Зірване весілля
«Кур’єр Станиславівський» за 13 липня 1902 р. повідомляє про скандал на весіллі, тактовно не називаючи імен молодят. В суботу пополудні на вулиці Казимирівській (нині вул. Гетьмана Мазепи) в будинку одного заможного містянина зібралося чимало гостей з нагоди одруження його дочки. Прийшли вже всі запрошені, й весільний почет був готовий вирушити до місця вінчання. Аж раптом наречений поставив «питання ребром»: поч ... Читати далі »

Івано-Франківський краєзнавчий музей презентує виставку дослідницької роботи Ірини Свйонтек по вивченню народних вишивок Карпат і Прикарпаття – Гуцульщини, Бойківщини, Покуття та Опілля впродовж 44-ох  років (1970-2014).
На виставці відвідувачі зможуть ознайомитись з багатогранною діяльністю Ірини Свйонтек з міста Івано-Франківська, лікаря за фахом, яка щиро захоплена народною вишивкою.
На огляд представлені зразки автентичної вишивки етнічних регіонів Прикарпаття. В експозиції показані авторські фотографії типажів покутян, опілян, гуцулів та бойків в народних строях. Окремо висвітлена науково-дослідницька діяльність Ірини Свйонтек, в результаті якої видано п’ять мистецьких альбомів (2005, 2008, 2010, 2013, 2014); підготовлено до друку ще три альбоми; опубліковано статті в журналах та інших книжках.
Дослідницько-творчий доробок Ір ... Читати далі »

Товариство «Меморіал» пропонує пілотний проект меморіалізації будинків під №19 на вул. Івана Франка та прилеглої території, де розміщується спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №5 з поглибленим вивченням німецької мови.
До такого кроку обласне історико-просвітницьке товариство «Меморіал» ім. Василя Стуса підштовхнула недавня знахідка в класі з української мови і літератури. У червні під час демонтажу підлоги там були виявлені, за словами представників товариства, унікальні історичні артефакти: кілька десятків металевих військових шевронів початку 1940-х років з тризубами та печатка органів НКВС.
Ці знахідки були представлені журналістам на прес-конференції у вівторок, 8 липня. Член правління товариства «Меморіал» Василь Тимків припустив, що оскільки на шевронах є забруднення якоюсь речовиною (клеєм або смолою), то вони, можливо, були речо ... Читати далі »

Ще чверть століття тому доводили, що футбол в Калуші сформувався після Другої світової війни. Проте ця думка є хибною, адже письмові джерела стверджують зовсім протилежне.
1914 рік — рік бурхливих подій. В країнах Європи пройшли революції, стрімко відбувалась індустріалізація. Економічний підйом почався і в Галичині, яка входила тоді до складу Австро-Угорської імперії. Не обділив він своєю увагою і провінційний Калуш, де виявили великі запаси калійної руди, і після розпаду Польщі австрійська влада відкрила тут велике промислове підприємство «Саліну». Першому матчу передувала визначна подія: в Калуші було створено Товариство експлуатації солі поташової (ТЕСП). Щоб відзначити створення підприємства, його керівництво вирішило влаштувати грандіозне свято для інженерів і робітників, які працювали тут. Готувалися ретельно, адже мало прибути високе начальство з Відня, ... Читати далі »

Директор Івано-Франківської ЗОШ №5 Ярослав Олексин запевняє, що не перешкоджав роботі ГО «Меморіал» вести розкопки в одному з приміщень, але вважає, що шукати там більше нічого.
У телефонній розмові з журналістом «Галицького кореспондента» він повідомив, що представники «Меморіалу» робили все, що вони хотіли. Це питання розглядалося і на рівні гуманітарного заступника міського голови Івано-Франківська Михайла Вереса, і керівника Департаменту  освіти, науки, сім'ї, молоді та спорту ОДА Сергія Дерев’янка, і заступника голови ОДА Сергія Адамовича. «Так, що тут не тільки в мені справа, бо це ж не моя власна школа», – додав директор.
Були тут і археологи, та в результаті всіх розкопок, за словами Олексина, так нічого і не знайшли. «Знайшли якісь бляшки у будівельному смітті верхнього шару, а останків там ... Читати далі »

Члени організації «Меморіал» знайшли людські рештки у підвалі івано-франківської школи №5. Тут же були понад 40 унікальних металевих шевронів організації «Баундінст» та печатка НКВД. «Меморіал» хоче продовжити розкопки, але директор школи проти.
Як розповідає член правління «Меморіалу» Василь Тимків, ще у березні до них звернулися батьки одного з класів школи. Вони хотіли поміняти в приміщенні підлогу, але оскільки знали, що раніше тут була тюрма НКВД, вирішили запросити фахівців.
«Завершилося навчання і ми приступили до пошукових робіт, — розповідає Тимків. — Зняли покриття і в тому шарі будівельного сміття, на глибині 30-40 сантиметрів, знайшли невеличкі фрагменти людських кіток. А ще металеві шеврони, на яких зображено тризуб і два перехрещені кайла».
Тимків розповідає, що такі шеврони носили ... Читати далі »

... Читати далі »

Авторська графіка
«Основна робота над картою т ... Читати далі »

Цього року в Івано-Франківську з’явився перший в Україні пам’ятник "Руській трійці" – зачинателям національного відродження в Галичині о. Маркіяну Шашкевичу, Івану Вагилевичу та Якову Головацькому. Це один із небагатьох монументів, споруджених методом народної будови на благодійні пожертви. Своїми коштами (1000 гривень) до створення пам’ятника прапрадіду долучився і непрямий нащадок та повний тезко одного з діячів «Руської трійці», 87-річний мешканець Івано-Франківська Іван Вагилевич.
Вшанувати діячів «Руської трійці» пам’ятником в центральній частині Івано-Франківська планували ще восени 2011 року, коли відзначали 200-літні ювілеї від народження Маркіяна Шашкевича («галицького Шевченка») та Івана Вагилевича, уродженця прикарпатського села Ясень (тепер Рожнятівського району Івано-Франківщини), який 7 рок ... Читати далі »

Під керівництвом заступника голови - керівника апарату облдержадміністрації Сергія Адамовича відбулася нарада з питань розвитку музейної справи в Івано-Франківській області.
Під час заходу присутні поділилися думками щодо популяризації музейних закладів Прикарпаття, оскільки сьогодні в Європі великим попитом користуються культурно-просвітницькі послуги, які надаються класичними установами, як-от: музеї, художні галереї, театри тощо.
«Музеї перетворюються на важливі осередки освіти і навчання, оскільки саме вони забезпечують доступ до національної культурної та природної спадщини людям різного фаху та віку,  - зазначив Сергій Адамович. - Вагомість цієї ролі базується на спроможності музеїв надавати громадськості інтерактивну, предметну та ідейну платформи для глибшого пізнання своєї етнічної ідентичності, нації та всього світу, повідомляє прес-служба ОДА.
Я ... Читати далі »

Гей, на Івана, гей, на Купала,
Красна ... Читати далі »

Можливо хтось із франківців пам’ятає, як на початку 1990-х на нашому вокзалі з’явилися старі паровози. Вони тягали вантажні вагони та страшенно диміли. Найгірше було опинитися на залізничному мості у той момент, коли знизу проїздив цей вугільний монстр. Мало того, що не було чим дихати, ще й одяг робився сірим від кіптяви. Зникли ці паровози так само несподівано, як і з’явились.
Багато років поспіль мені вдалося розшукати людину, яка детально розповіла, що тоді відбувалося на колії. Машиніст Володимир Яцків згадує, як літом 1993 року місцеве залізничне начальство вирішило провести експеримент з економії дизпалива. Для цього розконсервували та пригнали зі Снятина два паровози марки Эр. Вони працювали на дровах та вугіллі, які в умовах системної кризи коштували значно дешевше солярки. Використовували їх в якості маневрових на станції Івано-Франківськ.
Але п ... Читати далі »

Австрійські фотографи вперто оминали увагою цю вулицю й лише після Першої світової вона «прорвалася» до станиславівської філокартії. Наприкінці 1920-х місцевий видавець, що сховався під ініціалами «H.K.» випустив серію поштівок з видами міста. На одній із них з’явилася вулиця Шопена, хоча назва була іншою — «школа Гофманової».
То були перші польські поштівки, які виготовлялись фотографічним способом і мали, скажімо так, посередню якість. До австрійських зразків їм було далеко, але маємо те, що маємо.
Вулиця Шопена, хоча й примикає до колишніх фортечних укріплень, тобто до історичного ядра старого міста, утворилася досить пізно — наприкінці ХІХ століття. 22 листопада 1900 року міська рада постановила: «Назвати вулицю, що проходить через ґрунти Федоровського і сполучає Заболотівську [Василіянок — Авт.] з Валам ... Читати далі »

В Івано-Франківську позаду обласного драмтеатру існує зелений масив, який називають Меморіальним сквером. Його створено в 1782 році на місці колишнього міського кладовища. Всього тут було поховано більше п’яти тисяч громадян, у тому числі чимало видатних наших земляків, борців за волю і незалежність України. З плином часу святість і особливість цього місця забуваються і його все більше використовують для відпочинку та розваг, як спортивний майданчик та зона для вигулу собак.
З ініціативи краєзнавців, що організували відновлення кладовища в 2002—2009 рр., Меморіальний сквер внесено до Реєстру пам’яток державного значення. Цю територію відновили та впорядкували. Останні поховання цього року героїв, які загинули за незалежність України, підтверджують це некрополь, що повернули із небуття.
Ініціативна група в складі Івано-Франківської туристсько-краєзнавчої с ... Читати далі »

У четвер, 3 липня, на площі фортечної галереї «Бастіон» відбулося відкриття копії старої ратуші міста... Правда, мініатюрної. Відбулося відкриття в рамках презентації проекту «Місто в мініатюрі».
Схожих проектів в Україні ще не відбувалося, а тому Франківськ став першим містом, який отримає свою копію.
Як розповідає ініціатор ідеї та директор фортечної галереї «Бастіон» Олег Заріцький, така ідея виникла давно і згідно з задумом на площі має розгорнутися справжнє містечко із старовинними будівлями. Авторами макету другої ратуші Станиславова (1695 - 1868 рр.) стали скульптори Дмитро та Тарас Пилипонюки. Працювали над копією більше шести місяців.
«Це ручна робота. Вона складна, але приємна. Спочатку ми виготовили картонний макет. Потім виготовили силіконову форму, куди заливали сучасний легкий пластик. А решта - це деталізація&r ... Читати далі »

9 червня відбулася значна подія для музичної громадськості Івано-Франківська – урочисте відкриття анотаційної дошки нашій славній землячці, оперній та концертно-камерній співачці світового рівня Ірі Маланюк. Дошка встановлена на вул. Грушевського, 17, на будинку, збудованому в 1930-х рр. її батьком полковником УГА, лікарем Осипом Маланюком.
Урочисте відкриття анотаційної дошки розпочалося, як годиться,  освяченням. Щирим та зворушливим був виступ дослідниці життєвого та творчого шляху співачки доктора музикознавства Стефанії Павлишин – авторки книги про Іру Маланюк «Історія однієї кар’єри». Своїми спогадами поділилася родичка видатної виконавиці Віра Білевич-Блавацька. Музикознавець Олександра Турянська розповіла про зустрічі з Ірою Маланюк в час її приїздів до Івано-Франківська. Виступили також  ініціатор проекту «Івано-Франківськ & ... Читати далі »

У неділю, 29 червня, о 13.00 за адресою вул. Грушевського, 17 пройде відкриття анотаційної дошки оперній співачці світового рівня Ірині Маланюк.
Анотаційну дошку встановлять в рамках програми «Івано-Франківськ – місто Героїв», ініційованої народним депутатом України Русланом Марцінківим.
До слова, програма «Івано-Франківськ – місто Героїв» спрямована на охорону, популяризацію історичної та культурної спадщини, вшанування героїв національно визвольних змагань, які проживали чи вели активну діяльність в м. Івано-Франківську, а також поширення інформації про важливі події, які відбувалися в м. Івано-Франківську.
Унікальність проекту полягає у тому, що дана анотаційна дошка окрім короткої інформації про відомих осіб, містить ще й посилання (QR-code) на спеціально розроблений сайт – geroi.if.ua, де можна отримати детальнішу інформ ... Читати далі »

У Надвірнянській центральній райбібліотеці відбулась зустріч із Світланою Флис – цікавою людиною, краєзнавцем, членом НСЖУ, науковим працівником музею етнографії та екології Карпатського краю в м.Яремчі, членом Всеукраїнського товариства краєзнавців, співавтором загальнодержавного видання «Звід пам’яток історії та культури України».
Світлана часто друкується в таких періодичних виданнях, як «Галичина», «Нова Зоря», «Галицька просвіта», «Народна Воля», «Яремчанський вісник», а також у Львівському  історико-краєзнавчо-туристичному часописі «Грегіт», членом редколегії якого вона є. Світлана Флис – автор багатьох науково-пізнавальних досліджень про Яремчанщину та знаменитих людей краю. Вона – автор книги «Музей Митрополита Шептицького», краєзнавчих путівників ... Читати далі »

Ілюстровану монографію Івана Сеньківа – відомого етнографа, котрий у повоєнний час проживав у Німеччині, дійсно можна назвати справжньою енциклопедією Гуцульщини. Солідну за обсягом книгу (512 сторінок), із кольоровими вкладками, перевидали видавці у редакції журналу «Гуцульщина» у Верховині.
Цієї книги Гуцульщина чекала давно. Через смерть автора у 1993 р. та інші обставини, у 1995-му 300 примірників «Гуцульської спадщини», які вийшли друком у видавництві «Українознавство», осіли у колекціях краєзнавців, а широкому загалу, бібліотекам і школам книга так і не стала доступною. Понад 20 років Іван Сеньків, який народився під Станіславом, проживав у Німеччині, збирав і готував матеріали наукової праці – монографію з життя і творчості гуцулів.
Як стверджував науковий консультант, доктор філологічних наук Федір Погребенник, « ... Читати далі »

Якщо взяти що наближений еталон – статистичні висновки, що археологічна територія княжого Галича вивчена стаціонарними розкопами і локальними розвідковими дослідженнями на неповних десять відсотків, то можна собі уявити справжні перспективи археологічного майбутнього загиблого міста. Автор статті взявся за нове прочитання наукових праць і науково-популярних публікацій Антона Петрушевича, Льва Лаврецького та Ізидора Шараневича. Бо саме завдяки їхній науковій діяльності в останній декаді квітня 1882 року розпочалися археологічні дослідження столиці могутнього Галицького князівства, причому на місці спорудження першого християнського храму в місті – літописної Спаської церкви. Дослідник приходить до висновків на основі залучення до наукового обігу маловідомих публікацій, поміщених у львівській періодиці 80-х років ХІХ ст., про міжнародне наукове визнання розкопок Лаврецького- ... Читати далі »

Під такою назвою 25 червня в обласній універсальній науковій бібліотеці ім. І. Франка з ініціативи історико-краєзнавчого об’єднання „Моє місто” відбувся круглий стіл, присвячений 100-літтю від початку Великої війни.
Прикарпаття – один з небагатьох регіонів України, на території якого пройшли масові, жорстокі і криваві бойові дії під час Першої світової війни. Війни, участь у якій взяли 38 країн світу, мобілізувавши до своїх армій 73 мільйони солдатів, 10 мільйонів з яких – загинули, а 20 мільйонів були поранені. Приводом до війни стало вбивство 28 червня 1914 р. у Сараєво наступника австрійського престолу Франца Фердинанда. 
Дослідження історії Прикарпаття в роки Великої війни має важливе значення  передусім тому, що між двох військових блоків – Троїстого союзу (Німеччина, Австро-Угорщина й Італія) та Антанти (Англія, Франція т ... Читати далі »

До цього часу ми друкували лише горизонтальні поштівки. Втім, для ілюстрації статті про нашу катедру довелося взяти вертикальний вид, оскільки інших в нашому розпорядженні немає.
Повна назва цього храму – архікатедральний собор Воскресіння Христового. Слово «архікатед­ральний» значить те, що у храмі архієпископ має свою кафедру, на який служить. Звідси й популярна народна назва церкви – катедра.
Спочатку храм будувався як єзуїтський костел. Цей римо-католицький чернечий орден займав сильні позиції у Станиславові і користувався підтримкою родини Потоцьких. У 1720 році розпочали рити котлован під фундамент. Невдовзі, за твердженням історика Заленського, робітники наштовхнулись на скарб – скриньку з 14 тисячами золотих монет. Половину забрав собі власник міста Юзеф Потоцький, а решту люб’язно призначив на будівництво костелу. Звідки гро ... Читати далі »

В Івано-Франківську увіковічують пам'ять про видатну оперну співачку Іру Маланюк, яка 95 років тому народилася в цьому місті.
Найближчими днями (за попередньою інформацією, у неділю, 29 червня) біля парадної брами кам’яниці №17 на вулиці Грушевського в Івано-Франківську з’явиться анотаційна дошка на честь зірки світової оперної сцени Іри Маланюк. Пам’ятний знак буде встановлено у рамках проекту «Івано-Франківськ – місто героїв», який реалізовує міська рада з осені минулого року. Проект має на меті інформувати мешканців та гостей міста про видатних осіб, які в різний час перебували в Івано-Франківську (Станиславові).
Як розповів один із вигадників цієї ініціативи, художник і підприємець Тарас Зень, основна фішка проекту – це QR-код, за яким турист через мобільний телефон чи планшет зможе заходити на сайт проекту і прочитати біль ... Читати далі »

Музей сакрального мистецтва, нещодавно відкритий у нижній церкві Катедрального собору Преображення Господнього в Коломиї, з часом може стати філіалом Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського. Про це повідомила директор музею Ярослава Ткачук.
За її словами, першим кроком до цього є паспортизація експонатів музею сакрального мистецтва.
«Експозиція музею створена на базі колекцій покійного владики Миколая Сімкайла, яка є надзвичайно великою і цікавою, та, на превеликий жаль, абсолютно не паспортизованою, – зазначила Ярослава Ткачук. – Сьогодні є в наявності багато експонатів, які представляють сакральну пластику різних періодів і призначення. Працюємо над тим, щоб цей музей став філіалом нашого, але не як власність, а як депозит церкви».
За словами канцлера Коломийсько-Чернівецької єпархії Олександра Селез ... Читати далі »

Нині мало хто знає, що легіон Українського січового стрілецтва (УСС), який постав з початком Першої світової, або ж Великої війни, в лавах австро-угорської армії, був чи не єдиною військовою формацією у світі, при котрій діяла допоміжна, але вельми потужна культурно-просвітницька структура. «Пресова кватира» («ПК»), як її називали і яка розпочала функціонувати вже з березня 
1915-го, не тільки випускала газети й інші друковані видання. Її головне завдання полягало у збиранні й, так би мовити, документуванні матеріалів з повсякдення легіону для майбутнього укладання його літопису, в збереженні й розповсюдженні традицій українського січового стрілецтва тощо. 
«ПК» мала свої осередки як у бойових підрозділах, так і в запасній та вишкільній сотнях «усусів». Тож справді плідно спричинилася до популяризації боротьби УСС з ... Читати далі »

У старому Станиславові одним із улюблених місць відпочинку був сквер на Валах. Містян туди манили не лише затишок і зручні лавочки. Ще у скверику була своєрідна атракція. Журналіст Ясь Недопитальський у своєму фейлетоні розповів, у що грали мешканці міста у 1905 році.
«Сюди, на пагорби, де довкола виставлені ослони, щонеділі вирушають станиславівські жиди з корзинами, в яких поскладані кренделі, рогалики, булки, булочки, фіги та горішки. Але вони не на продаж. У кишені кожен жид має мішечок, в якому 90 кульок із номерами. З ними вони полюють на солдат. Ставка коштує тільки один цент, і той, хто ставить, витягає свій номер і каже: «великий» або «малий». Якщо сказав, наприклад, «малий» і витягнув шістку, то виграв, а якщо кульку з номером більше, ніж 45, – то програв. Виграш – чотири кренделі, або дві булочки, або стакан горішк ... Читати далі »

Імені Андрія та Станіслава
Повна назва колегіального костелу звучала як Непорочного Зачаття Діви Марії, святих Андрія та Станіслава. Родина Потоцьких робила значні пожертви на зведення храму та навіть увіковічила двох своїх представників у його назві. У підземеллі костелу облаштували магнатську усипальницю. Історики підрахували, що там було поховано сім членів цієї родини.
Кажуть, для батьків немає страшнішого, ніж пережити власну дитину. Нав ... Читати далі »

Сто років тому, 24 червня 1914 року народився Верховний Архиєпископ Львівський, Митрополит Галицький, єпископ Кам'янецький УГКЦ, кардинал Мирослав Іван Любачівський.
Народився він у м. Долина (тепер Івано-Франківська область) в родині Євстахія й Анни (з Олійників) Любачівських. 28 червня Мирослав Іван був охрещений у долинській церкві Різдва Пресвятої Богородиці, у якій у травні 1921 року прийняв також перше Святе Причастя.
Навчався у народній школі в Долині, 1933 року закінчив з відзнакою Стрийську гімназію. У 1934–1937 роках навчався в греко-католицькій Львівській Богословській Академії. Здібного та працьовитого студента помітив митрополит Андрей Шептицький і скерував його для поглиблення навчання до Католицького університету в австрійському Інсбруку. У 1938-му митрополит Андрей надав Мирославу Івану дияконські (18 серпня) та священичі (21 вересня) свячення. На ... Читати далі »

У міжвоєнному Станиславові читали багато. І хоч українські родини не мали особливих статків, проте грошей на книжки не шкодували. В родинах правників, лікарів, вчителів, урядників і навіть ремісників збиралися домашні бібліотеки, де можна було віднайти українську та світову класику і твори тогочасних авторів. В сім’ях було прийнято обговорювати прочитане, цікавитися, що читають діти.
Першою українською бібліотекою в місті була «Українська (Руська) читальня», яка урочисто відчинила двері 9 листопада 1884 року. Розміщувалась вона на другому поверсі будинку №6 на площі Ринок.
Перша публічна бібліотека в Станиславові була організована борцем з російським царатом, політичним емігрантом Вінцентом Смагловським в 1873 році і спочатку працювала у приміщені реальної школи (тепер – вул. Незалежності, 17). Cмагловський подарував місту 14 скринь книг – 103 ... Читати далі »

«...І ось 18-го червня. Зелені свята. Трійця. Опис наш, поки що короткий і неповний, почнемо з Івано-Франківська, бо нарешті збудилося й друге за значенням після Львова галицьке місто. Коли десятки тисяч людей могутньою колоною під маяння національних прапорів йшли вулицями колишньої ... Читати далі »