7 квітня об 11.30 год. навпроти Церкви Святої Покрови (вул.Княгинин, 29) біля Скорботної стіни буде відслужена панахида за молодими націоналістами-оунівцями, учасниками молодіжного націоналістичного підпілля, членами відділу пропаганди надрайонного проводу ОУН Василем Гросбергом, Ганною Соколовською і Ганною Сміжак які загинули від рук енкаведистів на цьому терені 6 квітня 1949 року.

* за інформацією Івано-Франківського МВК

В серпні 1941 року в Чорному лісі (Рибне – Павелче) біля Станиславова, гітлерівцями було знищено понад 700 осіб польської інтелігенції міста та околиць. В цьому році минає 70 років цієї трагедії. У зв’язку з цим, 6 серпня 2011 р. планується провести урочисті заходи щодо вшанування пам’яті загиблих. Відзначення цієї трагічної річниці буде проведене з участю духовенства різних конфесій, представників державних органів влади України та Польщі, Генерального консульства Республіки Польща у Львові, делегацій з Польщі міст – побратимів, громадських організацій, колишніх мешканців Станиславова, родичів загиблих та інших.

Музей народної архітектури і побуту Прикарпаття, який є структурним підрозділом Національного заповідника «Давній Галич» в цьому році відзначатиме 30 – річчя з часу створення. До цієї поважної дати в серії видань «Галицькі святині» видано путівник присвячений музею. Авторами путівника є заступник генерального директора Заповідника Володимир Дідух (автор проекту, фотосвітлини) та директор музею Леся Михальчук (текст). Путівник багато і цікаво ілюстрований, у ньому відображено всі об'єкти, що знаходяться на терені музею. Не менш важливою є частина путівника, яка подає зміст видання у перекладі англійською мовою і зорієнтована на мандрівників з інших держав, що особливо актуально для наступного року – коли відбуватиметься турнір «Євро – 2012».

"Шануймо минуле заради майбутнього” — під таким гаслом сьогодні в Музеї історії міста Коломиї в рамках культурологічного проекту «Коломия у світі мистецтва» відбудеться презентація шостого випуску листівок під назвою "Роман Кочержук. Графіка" та відкриється виставка "Коломия у графіці Романа Кочержука (з колекції адвоката Михайла Петріва)", які присвячені 770-річчю першої писемної згадки про Коломию.

Видавцями комплекту листівок графіки з видами будівель міста є засновник проекту, директор Коломийського педагогічного коледжу Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника Валерій Ковтун та адвокат Михайло Петрів.

Завідувач кафедри всесвітньої історії інституту історії і політології Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника професор, доктор історичних наук Олег Жерноклєєв — відома постать у наукових історичних колах. І хоч особисто він вважає, що живе звичайним християнським життям, але доволі незвичним для багатьох є його належність до третього Чину чернечого Згромадження Воплоченого Слова. Пропонуємо увазі наших читачів його розповідь про чернецтво та власний духовний шлях.

- Сьогодні ви завідуєте науковою кафедрою університету. До речі, ви вважаєте себе належним до школи Карпенка?

«Не старіють душею ветерани...» — любив наспівувати Теофіл ілліч. Душею, можливо, й так, але ось тіло все-таки старіє. Та коли надійшла звістка, що Теофіла Виноградника не стало, у це спершу важко було повірити. Бо, здавалося, у грудях цього чоловіка, поряд із великим, сповненим любові до людей серцем, працює ще й вічний двигун. Його енергії можна було позаздрити. 

То зустрічаєш його в коридорах редакції газети «Галичина», куди він заніс чергову розвідку про життя і творчість свого великого земляка Василя Стефаника. (Теофіл Ілліч також народився в селі Русові Снятинського району, і, як виявилося, саме його прадід, священик Омелян Петровський, був першим вчителем майбутнього письменника. Саме він навчив Василя Стефаника читати й писати). То вже бачиш Теофіла Виноградника на якихось м ... Читати далі »

На жаль, за буденними справами та економічними негараздами питання історії краєзнавства опинилися на задньому плані, ними тепер мало хто займається. Мабуть, ще не всі розуміють, яке неоціненне значення має історія рідного краю для сьогодення саме в наш час, у надзвичайно складний період становлення і будівництва самостійної Української держави.

Історія дала нам шанс – звільнившись від заангажованості індивідуальними змаганнями й справами, творити своє спільне майбутнє. А воно починається сьогодні.

В івано-франківському видавництві «Симфонія форте»побачила світ друга книга Василя Романюка «Богові і Україні». З її сторінок, щедро ілюстрованих світлинами та ксерокопіями документів, зримо постають минувшина і сьогодення Українс ... Читати далі »

Саме під такою назвою побачила світ книга, яка присвячена Гуцульському театру у Красноїллі. Авторами та упорядниками науково-методичного видання є Володимир та Роман Сінітовичі. У виданні чудової праці допомогли управління культури облдержадміністрації, навчально-методичний центр культури і туризму Прикарпаття, відділ культури і мистецтв Верховинської райдержадміністрації.

Праця присвячена Гуцульському театру, який у 1910 р. заснував Гнат Хоткевич. Вже в першому році свого існування театр поставив виставу «Верховинці» (за п’єсою Й.Коженьовського). Театр поніс вість про гуцулів у світ, та його діяльності перешкодила Перша світова війна. Але через два десятиліття уже дорослі діти перших аматорів – акторів вдруге відродили театр, але проіснував він тільки до початку ІІ світової війни. І тільки у 1988 р. розпочалося третє від ... Читати далі »

Під егідою обласної організації НСКУ та обласного державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді 29 березня 2011р. в м. Івано-Франківську відбувся круглий стіл керівників та голів рад музеїв при навчальних закладах області  на тему: «Роль музею у формуванні громадянської позиції молодої людини».

В  роботі взяли участь представники головного управління освіти і науки обласної державної адміністрації, управління культури обласної державної адміністрації, Державного архіву області, обласних громадських  організацій та фундації «П’ястун» молоді Польщі  Кшиштоф Павлак.

28 березня у селі Вікняни Тлумацького району відбувся ряд заходів з відзначення 130-річчя від дня народження народної вчительки і дитячої поетеси Марійки Підгірянки.

Розпочалися урочистості з поминального богослужіння у храмі Пресвятої Богородиці УАПЦ с. Вікняни. На базі Вікнянського НВК педагоги-організатори загальноосвітніх шкіл району ознайомилися з  презентацією місцевого загальноосвітнього закладу та побували на екскурсії у залі Марійки Підгірянки.

Далі, урочистою ходою до будинку, де проживала Марійка Підгірянка, гості та громада села попрямували до місця відкриття меморіальної дошки народній вчительці, яка жила і творила тут у 1945-1957 рр.

         «Зіллюся з серцем народу»

Літературний музей Прикарпаття запрошує відвідати виставку присвячену 130-річчю від дня народження української письменниці Марійки Підгірянки. Експозиція виставки знайомить відвідувача з творчістю письменниці з великих епічних творів «Мати – страдниця» - обранець із побуту українських виселенців в часи Першої світової війни, в таборі у м. Гмінд (Австрія).

Історія кожної національної культури знає постаті, відмічені особливим званням – зачинателі . В різні епохи і в неоднакових соціально-культурних умовах працювали ці діячі, але спільним для них було гостре відчуття насущних проблем і проблем часу. І хоч проходять віки, творять культуру інші покоління, з’являються нові таланти, між ними й геніальніші, але ніколи не забуваємо тих, хто першим на сторожі поставив рідне слово. До таких людей належить Іван Вагилевич – член «Руської трійці», співавтор альманаху «Русалка Дністровая».

З села Ясень, що на Рожнятівщині, почалась дорога, на якій велике діло було, що відродило славу бойківського краю. Бо на ясенському горизонті загорілась зірка, яка напророчила  І. Вагилевичу, жв ... Читати далі »

28 березня 2011 р. у картинній галереї Національного заповідника «Давній Галич» відкрито виставку всесвітньовідомих вишиваних ікон о. Дмитра Блажейовського – «Передвеликодень». На виставці представлено два десятки чудових образів, зокрема, - «Зарваницька Богоматір», «Крехівська Богоматір», «Ангел Хоронитель», «Свята Анна і Пресвята Богородиця», «Богородиця в Хресті», «Гошівська Богородиця», «Свята Великомучениця Варвара», «Теребовлянсько-Львівська Богородиця», «Святий Теодор Стратилат», «Княгиня Ольга», «Князь Володимир», «Євангеліст Іван», «Вишгородська Богоматір», «Богородиця Неустанної Помочі» та ін.

Відкрив виставку молитвою декан Галицький о. Василь Завірач. Перед присутніми виступили заступник генерального директора Заповідника з наукової роботи Семен Побуцький, мистецтвознавець Христина Береговська, опікун автора ... Читати далі »

Вийшла у світ книга «Стародавній Галич: цивілізація відома і таємнича». Її авторами є члени НСКУ І.М.Коваль, М.Ю.Косило, І.Ф. Миронюк.

Дане видання з’явилося завдяки Івано-Франківській обласній організації Національної спілки краєзнавців України, Прикарпатському національному університеті ім. В.Стефаника та Івано-Франківському обласному державному центрі туризму і краєзнавства учнівської молоді. Наклад 1000 примірників. Об’єм 20 умовних друкованих аркушів.  

Ця книга містить найбільш повні відомості про особливості духовної та матеріальної культури давнього Галича від льодовикового періоду княжої Русі і пізнього Середньовіччя. Особливістю книги  є подані в ній матеріали з археологічних розвідок і розкопів, які допомагають роз ... Читати далі »

28 березня 2011 р. о 14.00 год. в обласному Художньому музеї (м. Івано-Франківськ, площа митрополита Андрея Шептицького, 8) відбудеться нагородження лауреатів обласної премії ім. Я.Лукавецького - в галузі мистецтва та архітектури, народного та декоративно-ужиткового мистецтва.

Лауреатами премії є:

- у номінації «Архітектура і дизайн»

І. Авторський колектив: архітектор Роман Глушкевич, автор ідеї Василь Луцак.

ІІ. Художник Василь Люлька.

- у номінації «Образотворче і народне мистецтво»

І. Скульптор Володимир Довбенюк.

ІІ. Вишивальниця, ткаля, Євгенія Геник. ... Читати далі »

Івано-Франківський краєзнавчий музей запрошує на виставку «Інтерпретація давніх традицій покутського та гуцульського одягу Лілії Мехно та писанки Тетяни Хоменко». На виставці представлено роботи дослідниці стародавньої традиційної народної вишивки Гуцульщини і Покуття та інших регіонів України. Майстриня вміло інтерпретує давні орнаменти в оригінальні композиції. Твори характеризуються авторським співвідношенням кольорів. Досконале володіння різноманітними техніками вишивки дозволяє їй в одному зразку поєднати від 4 до 10 технік одночасно, при цьому відомі узори знаходять своєрідне вирішення. Роботи майстрині знаходяться в приватних колекціях Канади, США, Франції, Німеччини. Лілія Мехно є учасницею багатьох фестивалів. 

Також, на виставці представлено писанки виготовлені ... Читати далі »

18 березня 2011 р. в м. Києві відбулася колегія Міністерства культури України. На ній виступив член колегії, начальник управління культури облдержадміністрації Володимир Федорак. Тематика виступу: «Музеї та охорона культурної спадщини Прикарпаття: стан справ та перспективи».

Нижче подаємо основні тези виступу: «...У сфері охорони культурної спадщини та музейної роботи  Івано-Франківської області протягом 2010 р. укладено 49 охоронних договорів щодо збереження пам’яток культурної спадщини та надано 301 документ дозвільного характеру. 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ НАН УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА СПІЛКА КРАЄЗНАВЦІВ УКРАЇНИ

ПРИКАРПАТСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. В.СТЕФАНИКА

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ДЕРЖАВНИЙ ЦЕНТР ТУРИЗМУ І КРАЄЗНАВСТВА УЧНІВСЬКОЇ МОЛОДІ

ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ

17 березня у Кракові розпочинається міжнародний українсько-польський гуцульський фестиваль, приурочений 40-річчю від дня смерті видатного польського письменника, автора найбільшої епопеї про Гуцульщину "На високій полонині" Станіслава Вінценза.

Організатори фестивалю - Центральний осередок гірського туризму в Кракові, Верховинське регіональне товариство "Гуцульщина" та його філіал у Львові, Івано-Франківський краєзнавчий музей і відділ культури Верховинської РДА.

В рамках фестивалю відкривається виставка в національному музеї у Кракові, проходитимуть концерти традиційної гуцульської музики, кінопроекції, дискусійні клуби. В рамках української програми відбудуться наукова конференція, концерти ансамблів з усіх регіонів Гуцульщини, конкурси на кращого музиканта.