Музей писанкового розпису, філіал Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Й. Кобринського, що в місті Коломия на Івано-Франківщині, отримав сертифікат-відзнаку від популярного у всьому світі сайту для мандрівників TripAdvisor.

Про це повідомляє "Дзеркало Коломиї".

Станиславів (нині – Івано-Франківськ) наприкінці жовтня 110 років тому очима газети Kurjer Stanisławowski у блозі Богдана Скаврона на порталі Збруч.

Темні, смердючі, тісні й погано пристосовані для поштових операцій кабінети, до того ж, повні щурів – таким малопривабливим виглядало приміщення головної пошти у місті Станиславові (тепер – Івано-Франківськ) наприкінці жовтня 1907 року.

Не так багато часу пройшло, як туристична візитівка Долинщини стала відома всій Україні та країнам Європи.

Сучасний інтерпретаційний візит-центр лише цьогоріч відвідало близько 8000 тисяч закордонних та українських туристів.

У відділі краєзнавчої літератури з нагоди відзначення чергової річниці створення Західно-української Нарордної Республіки діє книжково-ілюстративна виставка «ЗУНР – українська республіка галичан».

У музеї «Історії Галича», який знаходиться у с. Крилос Галицького району, відбулося засідання «круглого столу» на тему «Галицький Успенський собор: відродження державної та духовної величі України».

Не багато збереглось в Україні містечок, де в гармонійному поєднанні переплелися епохи. Одне з них – Більшівці Галицького району. Тут минуле й сучасність одне одному не заважають і досі.

За 7 км від Галича, де Бережанські гори підходять до Дністра, серед озер і пагорбів, між річками Нараївка та Гнила Липа, лежить невеличке селище Більшівці.

Українське весілля завжди відзначалося урочистістю і вважалося одним з найкрасивіших свят у нашій культурі. Весільні звичаї формувалися століттями і переходили від батька до сина, від матері до доньки. Однак протягом останніх кількох сотень років обряд традиційного українського весілля почали відкидати, надаючи перевагу європейським традиціям. Зараз люди майже не пам’ятають тих сакральних обрядів, які на віки об’єднували дві долі в одну. Ці забуті традиції Гуцульського краю вирішила відновити молода пара Василь та Юлія Григорчуки.

В кінці кожного детективного фільму проникливий слідчий розкладає все по поличках і розгадує кожну головоломку. Проте в реальному житті все складніше, тому деякі загадки так і залишаються нерозгаданими.
В 1910 р. щось незрозуміле творилося на міському цвинтарі (тепер Меморіальний сквер). Вночі на цвинтарі було чути дивні звуки – стукіт, скрегіт… Крім того, з надгробків почали зникати квіти. Містом навіть поповзли чутки, що на цвинтарі завівся привид. Наглядача за цвинтарем пана Лукса закликали з’ясувати ситуацію, але напасти на слід таємничих і злодійкуватих "привидів" так і не вдалося.

Кожен із нас хоча б один раз бачив відомий польський фільм «Знахар» режисера Єжи Гоффмана, що дебютував на екранах у 1982 році. Та мало хто з нас знає, що автор «Знахаря» трагічно загинув у вересні 1939 року у містечку Кути (Косівський район) та був там похований до 1978 року, допоки прах письменника не перевезли до Варшави.

Самий фільм є вдалим римейком однойменного фільму 1937 року, екранізації роману культового у міжвоєнний період у Польщі письменника та журналіста Тадеуша Доленги-Мостовича.

Три роки тому в «Репортері» була стаття про сучасні художні твори, події яких розгортаються у нашому місті в минулі епохи. З того часу вже вийшло кілька нових книг, де головні герої блукають вулицями і площами Станиславова. Серед авторів – і зірки, і початківці, але читати їх однаково цікаво.

Жіноча проза

На зламі ХІХ і ХХ ст. восьмигодинний робочий день був нездійсненною мрією більшості найманих працівників Галичини. Люди на тодішніх підприємствах працювали по 12 годин і навіть більше. Але робітники рішуче боролися з такими нелюдськими умовами. Не пасли задніх і працівники різних галузей у давньому Станиславові. Свої права активно захищали й споживачі, про що красномовно свідчить історія міських страйків.

У червні 1890 р. незвичайний злочин стався у міському шпиталі (тепер центральний корпус міської лікарні на вул. Мазепи). На лікування надійшов новий пацієнт – 20-річний єврей Рубін Аксельрад з Кривотул.

До найбагатших мешканців пізньо­австрійського Станиславова належали люди, які залишили помітний слід в історії міста. Це родина Хованців, що заробила гроші на друкарському бізнесі, звела шикарну кам’яницю з готелем «Уніон», дала Станиславову першого президента та одного з найкращих істориків. Це династії Маргошесів і Ліберманів, які заснували шкірзавод і лікеро-горілчану фабрику. Сюди ж варто включити і купецький клан Гальпернів, що володіли цілим селом Вовчинець, і сім’ю забудовників Вайнгартенів, які прикрасили місто багатьма кам’яницями.

У часи СРСР існував так званий «податок на бездітність», який стягували з неодружених чоловіків. Цікаво, що й за Австрії холостяків не залишали у спокої. Тоді їх називали «старими кавалєрами», теж стягували податки, ще й мріяли оженити за будь-яку ціну.

Депутати міської ради схвалили рішення підписати з власником комплексу "Палац Потоцьких" договір пожертви, за яким Палац передається у власність громади.

Міська рада розглянула проект рішення Про укладення договору пожертви – про передачу Палацу Потоцьких.

25 жовтня 2017 року на 85-му році життя відійшов у вічність доктор історичних наук, професор кафедри історії слов'ян факультету історії, політології і міжнародних відносин Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, почесний професор університету, заслужений працівник освіти України, відмінник освіти України, ветеран праці ФЕДОРЧАК ПЕТРО СТЕПАНОВИЧ.

Дізнайтесь про найважливіші події в історії нашого міста, які сталися у 1910 році.

1910 Перепис населення показав, що у Станиславові живе 33 962 людини (без Княгининів) і 63 847 людей (з Княгининами).

У Дорі є хата, де в радянські часи діяла семінарія УГКЦ. Незважаючи на облави КДБ і постійний нагляд, отець Михайло Косило готував тут священиків. Тепер його учні зробили тут перший в Україні музей підпільної церкви.

Більші люди

Під час ремонту центральної дороги в місті Яремче Івано-Франківської області зникла базальтова бруківка.

Як зауважував депутат міськради Яремча Андрій Стельмащук, 4 000 кв.м дорогої базальтової бруківки було у грубій формі зірвано трактором і вивезено за межі міста, на її місці виклали асфальт. За приблизними підрахунками депутата, собівартість бруківки 3-4 мільйона гривень.

У неділю, 29 жовтня, відбудеться відкриття та освячення меморіальної дошки краєзнапвцеві та журналістову Михайлу Коломійцю.

Урочистості розпочнуться о 13.00 біля будинку, де він проживав: м. Калуш, проспект Лесі Українки, 16а, інформують"Вікна".

Повстанську криївку-шпитальню відтворили у селі Пістинь, що на Косівщині. Відкриття приурочили до 75-ої річниці створення УПА. Усе, що є у бункері люди збирали власноруч.

На стінах схрону світлини тих, хто рятував життя патріотів. На столах охайно викладені медичні інструменти та ліки. Більшість з них – справжні. Є тут й унікальна колекція зброї, яку тримали в руках молоді повстанці. Її зібрав директор Тлумацької школи-інтернату Руслан Хімейчук, пише НТК.

Сенсаційні знахідки у селі Старуні 110 років тому очима газетиKurjer Stanisławowski та журналу Nowości Illustrowane.

Сьогодні Мирослав Пізь презентував в Івано-Франківську книгу спогадів свого брата, який був політв'язнем і провів більшу частину життя у засланні.

В рамках відзначення у місті Калуші Року Української Повстанської Армії та 75-ї річниці створення УПА управління освіти організувало пошуково-краєзнавчу експедицію «Стежками Чорного лісу», учасниками якої були учні загальноосвітньої школи №4, члени пошукового клубу «Пам’ять».

Постійна комісія Калуської міської ради з гуманітарних питань погодила пропозицію Калуської філії Союзу Українок встановити на приміщенні в центрі міста, яке орендує ця громадська організація, пам’ятну дошку відомій калушанці Ірині Сохацькій-Онищенко.

Останнім часом у фокусі уваги місцевої влади і громади опинилася історична будівля міської Ратуші. Торік калушани підтримали петицію до міської влади щодо відновлення Ратуші. У бюджеті міста на 2017 рік передбачили 230 тис. гривень на проектні роботи з реконструкції. А нещодавно депутат міськради Юрій Тимків виступив з ініціативою усі доходи міського бюджету від приватизації майна і землі спрямовувати на відновлення Ратуші аж до повного завершення робіт з її реконструкції.

У Калуші, виявляється, діє аж дев'ять музеїв. Котрий із них обрати жителям та гостям міста?

Краєзнавчий музей Калущини

23 жовтня відбулося третє в 2017 році засідання вченої ради Національного заповідника «Давній Галич». Відкрив і провів його заступник генерального директора Національного заповідника «Давній Галич» з наукової роботи кандидат історичних наук Семен Побуцький.

У п’ятницю, 13 жовтня, на території Пнівського замку змагалися юні лицарі. Місце обрали невипадково: розвалини старої фортеці якнайкраще відтворюють атмосферу середньовіччя. Невдовзі замок мають намір відреставрувати, створити відповідну інфраструктуру, щоб привабити сюди ще більше відвідувачів.

Лицарські бої

На ремонт фасадів будинків №22 та №24 на вулиці Шевченка Івано-Франківський міськвиконком планує виділити по 314 тисяч гривень.
В обох будинках планують серед іншого відреставрувати цегельне мурування, відновити штукатурку, покрити підвіконня оцинкованою сталлю, замінити водостічні труби та пофарбувати фасад, пише Побудовано.

Інформацію про це департамент містобудування, архітектури та культурної спадщини Івано-Франківської міської ради опублікував в оголошенні про тендер на сайті публічних закупівель Prozorro.

На зустріч не просто прийшли небайдужі калушани, але і принесли світлини з сімейних фотоальбомів та історії своїх родин для проекту «Обличчя».

Як повідомляли «Вікна», у музейно-виставковому центрі Калуша започатковано проект «Вечір у музеї». Автори проекту кажуть: музей перестає бути великим будинком з мотлохом, а стає майданчиком для неформальної освіти, де засобом комунікації є неформальне спілкування.

Цього разу проект “Сім днів у регіоні” від Укрінформу запрошує всіх до великого культурно-освітнього центру Покуття, тобто східної частини сучасного Прикарпаття, – Коломиї.

З нового року деякі доходи спеціального фонду міського бюджету Калуша, ймовірно, спрямовуватимуть на відновлення міської Ратуші. Таку пропозицію озвучив та під час сесії міської ради відстоюватиме депутат Юрій Тимків. Втім, чи погодяться з ним колеги з депутатського корпусу, наразі невідомо.

Про відновлення Ратуші у Калуші говорять не вперше. Були і відповідні пропозицій депутатів, й офіційно зареєстровані петиції, і деякі спроби активістів. Проте, Ратуша продовжує розсипатися. А у травні цього року навіть знову горіла,пишуть "Вікна".