Четвер, 23.05.2024, 12:16:12

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
«  Квітень 2011  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
    123
45678910
11121314151617
18192021222324
252627282930
 
Архів новин
Головна » 2011 » Квітень » 26 » Священна реліквія давніх галичан
10:21:38
Священна реліквія давніх галичан
Єдиною відрадною деталлю в цій історії є те, що унікальна археологічна знахідка не пропаде для науки, але, як і більшість старовинних раритетів, виявлених у наш час, осяде в якійсь із приватних колекцій. Не знаємо де, але знаємо точно, що її було відрито на території княжого Галича.
Традиція носіння хрестів на грудях зародилася в середовищі християн Палестини. Очевидно, що реліквіями вони стали вважатися після того, як візантійська імператриця Олена віднайшла на початку IV ст. на горі Голгофі в Єрусалимі три закопані дерев’яні хрести, на одному з яких був розіп’ятий Ісус Христос. Відтоді фрагменти священного дерева поміщували в хрести, що їх виготовляли з дорогоцінних металів найкращі ювеліри Святої Землі. Згодом у хрести-енколпіони стали вкладати тлінні рештки найвизначніших християнських святих. Варто відзначити, що правителі Галицько-Волинської держави володіли золотою реліквією з животворчим хрестом, на якому був розп’ятий Спаситель. Про це пишуть старі польські хроніки, фіксуючи загарбання у Львові в середині XIV ст. скарбів галицьких князів.
Наші предки-галичани носили хрести-енколпіони ще задовго до офіційного прийняття християнства Київською Руссю. Сирійсько-палестинські релікварії VII—IX ст. археологи знаходили на території княжого Галича і літописного Василева на Буковині. А масово цей високохудожній твір поклоніння християн поширився на Русі після прийняття Христової віри князем Володимиром у 988 р. Ввозили реліквії в княжу Україну переважно з міста Херсонеса (Корсуня), доки митці-русичі самі не освоїли техніку виготовлення бронзових, мідних, срібних і золотих хрестів. Мистецтво енколпіонів настільки розвинулося на Русі, що вчені поділяють їх на десятки типів за іконографічними сюжетами, технологіями виконання, формами і матеріалом.
Хрест, знайдений недавно в княжому Галичі, належить до найпоширенішого на Русі типу. І знаєте чому? Страшна трагедія, яка нависла над нашою Батьківщиною в ХIII ст., — татаро-монгольське нашестя, спричинилася до навернення всього українського народу до Бога і Пресвятої Богородиці. Невідомий нам майстер-ювелір, який жив і працював у Києві, переживаючи зі своїми співвітчизниками трагедію Руси, створив символ-молитву спасіння в металі. За страждання українців молиться розп’ятий Христос, а обабіч Нього — Богоматір і Йоан Богослов. На зворотному боці зображено Богородицю в повний зріст у позі моління. Знову ж таки з невідомих для нас причин творець енколпіона припустився помилки, бо в середхресті помістив церковнослов’янський напис у дзеркальному відтворенні: «Свята Богородице, помагай».
Отже, чому вчені-археологи вважають, що саме такі хрести з дзеркальними написами з’явилися в 1239—1240 роках, після того, як північно-східні землі Русі зазнали навали монголо-татар і вберегли інші князівства від знищення? Українська археологічна наука знайшла два справедливі докази. В одному випадку, біля Золотоверхого Михайлівського собору в Києві було знайдено майстерню, де виготовляли саме такого типу енколпіони. Містилась вона в культурному шарі, бездоганно датованому 30-40-ми роками ХIII ст. В другому, аналогічний енколпіон відкрили дослідники в тайнику під Десятинною церквою, також у Києві. З Галицько-Волинського літопису достеменно знаємо, що трагедія знищення соборного храму сталася 6 грудня 1240 року, коли власник святині, намагаючись з багатьма іншими врятувати життя, виривав під фундаментами церкви вихід. Але і там їх усіх чекала смерть...
А ще знахідки такого типу хрестів-енколпіонів зафіксували археологи в Румунії та Болгарії, а також на території Золотої Орди. Невеличкі осколки металу ілюструють нам долю далеких предків, одних з яких закинуло в татаро-монгольську неволю, а другі подалися в першу вимушену для українців еміграцію. Однак, несучи свій хрест на свою Голгофу, вони зберегли в серці й душі найголовніше для християнина — віру в єдиного Бога і Пресвяту Богородицю.
Ігор Коваль, історик


Переглядів: 703 | Додав: Dnister









Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі







Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 24. 
Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю. 
Висловлюємо подяку авторам за їхню нелегку працю! 
Через технічні можливості сторінки ми не можемо подати посилання (гіперлінк), проте вкажемо прізвище автора (або ресурс походження). 
Нашим завданням є збір масиву інформації з різних джерел - щоб зацікавлені особи мали можливість з нею працювати. Ряд інтернет - сторінок з часом втрачають свої попередні публікації, ми старатимемося їх зберегти на цьому ресурсі. 

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Спілка та веб - сторінка не є власником авторських матеріалів, тільки популяризує їх для загальної обізнаності.

Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах. 

Copyright MyCorp © 2024