Рівно рік тому в «Репортері» вийшов перший випуск рубрики «Слідами старого Станиславова». Тоді ми описали будинок готелю «Імперіал», що на розі Мазепи й Січових Стрільців. Потім перейшли на вулиці та площі старого міста. Минув рік. Філокартичний матеріал по окремих вулицях закінчився, але рубрика виявилась популярною серед читачів. Тому ми її продовжуємо. Віднині — будинки, які формують обличчя нашого міста. Ну, а якщо у нашого колекціонера Зеновія Жеребецького з’явиться світлина якоїсь «незасвіченої» вулиці, ми неодмінно її подамо.
Сьогодні — поштівка 1914 року, яку випустив станиславівський видавець Шраєр. Напис достатньо інформативний: вулиця Сапіжинська, Гіпотечний банк.
Іпотекою нині називають кредит під заставу нерухомості. Тобто ви берете позику, наприклад, під купівлю квартири, яку й заставляєте. За ... Читати далі »

Минулої неділі у місті Долина відбулась Архієрейська Літургія у церкві Різдва Пресвятої Богородиці за участі Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава Шевчука.
Цей храм був освячений 1906 року Митрополитом Андреєм Шептицьким. А 100 років тому в ньому   отцем-деканом Теодором Величковським були охрещені Мирослав-Іван Любачівський та Омелян Антонович.
Після літургії Блаженніший Святослав взяв участь у відкритті та освятив одночасно два пам’ятники: Патріарху і кардиналу Мирославу-Івану Любачівському з нагоди 100-річчя з Дня його народження та подружжю Омеляна і Тетяни Антоновичів. Авторами і виконавцями обох пам’ятників є уродженці Прикарпаття Василь Заляско та Руслан Романишин.
Також у краєзнавчому музеї «Бойківщина» Тетяни та Омеляна Антоновичів до уваги відвідувачів була представлена виставка про життєвий шлях Кардинала Мирослава-Івана Любачівсь ... Читати далі »

Оновлену експозицію унікального об’єкта Національного заповідника «Давній Галич» змогли днями оглянути учасники Всеукраїнської прощі до Крилоса. Фактично напередодні відбулося її відкриття. Річ у тому, що через низку недоробок, допущених при її спорудженні, експозицію з могили довелося забрати. Численні туристські групи, які відвідували Крилос-Галич, хотіли потрапити усередину об’єкта. Однак через непривабливий вигляд, сирість і затікання стін і стелі відвідувачів туди не пускали. В такому стані цікавий, але занедбаний об’єкт простояв кілька літ. 
Цього року новий керівник установи Володимир Костишин поставив завдання перед колективом заповідника — відновити священне для давніх галичан місце. і це символічно, адже Галичина  могила — це курган, від якого фактично і починається історія нашого Галича. За переказами, саме у ній бул ... Читати далі »

Село Підмихайля важко уявити без прекрасної, давньої і величної духовної святині — православного храму святого Архистратига Михаїла, збудованого в 1891 році під час парохування отця Михаїла Скородинського та розписаного у 1903 році видатним галицьким іконописцем Корнилом Устияновичем (1839-1903).
Нині церкву святого Архистратига Михаїла с. Підмихайля прикрашають вишивки, рiзьблення, що створюють неповторну гаму краси разом з iконами, витвореними умiлою рукою неабиякого майстра. На жаль, односельчани забули його прiзвище, але крізь роки вдалося його встановити, це — Корнило Устиянович.
Україна багата і на історію, і на архітектурні пам’ятки, але храм святого Архистратига Михаїла — єдиний в своєму роді. І це не просто слова, бо кожен, хто побачив його, з тим погодиться. Храм святого Архистратига Михаїла — мистецький витвір, розписаний Корнилом У ... Читати далі »

Святовид на Долинській
Раніше вулиця Фіголя називалася Долинською. Її перейменували того ж року, коли помер митець &mdas ... Читати далі »

«Дякую за змістовні публікації про героїв українського січового стрілецтва Франца Бориса та Леся Гринішака. Хотілося б прочитати і про інших подвижників УСС з нагоди відзначення 100-ліття з часу створення легіону», — такого листа надіслав до редакції краєзнавець із Надвірни Ярослав Яцура. В цьому ж ключі висловилися і Микола Сіщук, теж краєзнавець із Надвірнянщини, і Степан Голіней, колишній директор Делятинської середньої школи, Соросівський учитель, дослідник творчого доробку Юрія Шкрумеляка, ще одного вихованця УСС. Тож продовжуємо принагідно й далі знайомити читачів з героями нації з числа & ... Читати далі »

На ринковій площі Івано-Франківська руйнується будинок, в якому народився й виріс колишній голова Федеральної Резервної Системи США Артур Бернс.
Один із найвпливовіших фінансистів світу, радник кількох американських президентів, голова Федеральної Резервної Системи США у 1970-х роках Артур Бернс перших десять років свого життя провів у Станиславові. Як свідчать архівні документи, його батько, Натан Кеслер (Бернцвайґ) до Першої світової війни торгував у теперішньому Івано-Франківську борошном і мешкав у будинку на площі Ринок, 5. А його мати, Сара Юран після одруження переїхала до Станиславова із Солотвина, де серед великої єврейської громади мешкала її родина. Батько Сари був мірошником і, очевидно, прилаштував зятя до свого бізнесу.
Судячи з усього, торгівля борошном у старому Станиславові великого зиску не давала. Отож 38-річний Натан Бернцвайґ у подався шукати кращої до ... Читати далі »

У Коломиї, на подвір’ї позаду ратуші, знайшли єврейські надгробки. Тут вони пролежали понад 70 років, ще з часів німецької окупації. Тепер їх треба перевезти на старий єврейський цвинтар і зробити там меморіальний комплекс. Адже нині на тому кладовищі засмагають коломияни, хоч і знають про історію цього місця.
Вулиця Лермонтова. Подвір’я позаду ратуші. Тут шість гаражів міської ради та маленьке кафе. Дорога й тротуар встелені асфальтом. День у день по єврейських надгробках ходили люди, їздили машини. Хтось, може, й знав, — чув від старожилів, інші й не здогадувалися. Доходили чутки й до голови єврейської громади Якова Заліщикера, однак точного місцезнаходження плит він не знав, а зривати асфальт наосліп не наважувався.
Надгробки й далі залишалися б під ногами, як би не поломка водопроводу тутешнього кафе. Міняли трубу і знайшли надгробну плиту. Почали зні ... Читати далі »

Більшість мешканців Івано-Франківська вважає, що в нас є сквер імені Міцкевича. Бо там є дерева, квітники, доріжки, лавочки, одним словом — зелена зона. Втім, на міських мапах Міцкевича зазначається як площа, а на австрійський манер — пляц. Таку ж атрибуцію бачимо на поштівці, яку в 1914 році випустило краківське видавництво «Штука» (Мистецтво).
Колись тут був фортечний мур. На початку ХІХ століття австрійська влада ліквідувала станиславівську фортецю, мури розібрали, рів засипали. На місці еспланади утворився пустир — так звана Жидівська площа, де процвітала ринкова торгівля. Тогочасні журналісти порівнювали торговицю із «базаром в азійській частині Константинополя». Також там часто зупинялись мандрівні цирки, виступи яких збирали сотні зівак.
У 1870-х, за бургомістра Ігнаци Камінського, площу нарекли іменем Адама Міцкевича. Цей п ... Читати далі »

Патріотичні організації Калущини просять знайти дані про загиблих вояків УПА. Як стало відомо, Калуська станиця Братства вояків ОУН-УПА та Товариство політв’язнів і репресованих облаштовує могили бійців УПА, які загинули у боях на Калущин. До Дня Незалежності України буде освячено меморіал на цвинтарі "Височанка".
Буде виготовлено три плити. На двох буде вигравіювано прізвища вояків УПА, які вдалося дізнатися станиці Братства вояків ОУН-УПА. Вони поховані на кладовищі «Височанка». Ще одну плиту встановлять на могилі невідомим воїнам УПА. На території меморіалу будуть встановлені хрести. Так само як і плити, вони будуть виготовлені із чорного граніту.
У братській могилі на цвинтарі «Височанка» у Калуші поховані вояки із сіл Верхня, Кропивник, Сівка-Калуська, Тужилів та Степанівка. Найбільше бійців із Кропивника та Верхньої, де у часи ... Читати далі »

1 серпня виповнилося 100 років з початку І світової війни, яка ціною десятків мільйонів вбитих і скалічених людей привела до краху чотирьох імперій – Австро-Угорської, Німецької, Російської та Османської (Турецька). Початок війни і наступ російських військ в Галичині, а також подальші репресії московської окупаційної влади проти української інтелігенції і священиків Греко-католицької церкви привели до величезного піднесення національно-визвольних устремлінь серед українців Східної Галичини, Північної Буковини і Закарпаття. Сотні тисяч патріотів: чоловіків і жінок голосилися добровольцями до Легіону УСС, створеного за рішенням Головної Української Ради з Костем Левицьким на чолі. По всіх містах і селах збирались добровільні пожертви для  українського війська. Активну участь у цих процесах брали і наші земляки. Серед них було багато нащадків славних лицарів Карпат – опр ... Читати далі »

Площа Ринок – головний майдан обласного центру, де розташована стародавня Ратуша – історичний центр колишнього Станиславова.
До цього місця прикута особлива увага мешканців і гостей Прикарпаття. Тому й вимоги особливі висуваються представниками громади, всіма небайдужими. 
На жаль, особливо тішитися тут нема причин. Біля новозбудованого будинку «Галереї Надія», яка гарно і гармонійно вписалася в інтер’єр площі,  вже ряд років перебуває у жалюгідному стані триповерхова давня кам’яниця, яку архітектори і влада міста ніяк не годні ані реставрувати, ані знести і на місці руйновища, в яке так чи інакше незабаром перетвориться цей будинок, створити достойний цього місця гарний архітектурний шедевр. Чи руки не доходять у представників влади до цього будинку, чи чекають на гарну фінансову пропозицію, можливо з «відкатом»? А ... Читати далі »

Прикарпатське музеєзнавство і краєзнавство ось уже більш як півстоліття важко уявити без Петра Арсенича. Він є автором 55 книг. Серед них — «Січові стрільці» (Івано-Франківськ, 1990), «Станіслав — столиця ЗУНР» (Івано-Франківськ, 1993), «Гуцульський театр Гната Хоткевича (Коломия, 1993), «Родина Заклинських» (Галич, 1995), «Родина Шухевичів» (Івано-Франківськ, 1999), «Родина Озаркевичів» (Коломия, 1995), «Родина Бандерів» (Івано-Франківськ, 1998), «Криворівня в житті і творчості українських письменників, діячів науки і культури» (Івано-Франківськ, 2000) та інші. Крім того, він надрукував майже 1600 наукових статей, 323 рази виступав на міжнародних, всеукраїнських і регіональних наукових конференціях (у середньому шість конференцій на рік), організував 401 виставку (по шість-сім на рік ... Читати далі »

У будинку №20 по вул. Грушевського в Івано-Франківську один із мешканців розпочав реконструкцію горища.
Дев’ятнадцятиквартирний будинок споруджений 1895 року і є пам'яткою архітектури місцевого значення. Всупереч законодавству будівельники вже вирізали вікно у фасаді будинку.
У квартирах почали тріскати стіни. Мешканці будинку №20 по вул Грушевського кілька місяців скаржаться на недобросовісного сусіда Володимира Свиридова у різноманітні інстанції.
Розповідають, що перед тим, як будувати, той обійшов майже всі квартири і просив дозволу приватизувати горище. За положенням міської ради "Про порядок реконструкції горищ під мансардні поверхи та здійснення надбудов у житлових будинках на території Івано-Франківської міської ради" надбудова чи реконструкція проводиться лише за наявності підписів усіх власників будинку. Втім, чоловік збирав підписи на чи ... Читати далі »

Закладанню міського парку Станиславова передували тривалі пошуки місця. Вони тягнулися понад п’ять років і викликали справжній розбрат у магістраті. Частина депутатів схилялася закласти парк на так званому Радецькому полі – ділянці в кінці вулиці Голуховського (Чорновола). Опоненти закидали, що то місце нездорове, через що дерева будуть всихати, ще й тюрма з казармами поруч.
Нарешті всі питання погодили й у 1895 році на парк виділили кошти з міського бюджету. Наступної весни почали саджати дерева та розбивати алеї. Керував роботами міський садівник Каетан Місюрович. Невдовзі парк отримав своє перше ім’я.
10 вересня 1898 року в Женеві анархіст Луіджі Лючені заточеним напилком вбив дружину австрійського цісаря Єлизавету. Це стало шоком для підданих, які любили її та називали лагідно – Сісі. Вже через кілька днів станиславівський парк став називатися і ... Читати далі »

Розпорядженням голови РДА Михайла Іваночка № 119 від 23 липня ц. р. «Про внесення змін до розпорядження райдержадміністрації від 21 лютого 2014 р. № 32 «Про відзначення в районі 100-літнього ювілею створення легіону Українських січових стрільців» затверджено новий склад організаційного комітету з підготовки та проведення в районі заходів, присвячених 100-літньому ювілею створення легіону УСС.
Оргкомітет очолили співголови – голова РДА Михайло Іваночко, голова районної ради Василь Попович та Надвірнянський міський голова Зіновій Андрійович (за згодою). Секретар оргкомітету – головний спеціаліст інформаційно-аналітичного відділу апарату РДА Наталія Масник.
У затвердженому плані заходів передбачається впорядкувати могили хорунжої УСС Софії Галєчко та місць поховань січових стрільців, забезпечити впорядкування криївок, пам`ятних знаків борцям за в ... Читати далі »

Сергій Олеськів народився 1918 року в сім’ї старшини УГА. Навчався в гімназії міста Станиславова. Пізніше там же закінчив однорічні торговельні курси. Був членом юнацтва ОУН. За активну участь у ... Читати далі »

Як усе починалося
Цукерня початково мала двох засновників – Яна Новорольського і молодшого партнера Владислава Кровіцького. Ян Новорольський народився в с. Турка поблизу Коломиї в 1871 р. Юні роки провів у Львові, де служив помічником-практикантом у цукерні Фердинанда Ґросса і Владислава Струся – одній з найвідоміших у кра ... Читати далі »

Мало хто знає, що перш ніж звільнити Станіслав від німців, совіти туди спочатку зателефонували.
26 липня 1944 року розпочався штурм міста. Головний удар наносив 569-й стрілецький полк, який атакував з півдня. Якщо дивитись на карту, то сьогодні цей район відповідає території військового аеродрому та складів на вулиці Петлюри. А тоді там були суцільні поля. Командир полку, підполковник Василь Федотов, пізніше написав мемуари. Там є цікавий епізод.
«Ми з невеликою групою офіцерів і бійців просувалися високими хлібами. Нашої піхоти видно не було. Несподівано наштовхнулись на телефоніста передового поста німецької артилерії. Смертельно переляканий солдат спротиву не чинив. У телефонній трубці надривався зумер. Наш зв’язківець зняв трубку і, не розуміючи, що там говорять, сказав: «Та чи вам не зрозуміло, панове фріци? Я ж вам чистою німецькою кажу: Гітлер капу ... Читати далі »

Фронтова гойдалка
Для початку відтворимо хронологію бойових дій. 28 липня 1914 року Австро-Угорщина оголосила війну Сербії. Незабаром у збройний конфлікт вплуталися інші країни. Європу охопило полум’я війни, яку історики пізніше назвуть Першою світовою. Хоча сучасники й гадки не мали, що незабаром буде ще й Друга, тому бійня 1914-1918 років сп ... Читати далі »

У Коломиї власники кав’ярні, яка знаходиться на задньому дворі міської ради, під час ремонту знайшли надгробний камінь з єврейських поховань – мацейву.
Нею ж одразу зацікавилися в єврейському товаристві – розпочали демонтаж надмогильних плит, якими вимощене чи не все подвір’я позаду ратуші. 
Наразі робітники знайшли близько півсотні каменів, датованих 1922-33 рр. поховання. Далі їх планують встановити у належному місці – в парку на вул. Чехова, де колись розміщувалося єврейське кладовище, повідомляє кореспондент "Коломийських ВІСТЕЙ".
Краєзнавець Василь Нагірний каже, схожих відкриттів у Коломиї може бути чимало – надгробками з єврейських поховань під час Другої світової війни вимощували дороги і тротуари, коли євреїв масово знищували. Плити з цвинтаря окупанти використовували замість бруківки для економії коштів.
... Читати далі »

Цього року м. Долина відзначає 1035-ту річницю та 100-річний ювілей видатних долинян Кардинала Мирослава Івана Любачівського та доктора Омеляна Антоновича. Проведення урочистостей з нагоди свята заплановано на неділю, 10 серпня 2014 року.
Як поінформували ”Вікна” у Долинській міській раді, цього дня Долина вітатиме Главу УГКЦ Блаженнішого Святослава Шевчука. Об 11.00 розпочнеться Архієрейська Літургія в церкві Різдва Пресвятої Богородиці. Храм був освячений 1906 року Митрополитом Андреєм Шептицьким. 100років тому в ньому громадським діячем отцем деканом Теодором Величковським і були охрещені ювіляри.
Після Літургії на території церкви відбудеться урочисте відкриття та освячення пам’ятника Кардиналу Мирославу Івану Любачівському.
О 14.00  за участі духовенства, гостей та долинян під супровід муніципального духового оркестру розпочнеться урочиста ... Читати далі »

Зі споруди, збудованої у 1866-му році, яка вважається окрасою міста, зняли старі вежі і замінили їх новими, форма й вигляд яких не зовсім відповідають оригіналу і викликають чимало запитань. На куполі вокзалу ще залишилася одна оригінальна вежа, яка наочно демонструє різницю. 
Нові вежі нагадують ракету, а їх форма мало перегукується з виглядом куполів та самої будівлі, збудованої у стилі неоренесанс із використанням елементів мавританського стилю. Матеріал, яким покрили купол, вежі та дах, блищить, наче дешевий пластик, в той час як стара, фарбована назелено бляха виглядала хоч і не ново, але благородно, й була неушкодженою. 
Для чого було здирати бляху і ставити нову покрівлю, якщо можна було освіжити фарбу? Чому реставратори не відновили оригінальну форму веж? Чи прозоро були використані кошти державного підприємства “Укрзалізниця” на реставрацію І ... Читати далі »

29 липня 2014 року в Національному заповіднику «Давній Галич» відбулася презентація буклету «Музей історії Галича» та книжки Ганни Жолоб «Галицька Чудотворна ікона Матері Божої з Крилоса». 
Святкове дійство та всіх присутніх поблагословив о.Йосафат Мощич. Буклет презентує широку експозицію матеріальних предметів та історичних свідчень минулого, що становлять основу Музею історії Галича. Вона створює враження, які відволікають відвідувача від буденності та занурюють його у новий і цікавий світ. 
Заступник генерального директора НЗ «Давній Галич» Володимир Дідух розповів присутнім про зародження ідеї щодо створення буклету та подякував меценату за сприяння у випуску даного видання. 
Рекламний проект «Музей історії Галича» побачив світ завдяки фінансовій підтримці депутата районної ради Володимир ... Читати далі »

Ілюстровану монографію Івана Сеньківа — відомого етнографа, що в повоєнний час жив у Німеччині, можна назвати справжньою енциклопедією Гуцульщини. Солідну за обсягом книжку (512 сторінок), із кольоровими вкладками, перевидали в редакції журналу «Гуцульщина» у Верховині.
Цієї книжки Гуцульщина чекала давно. Через смерть автора в 1993 році та інші обставини в 1995-му 300 примірників «Гуцульської спадщини», які вийшли друком у видавництві «Українознавство», осіли в колекціях краєзнавців, а для широкого загалу книжка так і не стала доступною. Понад 20 років Іван Сеньків, який народився під Станіславом, жив у Німеччині, збирав і готував матеріали наукової праці — монографію з життя і творчості гуцулів.
Як стверджував науковий консультант, доктор філологічних наук Федір Погребенник, «автор книги І. Сеньків узяв на себе нелегк ... Читати далі »

Цьогоріч в Івано-Франківську міська влада запланувала встановити перший в Україні пам’ятник митрополиту Андрею Шептицькому.
Для цього  були зроблені перші кроки. Зокрема, визначено остаточний варіант монумента. Тож, за результатами конкурсу, переможцем став художник-скульптор Степан Федорин. Також  були розроблено проектні пропозиції з реконструкції площі, повідомляє «Бліц-Інфо». А фінансове управління Івано-Франківського міськвиконкому, згідно з рішенням сесії, відкрило благодійний рахунок зі збору коштів на пам’ятник Андрею Шептицькому.
Загалом вартість пам’ятника складає 400 тисяч гривень. 200 тисяч планувалося залучити з бюджету міста, натомість другу половину  – з благодійних внесків громади.
Проте, втілити задумки міських чиновників до вересня, як планувалось, з усього видно, — не вдасться. Адже, як повід ... Читати далі »

Поки франківчани тішаться, що їхнє рідне місто традиційно лідирує у рейтингах найкомфортніших для проживання міст України, Івано-Франківськ впевнено втрачає своє унікальне архітектурне обличчя. В першу чергу - через прагнення комфорту його ж мешканцями. Пластиковими вікнами різного розміру, зашкленими й оббитими вагонкою балконами, утепленими пінопластом фасадами та хаотично понатикуваними кондиціонерами франківчани убивають улюблене місто своїми ж руками.
Напівзруйнований Солодовий цех старої Станиславівської пивоварні рано чи пізно обвалиться, і місто захлисне хвиля обурення бездіяльністю Костянтина Бородайка - власника споруди, та різних дозвільних установ, які дозволили підприємцю приватизувати унікальну пам’ятку архітектури і не змусили бізнесмена виконати зобов’язання щодо її утримання та реставрації. Не вщухають розмови довкола долі Палацу Потоцьких чи потворн ... Читати далі »

27 липня на фасаді Івано-Франківської обласної бібліотеки ім. І. Франка встановили анотаційну дошку в рамках програми «Івано-Франківськ – місто Героїв». Цього разу уславили першого директора Станіславської обласної бібліотеки Василя Пашницького. Участь у відкритті взяв народний депутат України від фракції ВО «Свобода» Руслан Марцінків.
Василь Пашницький — талановитий педагог, краєзнавець, палкий книголюб, засновник  і перший директор  Станіславської обласної державної бібліотеки (тепер Івано-Франківська обласна універсальна наукова бібліотека ім. І. Франка, найбільша бібліотека області) . Народився він у 1903 р. у с. Вовчинцях (нині у межах Івано-Франківська) в родині бідного шевця. Після закінчення виділової школи вступив до Станіславської української державної гімназії. Проте навчання перервала Перша світова війна. Як тисячі свідом ... Читати далі »

У неділю, 27 липня, о 13.00 в Івано-Франківську відбудеться відкриття анотаційної дошки першому директору Станіславської обласної бібліотеки, педагогу, книголюбу, краєзнавцю Василю Пашницькому.
Встановлять пам'ятку на фасаді Івано-Франківської обласна наукова бібліотека ім. Івана Франка, що на вулиці Чорновола, 22.
До слова, анотаційні дошки встановлюють обласному центрі Прикарпаття встановлюють в рамках програми «Івано-Франківськ – місто Героїв».
Програма «Івано-Франківськ – місто Героїв» спрямована на охорону, популяризацію історичної та культурної спадщини, вшанування героїв національно визвольних змагань, які проживали чи вели активну діяльність в м. Івано-Франківську, а також поширення інформації про важливі події, які відбувалися в м. Івано-Франківську.
Унікальність проекту полягає у тому, що дана анотаційна дошка о ... Читати далі »

На Верховинщині у вересні запланували провести регіональну науково-практичну конференцію з нагоди відзначення 150-річчя від дня народження українського письменника Михайла Коцюбинського та 50-річчя виходу у світ його екранізованої повісті «Тіні забутих предків».
Верховинська райдержадміністрація та відділення «Філія Гуцульщина» Національного науково-дослідного інституту українознавства та всесвітньої історії для участі у заході запрошують діячів науки, культури, освіти, представників районної громадської організації «Просвіта» та інших.
Доповіді учасників конференції стосуватимуться висвітлення питань природи і екології Українських Карпат як фактору збереження і розвитку традиційної народної культури Гуцульщини, перебування Михайла Коцюбинського у селах Голови та Криворівня, зв’язків письменника з Петром Шекериком-Дониковим, Михайл ... Читати далі »

На старій поштівці читачі легко впізнають сучасну вулицю Грушевського. За Австрії вона називалася Третього Мая – на честь дати ухвалення першої польської конституції. Однак фотокартка підписана інакше – вулиця Шидловського. Чого б це?
Річ у тім, що колись вулиця Третього Мая мала дещо іншу конфігурацію та починалась від перехрестя теперішніх Шашкевича / Незалежності, після чого повертала праворуч. Дільниця ж від Шашкевича до Вітовського дов­ший час стояла незабудованою. Там містилися приватні ґрунти бургомістра Валерія Шидловського (1835-1896).
Він змінив на цьому посту знаменитого Ігнація Камінського та продовжував його справу щодо розвитку міста. Сучасники згадували, що «то була людина із добрим серцем, ввічлива, скромна, мала тільки друзів і жодного ворога». Містом він керував від 1888-го і аж до самої смерті.
За Шидловського у Станисла ... Читати далі »