У наш час нерідко доводиться чути про аварійний стан історичних будівель Івано-Франківська та й спостерігати таку ситуацію на власні очі.

Дивна річ, але про поганий стан деяких давніх будівель Станиславова писали ще у місцевій пресі доби Другої Речі Посполитої.

Так, у жовтні 1925 року «Кур’єр станиславівський» повідомив: «Повертаючись у неділю з громадського зібрання, деякі містяни бачили на тротуарі уламки штукатурки перед кам’яницею № 29-А на вул. Третього Мая (тепер вул. Грушевського. – Авт.). Деякі шматки мали розмір більший за людську голову. Ці уламки впали з балкона, і лише щасливому випадкові можна завдячувати, що вони не посипалися о дванадцятій годині дня, коли на цій вулиці великий рух, бо люди виходять із костелу єзуїтів після служби. Тоді ці уламки забезпечили би нам щонайменше кілька калік або навіть трупів.

Двірник флегматично запалив цигарку й ліниво позмітав дрібніші осколки і навіть не дав собі праці обгородити дошками небезпечне місце. Час уже провести ревізію тих балконів, які свого часу наслідували австрійський стиль псевдобароко. Зараз наріжні частини цих балконів є знищеними через вплив часу і атмосферних явищ, особливо це стосується кам’яниць № 31 і 33».

Наступного року той же часопис повідомив, що триповерхова кам’яниця № 14 на площі Ринок перебуває в аварійному стані. За інформацією газети, вона належала купцям Шимону Премінґеру і Якубу Вайсману. Була проведена технічна експертиза, яка виявила, що стіни і фасади будівлі вкрилися тріщинами. Будівлю укріпили опорами, але це мало допомогло, адже власники все зволікали з капітальним ремонтом.

Газета закликала магістрат повпливати на несумлінних власників і врятувати кам’яницю.

Підготувала Олена БУЧИК