХІХ ст.), Коломийська гімназія ім. М. Грушевського (1899), Коломийська загальноосвітня школа № 10 (др. пол. ХІХ ст.), Центральна районна лікарня (1905), Міська бібліотека № 1 для дорослих (1907), Коломийська дитяча музична школа № 1 (перш. пол. ХХ ст.). Автор не акцентував увагу виключно на старовинних пам’ятках архітектури, тому й в альбом включені вигляди сучасних громадських будівель, зокрема готелю "Писанка” (2000), як одного з яскравих взірців сучасної архітектури міста. Таким чином за задумкою авторів альбому вперше створено цілісну безпрецедентну для нашого міста колекцію графічних зображень старовинних будівель, які розкривають архітектурний ансамбль коломийського середмістя, що в переважній більшості сформувався в період перебування міста в складі Австро-Угорської імперії. Унікальність альбому полягає також в тому, що в його другій частині подано світлини будівель авторства Володимира Ніколенка, які супроводжуються історичними довідками про них, час побудови, власників, інформація про меморіальні дошки на будівлях, історичні події, які в них відбувалися, що розміщалося в них та що тепер в них є. Автором історичних довідок є науковий співробітник Музею історії міста Коломиї Мирослава Кочержук, котра по зернинках збирала найважливіші дані, що неабияк зацікавлять читача. Принагідно зазначимо, що на широкий загал дана колекція графік була представлена 31 березня 2011р. під час презентації шостого випуску листівок: "Роман Кочержук. Графіка” із серії Валерія Ковтуна: "Коломия у світі мистецтва” та на виставці під назвою «Коломия у графіці Романа Кочержука», яка люб’язно надана з приватної колекції адвоката Михайла Петріва й присвячена 770–річчю першої писемної згадки про Коломию. Зараз дана колекція графік передана Музеєві історії міста Коломиї для постійного експонування. Яскравим доповненням до альбому є його ілюстрація печатками магістрату Коломиї в різні історичні періоди: Австро-Угорської імперії (1862, 1893,1910), Речі Посполитої (1930), реконструйовані Романом Думанським (1991), Західно-Української Народної Республіки (1919), сучасної України (1997) та панорамна світлина міста у виконанні Яреми Проціва. Авторами оригінального дизайну альбому є коломийські митці Мирослав Ясінський та Юлія Венц, переклад здійснив киянин Тарас Пепа, а літературну редакцію – Микола Савчук, голова "Клубу Коломийців”. Один із цікавих фактів у виданні альбому полягає в тому, що з друку він вийшов у тернопільській друкарні ПЦ "Матвєй”, що свідчить про спорідненість духу міст й готовності до помочі. Наприкінці висловлюю сердешну подяку авторові графік Романові Кочержуку, який погодився з ідеєю написати місто в графіці та його дружині Мирославі - краєзнавцю та залюбленій людині в наше місто, яка написала історичні довідки про будівлі; моєму давньому товаришу Тарасові Пепі за творчі переклади текстів; Миколі Савчуку за літературне редагування; Володимиру Ніколенку, Володимиру Лобураку та Яремі Проціву за світлини до альбому; Мирославові Ясінському та Юлії Венц, які так мистецьки передали коломийський дух в дизайні альбому; моїм натхненникам дружині Ользі та донечці Анничці, без підтримки яких не було б цього альбому. Альбом так і залишився би ідеєю, якби не було підтримки нашої ініціативи та діяльної участі начальника відділу культури та туризму Коломийської міської ради п.Уляни Мандрусяк та директора Музею історії міста Коломиї п.Михайла Арсака за що усім їм шаноблива подяка. Особлива подяка Коломийському міському голові Ігорю Слюзару та депутатам Коломийської міської ради за фінансову підтримку видання альбому у славну річницю 770-річчя першої літописної згадки про Коломию. Михайло Петрів |
