4 роки тому 15 липня обірвалося життя просвітянина, члена Національної спілки журналістів України, краєзнавця, активного громадського діяча та щирого українця Михайла Коломийця. Цього року йому б виповнилося 59.
У день його народження відбулося відкриття та освячення пам’ятника і барельєфа, виготовленого скульпторем Ігорем Семаком. Чин панахиди відправив о. Василь з Копанок, інформують ”Вісті Калущини”.
Щирі слова про брата, колегу та друга адресували Іван Ткачик, Петро Шевчук, Оксана Тебешевська, Василь Мельник. Хтось — коротко пригадував сторінки з непростої біографії, хтось — дружні посиденьки, хтось — важку роботу на журналістській та дослідницькій ниві. А праць у доробку Михайла Коломийця — чимало, найбільш відомі з яких: “Історія Калуша і Калущини у датах, цифрах і цікавих фактах (1996), “Просвіта Калущини: далеке і близьке” (2004), путівник “Калуш. Обличчя міста”, фотоальбом “Калущина” (у співавторстві з Василем Мельником). Михайло Коломиєць був упорядником та автором текстів проспектів про музей Степана Бандери у Старому Угринові, літературно-мистецьких випусків Калуського міськрайонного часопису “Зоря Прикарпаття”. Він любив слово, жив ним, досліджував і відтворював на папері.
А як відбулося його перша зустріч із книгою, описала просвітянка, педагог, письменниця, депутат обласної ради Оксана Тебешевська: “Незабутньою була його перша зустріч із книжкою — збірником казок, купленим для хлопця вуйком Іваном (Іваном Дмитровичем Нижником — маминим троюрідним братом). Та щоб отримати дарунок, треба було вивчити абетку. Цю науку Михайлик здолав за місяць. Отож, йшов до школи, вміючи рахувати, знаючи всі літери і маючи гарно ілюстровану книжку українських казок. У рідному селі закінчив восьмирічку, продовжив навчання у Калуській СШ № 6. Завжди відчував нестримний потяг до знань, багато читав. У шостому класі написав першу замітку до газети, і спонукав його до цього Іван Нижник. Отак і почалася дорога сільського хлопчини до великої журналістики”.
Почав свою працю на ниві журналістики у калуській багатотиражці “Будівельник”, відтак перейшов у “Зорю Прикарпаття”, а потім став одним із засновників “Дзвонів Підгір’я”. Понад три роки був кореспондентом обласного телебачення “Галичина”, два роки — редактором газети “Брошнівський вісник”, відтак — заступником редактора міськрайонного часопису “Дзвони Підгір’я”, деякий час працював в архівному відділі Калуської райдержадміністрації.
Окрім журналістики і написання книг, Михайло Коломиєць був активним громадським діячем. У січні 1989 року він очолював оргкомітет зі створення Калуського міськрайонного товариства української мови імені Тараса Шевченка “Просвіта”, упродовж 19 років був членом його правління. З 1990 по 1994 р. був депутатом Калуської міської ради першого демократичного скликання.