За часів Австро-Угорщини випадки хабарництва хоч нечасто, але траплялися, однак покарання за такі дії було доволі суворим. Причому до відповідальності притягали не лише посадовців, які брали хабарі, а й «щедрих дарувальників». Про це красномовно свідчить випадок, який трапився у містечку Долина у квітні 1887 року, пише Західний кур’єр. До містечка прибув скарбовий комісар Мацелінський зі Станиславова, щоб провести розслідування у справі зловживань у тутешньому управлінні торгівлею солі. Занурившись у перевірку документів, він навіть не помітив, що торговець сіллю Майзельс, який зайшов до нього, щоб надати свідчення у справі, поклав на його стіл купюру в п’ятдесят злотих ринських.

В 1890 році Станиславів збагатився новим товариством, яке об’єднувало любителів фехтувального спорту. 9 лютого того року відбулися установчі збори товариства, на яких обрали правління. До нього ввійшли старший директор карного закладу Адольф Штарк, ротмістр Станіслав Осмоловський, вчитель Ян Біліковський, податковий урядник Генрих Флехнер, поштовий урядник Айтан Коланковський і Антоній Соколовський, поручник 62-го батальйону крайової оборони, пише Західний кур’єр. При товаристві запрацювала школа фехтування, де вів заняття Казимир Брила – капітан крайової оборони і урядник карного закладу. Навчання у школі велося згідно з французькою та німецькою методикою фехтування. Як стверджувала преса, товариство і школа фехтування були забезпечені якісним та прогресивним обладнанням, виготовленим на першокласних підприємствах.