Дивно, але до початку ХХ століття ділянка на початку теперішньої стометрівки стояла незабудованою. Потім землею заволодів Міщанський банк, який спорудив тут кілька невеликих будинків. У 1908 році банк продав ділянки із забудовою за 150 тисяч корон. Купив їх власник фірми з продажу залізо-скоб’яних товарів німець Карл Гаусвальд. Починав він як простий коваль, а став одним з найзаможніших людей Станиславова. Між іншим, Гаусвальд входив до складу наглядової ради Міщанського банку…
Через два роки тут виріс чотириповерховий будинок із мезоніном, запроектований архітектором Фридериком Янушем. Фрагмент цього дому видно з правого боку поштівки. У 1913 році Гаусвальд будує поруч ще одну кам’яницю – на розі Сапіжинської (Незалежності) і Вітовського (Ґославського), яка примикає до попередньої. Спершу будинки мали різну нумерацію – Сапіжинська, 11 і 13. Потім ... Читати далі »

У 1907 році у Станиславові збудували пишну кам’яницю для Австро-Угорського банку. Стояла вона у самому центрі, на вулиці Яховича (теперішня Василя Вишиваного), й належала до так званого Банківського кварталу.
Після розвалу імперії владу в місті захопили поляки. Відповідно на фінустанові з’явилася нова вивіска – «Банк Польський». Він розділив сумну долю Другої Речі Посполитої та канув у небуття після приходу «визволителів» у вересні 1939 року.
Совіти не стали міняти профіль закладу й розмістили там філію Державного банку СРСР. Саме вона найдовше протрималась у будинку – аж до Незалежності. За України там спочатку працював Державний банк, а у 2003 році приміщення продали акціонерному поштово-пенсійному банку «Аваль».
У серпні 2005-го банк купила австрійська фінансова група «Райффайзен». Незабаром в ... Читати далі »

Під такою назвою у відділі краєзнавчої літератури обласної універсальної бібліотеки ім. І.Франка функціонує книжкова виставка, присвячена річниці створення Української Повстанської Армії, що припадає на свято Покрови Пресвятої Богородиці.
Українська Повстанська Армія уособила в собі звитягу кращих синів і дочок українського народу, які у роки воєнного лихоліття виборювали свободу і незалежність нашої держави та заслуговують всенародного визнання і пошанування.
Книги, представлені у розділі виставки „Літопис історії", з'ясовують питання становлення та розвитку національно-визвольного руху на Прикарпатті, висвітлюють маловідомі широкому загалу героїчні сторінки боротьби українських повстанців проти німецьких загарбників та радянського тоталітаризму, засоби і методи, за допомогою яких вона здійснювалася. Зокрема, користувачів зацікавить багатотомне зібрання &bd ... Читати далі »

Івано-Франківський виконавчий комітет міської ради затвердив встановлення керованих аудіоекскурсій містом. Вони будуть на п'ятьох мовах.
З наступного року у місті повинні появитися інформаційні вказівники, таблиці та аудіомаршрути за допомогою яких туристи зможуть пізнати місто без допомоги екскурсовода. Маршрут екскурсії можна буде пройти менше ніж за годину. Загалом туристам та франківцям пропонують дві екскурсії:"Івано-Франківськ загадковий" та "Івано-Франківськ для закоханих".
Проведення самостійно керованих екскурсій методом пояснювальних інформаційних таблиць з відповідним аудіосупроводом маршруту відбувається в межах реалізації транскордонного проекту "Східноєвропейсьі перлини: створення та просування продуктів міського культурного туризму в транскордонному просторі".
Частка Івано-Франківська, що фінансує цей проект, становить ... Читати далі »

Біля воріт палацу Потоцьких в Івано-Франківську від літа тривають археологічні розкопки. Їх виконують представники краєзнавчого об'єднання «Моє місто» та волонтери.
Як розповів Василь Іваночко, директор видавництва «Лілея», розкопки на вулиці Шпитальній розпочалися ще три роки тому. Вони здійснювалися водночас з реставрацією воріт  палацу Потоцьких,  під керівництвом археолога, викладача Прикарпатського університету Ігора Кочкіна, інформує Galka.
Тоді з’ясували, що огорожа стоїть на залишках фортечного муру сімнадцятого століття. За словами Василя Іваночка,  колись замість вулиці Шпитальної був рів з водою, а на місці воріт могла розташовуватись брама замку. Під час розкопок на невеличкому клаптику землі, в намулі, знайшли сорок три ядра, якими, схоже, обстрілювали вхід до фортеці.
Цього року археологи працюють з іншог ... Читати далі »

“Відновлення історичної пам’яті: Нескореним від коломиян” - під таким гаслом,  14 жовтня, на Покрови Пресвятої Богородиці, у Коломиї, за адресою: бульвар Лесі Українки, 32, відбудеться відкриття та освячення меморіальної композиції в пам’ять про невинних жертв нацистсько-більшовицьких тоталітарних режимів, які упродовж десятиліття (1942–1952) відбували у пересильній в’язниці  арешт, катування і страту.
Композиція вмонтована у стіні будівлі, в якій розташовувалася пересильна в’язниця гестапо та радянського НКВД. У 1989 році на стіні будівлі в’язниці була встановлена меморіальна таблиця, яку безслідно викрали у 2007 році. Ініціативу родини Бережницьких з відновлення меморіальної таблиці підтримала чимала коломийська громада, власне на кошти громади її створено та встановлено. 
З нагоди відкриття та освячення мемо ... Читати далі »

На засіданні гуртка «Юних музеєзнавців» Підмихайлівської ЗОШ вивчають історію села, визначні пам’ятки, історію церкви.
Одне із засідань було присвячено творчості видатного галицького іконописця Корнила Устияновича, який здійснював розписи церкви Святого Архистратига Михаїла, що у селі Підмихайля, розповіла ”Вікнам” учаниця 7-го класу Соломія Луканюк.
Церква святого Архистратига Михаїла, що у селі Підмихайля, збудована 1891 року під час парохування отця Михаїла Скородинського та розписана 1903 року Корнилом Устияновичем (1839-1903).
— Наша церква є свідком формування української нації. Наші обдаровані предки споруджували її, щоб утілити народні мистецькі ідеали.  Минуло століття з часів спорудження церкви, але й досі викликає захоплення духовна велич та сила натхнення будівничих та іконописців, — каже Соломія Луканюк.
... Читати далі »

23 листопада минулого року під час розкопок жертв червоних московських окупантів 30-40-х років минулого століття, в Більшівцях було виявлено останки двох чоловіків, однієї жінки та двох дітей. 
Судово-медична експертиза, досліджуючи останки вбитих, виявила наступне: "Черепи дорослих людей і дитячі черепи пошкоджені з наявністю багатьох переломів кісток і основи черепа. Також виявлено переломи склепіння та лицьових кісток черепа, нижніх щелеп усіх черепів. На деяких кістках верхніх і нижніх кінцівок виявлено поперечні, косі або оскольчаті переломи. Речові докази: один набій, два фрагменти магазинної коробки для набоїв, три куски дроту, фрагмент шнура з завязаним вузлом, чотири металеві кільця, закріплені на шматку брезента...".
Біля церкви Різдва Христового у Більшівцях відбувся чин похорону останків убієнних, після чого останки процесійно було перенесено на ... Читати далі »

Стаття присвячена висвітленню історії діяльності Галицької археологічної експедиції, яка проводила обстеження території столиці Галицько – Волинського королівства, здійснювала в окремих районах княжого міста розкопки, а цілий ряд її учасників (В. Гончаров, В. Довженок, М. Малєвська) дали глибоке наукове висвітлення здобутих в процесі досліджень матеріалів. Роботу цієї «дивної експедиції» продовжив професор М. Каргер, який завершив дослідження фундаментів храму святого пророка Іллі і ротонди XIII ст. в с. Побережжя. Експедиція не виконала завдань, поставлених перед нею політичним керівництвом країни, приходять до такого висновку автори публікації, але своїми успішними розкопками нагромадила неоціненний джерельний матеріал до історичної топографії давнього Галича, його господарсько - економічної історії та відтворення мистецької спадщини.
Назва нашої статті не ві ... Читати далі »

2 жовтня 2014 р. працівники обласної бібліотеки ім. І.Франка взяли участь у круглому столі «Іменний фонд професора В.Т.Полєка як джерело бібліографознавства, літературознавства та краєзнавства», присвяченому 90-літтю від дня народження науковця.
Круглий стіл був організований науковою бібліотекою Прикарпатського національного університету імені В. Стефаника на вшанування світлої пам'яті свого багатолітнього співробітника, згодом професора, викладача античної та давньої української літератури, людини енциклопедичних знань Володимира Полєка. 
Директор наукової бібліотеки Прикарпатського національного університету М.В.Бігусяк розповів про іменний фонд професора В.Т.Полєка, історію його створення та функціонування, поділився спогадами про цю непересічну особистість.
Головний бібліотекар наукової бібліотеки ПНУ імені В.Стефаника Н.Р.Галярник детально ... Читати далі »

Біля входу до церкви Різдва Христового у Галичі стоїть пам’ятник жертвам австрійського табору Талергоф. Він побудований у 1929 році з ініціативи тодішнього пароха Галича о. Миколи Винницького, який сам був в’язнем цього концтабору. Щоправда, йому вдалось вийти звідти живим, тоді як більшість мучеників з Талергофа не повернулась. Це були тисячі галичан, які десь далеко від Батьківщини знайшли свій вічний спочинок. Були серед них, власне, і жителі міста Галича. Повернувшись додому, о. М. Винницький вважав своїм обов’язком вшанувати пам’ять загиблих у Талергофі. Однак пам’ятник було встановлено уже після смерті священика, тому його прізвище стоїть першим у списку “талергофців». Самі по собі прізвища зараз мало що можуть розповісти як самим галичанам, так і численним туристам, які часто заходять на церковне подвір’я. Проте у архівних ма ... Читати далі »

Працівники Національного заповідника «Давній Галич» відвідали нещодавно Державний історико-культурний заповідник «Тустань», що на Львівщині. У IX-XIII ст. на трьох скельних комплексах – Камені, Острому Камені, Малій Скелі поблизу села Урич Сколівського району Львівської області існувало дерев’яне місто-фортеця, що було оборонним і митним пунктом Давньоруської держави. Відкриття невідомого раніше у слов'янському світі нового виду середньовічної наскельної фортифікації зробив науковець Михайло Рожко, який впродовж 30-и років (починаючи з 1971 р.) проводив тут архітектурно-археологічні дослідження. Фортеця неодноразово горіла, проте відроджувалася знову і знову. 
Наукові співробітники заповідника провели для колег з Галича цікаві екскурсії в Музеї історії Тустані, де зібрана багата археологічна колекція, створений макет унікальної наскел ... Читати далі »

1992 року я вступив до Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника; тоді ж Володимир Теодорович мав уже велику популярність серед усіх своїх колег і студентів. Тут він працював з 1955 року (тоді це був Станіславський педагогічний інститут) — спочатку в бібліотеці, пізніше на філологічному факультеті як професор кафедри української літератури. Завдяки бібліотеці він став бібліографом і через цей досвід добре проявився як історик літератури і краєзнавець, залишивши по собі близько тисячі статей, які свого часу постійно друкували місцеві газети, а саме його ім’я було найкращою рекомендацією їхнім редакціям. В одній такій газеті почав був виходити окремим додатком унікальний «Біографічний словник Прикарпаття», який автор не встиг повністю завершити. Весь свій час він професійно розшукував і аналітично розписував усе (а більшість видань минулого ... Читати далі »

Яворів відзначив 320-річчя від часу першої писемної згадки про село і водночас ще три ювілейні дати — 
120-річчя від дня народження заслуженого майстра народної творчості Семена Корпанюка та 130-річчя і 105-річчя від дня народження письменників — вихідців з Яворова Марії Колцуняк і Романа Яримовича.
Петро Лосюк, народний вчитель України, член-кореспондент Національної  академії педагогічних наук України, який з  1963-го по 2013-й незмінно директорував у Яворівській ЗШ, натхненник і творець авторської «Гуцульської школи», вже підбиваючи підсумки пленарного та секційних засідань регіональної науково-практичної конференції «Яворів у контексті історії і етнокультури Гуцульщини та України», присвяченої цим історичним віхам, найперше привернув увагу громади до того, що розділити радість свята до села приїхали двоє лауреатів Наці ... Читати далі »

Перед тим, як спорудити власний будинок, станиславівська філія Австро-Угорського банку винаймала кілька приміщень на першому поверсі у кам’яниці Бика. Вона стояла на розі сучасних вулиць Бачинського та Січових Стрільців.
У 1907 році із банкірами сусідували поштова управа та заможна контора пана Корнблюха. Усі три установи мали неабиякі запаси готівки. Цим вирішила скористатись банда ведмежатників. Так називали злодіїв, що спеціалізувались на зламуванні сейфів.
Під будинком був величезний підвал, де місцевий торговець тримав яблука. До яблучного складу потрапити було значно легше, ніж до банку. Чотири крадії непомітно проникли у підвал, завісили вікна та почали довбати склепіння.
Раптом до пивниці зайшов син хазяїна, аби набрати трохи яблук. Почувши шум, хлопець злякався та з криком «Злодії!» вибіг нагору. За ним повтікали грабіжники.
Міська по ... Читати далі »

Нещодавно надвірнянці скромно, через обставини, що склалися в державі, відзначили 425-ту річницю свого міста. В історичній науці прийнято: якщо невідома дата заснування населеного пункту, то такою вважається перша достовірна згадка в архівному джерелі. Для міста над Чорною Бистрицею таким вважався 1589-ий. Того року (23 вересня) власник Пнівського замку Микола Куропатва вніс протестацію (заяву) до Львівських гродських книг з приводу втрат, під час нападу татар, документів на свої маєтки, серед яких згадується і містечко Надвірна. Довго вважали, що саме 1589-ий є найдавнішою згадкою про місто.
Однак, в останні роки львівський історик, дослідник історії Гуцульщини Петро Сіреджук віднайшов у польських архівах документ, в якому Надвірна вперше згадується у 1578-му. Про це він пише в праці «З хроніки заселення Гуцульщини» («Історія Гуцульщини» Львів 1999, т. I ... Читати далі »

В селі Бистриця Надвірнянського району відбулося відзначення сторічного ювілею боїв польських Легіонів у Східних Карпатах.
Для участі у відзначенні прибула делегація на чолі з радником Генерального Консульства Польщі в Львові Лонгіни Путки та керівником відділу співпраці з поляками в Україні Мар’яна Орліковські, пише НП.
Члени делегації взяли участь в богослужінні в греко-католицькій церкві та поклали квіти до пам’ятника легіонерам, які загинули в боях 1914-1915 років, і до символічної Могили борцям за волю України.
Після виконання державних Гімнів Польщі та України представники делегації, районної та місцевої влади звернулися до присутніх з промовами, у яких говорили про необхідність поглиблення співпраці та дружніх відносин як на загальнодержавному, так і на рівні місцевих громад.  Опісля, у виконанні духового оркестру зі Львова, звучали українські ... Читати далі »

Управлінням СБУ в Івано-Франківській області передано Івано-Франківській єпархії Української Греко-Католицької Церкви матеріали архівних справ репресованих священнослужителів УГКЦ – єпископа Григорія Хомишина та єпископа Івана Лятишевського.
З іменами цих священнослужителів нерозривно пов’язана трагічна історія Української Греко-Католицької церкви у ХХ столітті, коли радянська влада фізично їх винищувала та змусила УГКЦ піти у підпілля на довгі роки. Про передачу цих матеріалів йшлося у зверненнях громадян до Служби безпеки України.
Єпископа Станіславського (Івано-Франківського) Григорія Хомишина НКВД заарештувала навесні 1945 року за сфальшованими обвинуваченнями в антирадянській діяльності. Не витримавши «слідства» та допитів отець Григорій Хомишин помер в ув’язненні.
Єпископ Іван Лятишевський відбув 5 років у в’язниці та 5 ... Читати далі »

Сьогодні, 1 жовтня, у Музеї визвольних змагань Прикарпатського краю презентували виставку «Залізний Легіон». Це вже друга експозиція з циклу виставок на допомогу пораненим в АТО. Експонати - з колекції франківчанина Михайла Коцаби та обласного Музею визвольної боротьби. 
На експозиції представлено різні ужиткові речі, предмети побуту військових, світлини, тогочасні плакати-заклики до добровольчих формувань  та агітаційні звернення. Вона присвячена історії українських добровольчих військових формувань початку ХХ-го ст., зокрема батальйону Українських Січових Стрільців.
В експозиції - прапор легіону Українських Січових Стрільців, в такому вигляді його почали використовувати у 1917 році. «У цей прапор було закладено зміст соборності України, тоді для легіону Архангел Михаїл був символом цілісності української держави. Згідно з релігійними канонами, ... Читати далі »

У Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника, 25 вересня, відбулася Міжнародна конференція «Перша світова війна в історичній долі народів Центрально-Східної Європи». Організатором конференції є Інститут історії, політології і міжнародних відносин Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника.
Із вітальним словом до учасників конференції звернулися: Ігор Цепенда - ректор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, Микола Кугутяк - директор Інституту історії, політології і міжнародних відносин, Сергій Адамович - заступник голови Івано-Франківської ОДА, Івіца Панчич – представник Адміністрації міста Загреб, Хорватія.
Тема Першої світової війни на сьогодні залишається неабиякою актуальною. З перших днів бойових дій початку ХХ ст., територія сучасної України стала ареною найбільш кривавих битв н ... Читати далі »

З  кінця 80-х років минулого століття на місці запеклих сутичок українських повстанців та військ НКВС збираються олешанці, щоб молитвою і словом вшанувати полеглих родичів і односельців. Цьогоріч під час пам’ятних заходів згадували не тільки полеглих героїв минулого, а й Героїв Небесної Сотні, військовослужбовців Збройних сил України, мирних громадян.
Розпочалося вшанування українських патріотів богослужіннями у храмах села, після чого громада та гості села урочистою ходою направились до Братового лісу, де на місці бою відбулося Віче пам’яті. Участь у заході взяли заступник голови Тлумацької районної державної адміністрації Василь Овчарчин, заступник голови районної ради Василь Двояк, ветерани районної станиці та Крайової Управи Братства ОУН-УПА Карпатського краю, представники політичних партій, громадськість села.
Про значення історичної події для сучасни ... Читати далі »

В рамках реалізації програми подвійних дипломів Варшавського університету та Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника із студентами Інституту історії, політології і міжнародних відносин зустрівся викладач Інституту Східної Європи (Syudium Europy Wschodniej), а в минулому представник команди міністра оборони Польщі Броніслава Комаровського, полковник Тадеуш Кшонстек.
Будучи одним із найавторитетніших польських дослідників військової історії, полковник Кшонстек в ході зустрічі презентував дві книги про розвідку в роки Першої світової війни та про Волинську і Подільську битви 1920 року.
Ці видання присвячені буремному періодові в історії наших народів початку ХХ ст.
Спільний погляд на одну із найтрагічніших подій в ході українсько-польської історії та її сучасне неупереджене трактування, викладене в книгах, викликали неабиякий інтерес студентів ... Читати далі »

Науково-творча, громадська і педагогічна діяльність професора Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника Володимира Теодоровича Полєка (1924—1999) впродовж другої половини XX століття була відома не тільки в нашому краї, а й в українській діаспорі. Працьовитість його в гуманітарній сфері просто вражає і захоплює. Він — автор 1200 статей та окремих видань, опублікованих у наукових збірниках, журналах і газетах як в Україні, так і в Англії, США, Канаді, Німеччині, Польщі, Росії, та зафіксованих у його останньому бібліографічному покажчику, підготовленому нами 1999 року.
Володимир Полєк народився 27 вересня 1924 р. у сім’ї пожежника Федота (Теодора) і матері Олени з Туревичів-Полєків, у Станиславові (нині Івано-Франківську). До речі, у 1962 р. В. Полєк як краєзнавець безпосередньо долучився до перейменування рідного міста. Початкову освіту здобува ... Читати далі »

... Читати далі »

Далеке минуле завжди оповите  таємницями. Ще здавна  усі фортифікаційні споруди приваблювали до себе дослідників, аби розгадати клубок загадок, які розчинилися у стінах  замків, фортець. Чого лише вартують твердині нашого краю, котрі зберігають у глибоких надрах, до яких нікому немає доступу, свої таємниці. Тільки народна пам’ять у легендах і переказах оповідає нам про заховані у них скарби чи якісь інші загадкові явища, наприклад, привиди чи ще щось. Чимало таких оповідань шириться довкола підземель  Галицького замку. 
Один із переказів розповідає про малого хлопчика, котрий одного разу зайшов у якийсь підземний хід і пропав. Усі його шукали, але даремно. Та через кілька днів він появився і повідав, що був усередині гори, яка має багато лабіринтів  і розказав про чисельні скарби, якими вона наповнена. В оригіналі розповідь, яка наведена у кни ... Читати далі »

24 серпня на 93-му році життя в Івано-Франківську померла Олександра Синиця – перший   директор обласного краєзнавчого музею у міській ратуші. У далекому 1956 році вона створила краєзнавчий музей таким, яким ми його знаємо сьогодні, бо після 30-річного директорства Олександри Синиці там мало що змінилося. Олександру Іллівну й досі називають мамою музею. Одержима бажанням зберегти пам’ятки культури та історії Прикарпаття, вона, педагог за фахом, відкрила 12(!) філій краєзнавчого музею по цілій області, які приваблюють туристів та дослідників не лише з України.
Цій затятій та енергійні жінці вдавалися неможливі речі: вона переконала Міністерство культури СРСР віддати ратушу, з якої радянська влада зробила склади, під краєзнавчий музей. Змусила Параджанова повернути велику частину награбованих у гуцульських церквах  ікон. Щиро опікувалася дружиною Гната Хоткев ... Читати далі »

Івано-Франківськ -  місто  героїв.  Пам'ятну   анотаційну дошку  українському військовому діячеві, політику, дипломату, поету, полковнику Легіону Українських Січових Стрільців Василю Вишиваному встановили  на фасаді Інституту післядипломної педагогічної освіти, що на площі Міцкевича.
Це уже 11 пам"ятка  у рамках  Програми «Івано-Франківськ – місто Героїв», яку  започаткував і впроваджує  народний  депутат України Руслан Марцінків.  Народний депутат України Руслан Марцінків наголошує, що Василь Вишиваний є прикладом того, як людина, яка не є українцем за походженням, щиро полюбила Україну за що власне і поплатився своїм життям.
Сьогодні відбулося урочисте відкриття пам"ятки та освячення. На пам"ятній дошці є спеціальний код, відтак кожен перехожий може зі свого мобільного т ... Читати далі »

Цьогоріч світова спільнота відзначила сторіччя від початку однієї із найбільших воєн людства – Першої світової війни (28.07.1914 – 11.11.1918 рр.). Її розпочали два угрупування великих держав: Антанта (Англія, Франція, Росія) та Троїстий союз (Німеччина, Австро-Угорщина, Італія). З часом до них приєдналося ще 38 країн, на фронтах воювало понад 70 мільйонів людей, приблизно 10 мільйонів загинуло, а близько 20 мільйонів залишилося каліками. Війна стала трагедією для українців, тисячі яких мобілізували як до російської, так і до австро-угорської армій.
Внаслідок грандіозної Галицької битви (18.08 – 21.09 1914-го) російська армія окупувала Галичину і Буковину та вийшла до Карпат. Приблизно на початку вересня росіяни  увійшли у Надвірнянщину, серед них і Битків, який знаходиться в ущелині, з трьох сторін оточений горами. Росіяни зайняли висоти з північно-східно ... Читати далі »

Близько 1880 року якийсь Мойзеш Крон на розі теперішніх вулиць Незалежності і Вітовського спорудив одноповерховий будинок. Він розмістив там пропінацію, тобто заклад для торгівлі горілкою на розлив. Зазвичай клієнти брали оковиту з собою, а нетерплячі могли спожити її прямо тут, правда, без закуски.
У 1900-х будинок придбав один із найбагатших людей міста Станіслав Хованець. Він вирішив знести тую пропінацію та збудувати щось велике для окраси міста. Через передчасну смерть «олігарха» задум довершив його син Вацлав.
Проект кам’яниці виконав архітектор Фридерик Януш. Будувала його ж фірма «Йорк». У 1912 році Станиславів отримав першу п’ятиповерхівку. У споруді вперше в місті застосували новітній матеріал – залізобетон. Ну й, нарешті, кам’яниця Хованця мала електричний ліфт! Подібну новинку тут ще не бачили. Фасад будинку прикр ... Читати далі »

Останній притулок опришка
Найбільшим острахом Прикарпаття XVIII століття були опришки. Вони грабували, вбивали та калічили усіх тих, в кого були гроші. Влада адекватно реагувала на загрозу – організувала мобільну міліцію, загони так званих смоляків. Після рейдів у гори смоляки поверталися не з порожніми руками. Полонених опришків везли до Станиславова, де на них чекало правосуддя. Із судових книг довіду­ємось, що засідання відбувались ... Читати далі »

У Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника відкрилася фотовиставка до 100-річчя з початку Першої світової війни під назвою «Хорвати в Галичині у роки Першої світової війни».
Виставка проходила в рамках міжнародної конференції «Перша світова війна в історичній долі народів Центрально-Східної Європи». Експозицію організували делегація із Хорватії: Івіца Панчин – представник адміністрації міста Загреб та Євген Пащенко - професор кафедри україністики філософського факультету Загребського університету, доктор філологічних та історичних наук.
У часи Першої світової війни хорвати брали участь у бойових діях на трьох великих фронтах: Балканський, Італійський, Східних. На цих фронтах загинуло від 100 до 150 тисяч військових. Саме на Східному фронті упродовж зими і весни 1915 року відбувалися найкривавіші битви Першої світової в ... Читати далі »

«Здорове» місто
«Станиславів належить до найздоровіших міст не лише Галичини, а й інших регіонів» – читаємо статистичні дані захворюваності й смертності за 1903 р. За своїми показниками здоров’я населення й низької смертності Станиславів випереджав такі м ... Читати далі »