Робота міської ради притягує до себе підвищену увагу, хоч і не завжди викликає схвалення. Сто років тому в ратуші Станиславова теж вирували пристрасті – депутати вносили пропозиції, сперечалися й обговорювали найважливіші, на їхній погляд, проблеми міста.

Сенсаційним виявилося засідання міської ради у травні 1902 р. Як бачимо з повідомлення в газеті "Кур’єр станиславівський" від 25 травня 1902 р., один з депутатів, такий собі Лорш, висловив претензії до бургомістра Артура Німгіна й вимагав оголосити йому догану.

Дізнайтесь про найважливіші події в історії нашого міста, які сталися у 1915-1916 роках.

23 вересня 1915 року в місті почався обов’язковий перепис продуктів харчування у населення, пише“Репортер”.

30 вересня магістрат звернувся до мешканців з проханням допомогти військовикам харчами, фуражем та дровами.

Відомості про неї ми взяли в обласному архіві. Там, у фонді 231, описі 1, є справа № 891, яка містить 29 аркушів і називається «Справа про встановлення спадщини на земельну ділянку (іпотечний номер 1345), що залишилась по смерті Кароля Драчинського. 1909-1912рр».

Архітектурні пам’ятки Івано-Франківська зняли у кінофільмі під назвою “Зберегти не можна зруйнувати”.

Слоган стрічки звучить так: “Де поставити кому, обираєш саме ти”. У фільмі представлені унікальні, і можливо останні, кадри старовинних пам’яток архітектури. Ці об’єкти знаходяться на межі зникнення і, можливо, до дати виходу фільму деякі з них будуть загублені.

11 грудня 2018 року в Івано-Франківській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. І. Франка відбулася презентація видань, приурочених до 150-річчя від народження Блаж. Свмч. Єпископа Григорія Хомишина (1867-1945).

В Івано-Франківську нещодавно під час проведення ремонтних робіт на площі Міцкевича виявили нові історичні знахідки. Ними виявились залишки речей XVIII століття: люльки, фрагменти для рибальства, частини посуду та кахелю. Також збереглися рештки свійських тварин.

Через це роботи на площі Міцкевича було вирішено призупинити і розпочати перевірку.

Відповідний проект рішення розробив Департамент містобудування, архітектури та культурної спадщини Івано-Франківської міської ради – це проект рішення міської ради «Про затвердження проекту «Місто Івано-Франківськ. Історико-архітектурний опорний план».

Декларована мета розробки – вивчення, пошук та збереження об’єктів культурної спадщини, встановлення режиму охорони, повідомляє Наталія Кобильчак.

Бути в чомусь першим – це важке й відповідальне завдання, але історія не завжди доносить до нас імена таких сміливців. І якщо ініціаторів глобальних змін ми здебільшого пам’ятаємо, то дрібніші першовідкривачі нерідко тонуть у хвилях забуття. Так, далеко не кожен іванофранківець знає, коли в нашому місті вперше з’явилася мережа ресторанів чи почали виготовляти паперові пакети. Але хіба ж ці «піонери» не заслуговують, щоб нащадки про них пам’ятали?

У міжвоєнному Станиславові була окрема каста злочинців – зломщики сейфів. У 30-х роках минулого століття безперечним королем місцевих «ведмежатників» був такий собі Петро Кобилянський, який мав прізвиська «Кобила» і «Гарний Петрусь».

На саме Різдво 1908 року в Станиславові (тепер – Івано-Франківськ) зібрався велелюдний з'їзд членів Русько-Української радикальної партії, яких у той час поляки обзивали "гайдамаками" через виразне обстоювання інтересів українського селянства.

В Івано-Франківську відкрили та освятили пам'ятну дошки відомому громадському та політичному діячу, полковому лікареві УСС-УГА, хорунжому Богдану Кисілевському. З'явилась вона на фасаді міської поліклініки №5 на вулиці Привокзальній, передає кореспондент Фіртки.

Триває дослідження розвитку організації "Пласт" у міжвоєнний період на Калущині. Прохання про допомогу у соцмережі поширив Тарас Зень:

Наприкінці 2017 р. у львівському релігійному видавництві «Покрова» побачила світ книга «Старі Кути зачарованої Гуцульщини», робота над якою тривала понад шість років (Сенюк М. Старі Кути зачарованої Гуцульщини. ― Львів: Покрова, 2017. ― 752 с.).

Незважаючи на Різдвяні свята, калуські активісти продовжували досліджувати відвал грунту в сквері між вулицями Ковжуна та Костельної.

Василь Фіцак, Віктор Чернега та Віктор Павлів зайнялись пошуками кераміки у відвалі грунту в сквері між вулицями Ковжуна та Костельної. Було знайдено 101 предмет, інформують "Вікна".

У сучасному Івано-Франківську нерідко спалахують скандали, пов'язані з вивісками. Часом вони не відповідають вимогам, бувають надто крикливими й навіть із граматичними помилками. Сто років тому проблем з ними теж вистачало.

Так, у місті велися безкінечні суперечки щодо мови, якою купці повинні були писати назву свого магазину й повідомляти про свої послуги, пише ЗК.

Івано-Франківська обласна рада прийняла програму «Давній Галич», яка передбачає підвищення туристичної привабливості колишньої князівської столиці. Водночас деякі українські політики розпочали діалог щодо необхідності відбудови Успенського собору в Галичі. Науковці ж вважають, що ця ідея суперечить міжнародним документам, і називають таку кампанію виключно політичною.

Бали до рейтингу

Дізнайтесь про найважливіші події в історії нашого міста, які сталися у 1915 році.

2 квітня у місті народився Роман Андрухович (1915-1997) — письменник, спортсмен, учасник ОУН, громадський діяч українців Польщі.

Знаєте, чим відрізняється пам’ятка архітектури від пам’ятки історії? Якщо споруда збудована понад 50 років тому, належить до певного стилю і має цінність, то це – пам’ятка архітектури. А якщо там жив якийсь визнач­ний діяч, то це вже пам’ятка історії.

Втім, якщо особистість дуже відома, то їй у будинку навіть мешкати не треба – досить туди зайти!

Станиславів був поліетнічним містом, в якому більш-менш мирно співіснували представники різних народів. Національна строкатість відчувалась навіть у назвах вулиць.

Німці пишалися плацом Франца Йосифа, вулицями Фердинанда і пастора Цьоклера. Вірмени – Вірменською та Антоневича, поляки – площею Міцкевича, вулицями Карпінського, Собеського та іншими. Єврейські коріння були у Жидівської, Берка, Майзельса та Барона Гірша. І лише українці не мали жодної «своєї» вулиці. На це були певні причини, пише “Репортер”.

Фортечний мур у Франківську промили струменем води. Про це “Репортеру” повідомили небайдужі мешканці міста. Начальник відділу охорони культурної спадщини Володимир Ідак пояснює, що це тривають реставраційні роботи.

Віктор Шевлюк, директор фортечної галереї “Бастіон” розповів “Репортеру, що вони звернули увагу міської влади на сумнівні роботи. Але там відповіли, що все відбувається під контролем департаменту містобудування, архітектури та культурної спадщини міськради.

У кримінальному світі міжвоєнного Станиславова були персонажі, які спеціалізувалися на зборі інформації, необхідної для пограбування. Дехто використовував цінні дані особисто, інші передавали їх безпосереднім виконавцям злочину за певний відсоток від награбованого.

Зимові свята для сучасних іванофранківців – це довгоочікуваний період відпочинку, веселощів, подарунків і смачної їжі. Нашим предкам щастило ще більше, адже в Станиславові початку ХХ ст. було аж три новорічних свята. Поляки святкували новорічну чи «cильвестрову» ніч з 31 грудня на 1 січня, українці – у ніч на 14 січня, через що цей день у місті називали «руським Новим роком». Єврейська громада мала своє свято, яке зазвичай припадало на початок осені.

Франківський художник та журналіст ігор Роп`яник на своїй сторінці у Фейсбук запропонував видати спільними зусиллями книжку про Івано-Франківськ на основі зібраних спогадів про цікаві історії та реальних людей'.

Станиславів (тепер Івано-Франківськ) у кінці грудня 110 років тому очима газети Kurjer Stanisławowski.

Деякі мешканці Станиславова (тепер – Івано-Франківськ) наприкінці 1907 року мали неабияку дилему: як відсвяткувати Новий рік – чи прикрашати оселю ялинкою, чи поставити різдвяну шопку (мініатюрне зображення ясел, в яких народився Ісус). Це був непростий вибір, оскільки спосіб святкування тоді чітко розподілявся на «німецький» та «польський».

У видавництві "Писаний камінь" вийшла книжка Василя Курищука "Християнські святині Косова".У книжці зроблено спробу дослідити історію християнських святинь та життя релігійних громад на території колишнього великого поселення, яке називалося Косовом. Подаються відомості про священиків та їхню душпастирську службу, а також про сучасний стан храмів.

26 грудня 2017 р. Івано-Франківська обласна організація Національної спілки краєзнавців України провела круглий стіл на тему: «Краєзнавство у контексті розвитку духовності українського народу» присвяченого 90-річчю журналу «Краєзнавство» та виходу ювілейного числа журналу «Краєзнавець Прикарпаття». Захід відбувся в читальному залі обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І.Франка. Тут була підготовлена та експонувалася виставка журналів «Краєзнавство» та «Краєзнавець Прикарпаття» з фондів бібліотеки.

На території сучасної України налічується велика кількість ратуш, і це не дивно, адже наша країна знаходиться практично в самому центрі Європи. Саме звідти пішла традиція зводити міські ратуші.

Ратуші будувалися в містах, що не мали магдебурзького права, ще такі міста називали ратушними.

Рік тому, коли учасник АТО Олександр Коваль та рятувальник Чорногірського пошуково-рятувального поста Василь Фіцак взялися виготовляти автентичні сувеніри із калуської солі, вони планували промоційний, а не бізнесовий проект. Однак, з"ясувалося, що ринок власних сувенірів у Калуші — зовсім не заповнений, а попит у кілька разів перевищує пропозицію. Як заробляти на солі та вчасно втрапити у туристичний тренд розповів Delo.UA Олександр Коваль.

З чого все почалося

Гарний подарунок отримали читачі напередодні Нового 2018 року. В івано-франківському видавництві «Лілея-НВ» вийшла книга І. Коваля, М. Коваль, А. Петраша, Т. Зіньковського «Галицькі фрески та мозаїки». Презентація видання відбулась у Національному заповіднику «Давній Галич». Крім наукових співробітників установи, на ній були присутні науковці з Івано-Франківська, галицькі вчителі, бібліотекарі тощо.