У краєзнавчому музеї Калущини на Івано-Франківщині відбулася лекція, присвячена 215-й річниці з дня народин уродженця Підгірок Антіна Любича Могильницького — греко-католицького священника, поета-романтика і громадського діяча середини ХІХ століття.

Лекцію читала старша наукова співробітниця Музею-оселі родини Івана Франка Дарія Ониськів, яка схарактеризувала історичний контекст епохи діяльности нашого видатного земляка і його духовну спадщину, — йдеться на Фейсбук-сторінці краєзнавчого музею Калущини.

В 1890 році Станиславів сколихнула афера, яка була тісно пов’язана з поштою. Перед судом постав такий собі Венцель Дуффек, який був різником за фахом і мав 37 років. Проте за фахом він працювати чомусь не хотів, а винайшов хитру шахрайську оборудку. Газета «Кур’єр станиславівський» повідомляла, що «сьомого червня 1889 року близько четвертої години вечора пані Рашель Горовіц отримала переказ на суму 50 злотих ринських у поштовому управлінні Станиславова, пише Західний кур’єр.

У січні-лютому кожного року мешканці Станиславова мали можливість знову відчути себе дітьми і приміряти карнавальні костюми. Але яким саме костюмам вони віддавали перевагу? Про це ми дізнаємося з газетного репортажу про благодійний бал, який відбувся у 1890 році, пише Західний кур’єр: «Щороку стараннями пані Мрочковської відбувається костюмований бал на користь сиротинця для дівчат імені ерцгерцогині Софії. І кожного року цей бал добре вдається як з огляду на кількість гостей, так і на розмаїття костюмів. Серед костюмів переважали народні строї. У бальній залі витанцьовували краків’янки, гуцулки, українки, румунки. Не забракло й іспанських Кармен, французьких і голландських селянок, дівчат з Ельзасу, мешканок східних країн. Була навіть одна дика індіанка!

Укрпошта виставила на аукціон будівлю в Івано-Франківську на вулиці Привокзальна, 19, орієнтовною площею 1 197,10 м². Стартова ціна продажу — 19 985 340 гривень, пише КУРС з посиланням на Прозоро.Продажі.

В Івано-Франківську розробили віртуальний тур галереєю-музеєм Михайла Фіголя. Його створив студент Університету Короля Данила Богдан Мельничук, пише КУРС.

Богдан Мельничук оцифрував галерею художника Михайла Фіголя у межах своєї дипломної роботи. Він працював за методом 3D Gaussian Splatting.

На Івано-Франківщині прокурори Калуської окружної прокуратури виявили факт ухилення власника від укладення охоронного договору на пам'ятку архітектури місцевого значення. Йдеться про «Адмінбудинок» (мурований) у Калуші, який перебуває в комунальній власності міської ради.

Однією з родзинок антикварного ресторану в Івано-Франківську є агітаційний плакат від 10 грудня 1933 року про вибори в Калуську міську раду. Зараз раритет вирішили продати.

Інтер'єр ресторану "Шпиндель" в Івано-Франківську прикрашають оригінальні антикварні речі. Однією із родзинок закладу є агітаційний плакат від 10 грудня 1933 про вибори в Калуську міську раду. Про це розповів у Фейсбук-спільноті "PRO Калуш" власник антикварного ресторану Михайло Зінько, інформують "Вікна".

Вахтанг Кіпіані – український історик, журналіст, сержант 13 бригади оперативного призначення Нацгвардії «Хартія». Недавно в Івано-Франківську він провів лекцію на тему жінок в українському визвольному русі. Зокрема – з пошани до бійчинь, яких у лавах «Хартії» стає все більше.

Крім того, за його словами, важливо вшановувати важливих жінок у топографічних назвах. Адже, наприклад, в Івано-Франківську, з десь 400 вулиць лише 21 названа на честь відомих українок.

У Міжнародний день рідної мови згадують маловідомі епізоди з історії Коломиї, які ілюструють послідовну боротьбу місцевих діячів за права української мови. Один із таких прикладів пов’язаний із греко-католицьким священником о. Лукою Данкевичем — багатолітнім парохом Коломиї.

1 липня 1883 року в Станиславові відкрилася тюрма «Діброва». Засуджені мусили миритися з суворими порядками, що панували у ній, але все ж не були позбавлені можливості «взятися за розум» і отримати освіту. При станиславівській тюрмі діяла трикласна школа, учні якої здавали іспити після кожного року навчання, пише Західний кур’єр.

Волонтерка проєкту «Сильвети Покуття», що реалізовується департаментом міжнародного співробітництва та євроінтеграції громад Івано-Франківської обласної державної адміністрації, рестораторка Ольга Зінько презентувала авторське меню традиційних страв Покуття. Меню було сформовано за результатами її участі в етноекспедиціях етнорегіоном Покуття та ґрунтується на автентичних рецептах, зібраних під час польових досліджень.

В 1871 році барон Францішек Ромашкан заснував у Станиславові Товариство любителів музики. Через сім років це товариство перейменували на честь видатного польського композитора Станіслава Монюшка, а в 1886 році воно з великою помпою відсвяткувало 15-ту річницю свого існування.

Багатоквартирний будинок з комерційними приміщеннями мають намір збудувати на місці руїн будівлі колишньої австрійської жандармерії й польської поліції, яка донедавна вважалася найстаршою у всьому Калуші на Івано-Франківщині.

У родині 101-річної Марії Кіцул з Івано-Франківщини двоє чоловіків були політичними в’язнями. Брата жінки засудили за антирадянську пропаганду, а її чоловіка — за участь в ОУН. За сімейними розмовами Марія Кіцул часто ділиться з рідними спогадами про історичні події, які пережила, а також чекає на повернення онука, який зараз боронить Україну на фронті.

Про дитинство та юність у Другу світову війну, арешти рідних, конфіскацію майна й життя великої родини Марія Кіцул розповіла Суспільному.

18 лютого в Івано-Франківську у книгарні «Сенс» відбулася презентація двох романів прикарпатського письменника, прозаїка та есеїста Степана Процюка – про Івана Франка «Руки і сльози» та про Євгена Чикаленка «Пан». Говорили про героїв цих книжок – непересічні постаті в українському культурному та громадсько-політичному житті, про роботу над цими та іншими біографічними романами, а також про нові проєкти, пише КУРС.

Вихідці із села Черче Рогатинської громади на Івано-Франківщині прагнуть зберегти і реставрувати місцеву церкву Святої Параскеви П’ятниці 1733 року. У США вони ініціювали збір грошей на виготовлення документації й проведення робіт.

Наразі дах храму прогнив, гонтова покрівля пошкоджена, а дерев’яні конструкції перебувають у неналежному стані. Церква є пам’яткою архітектури національного значення і перебуває у державній власності. Втім за утримання храму відповідає релігійна парафія Святого Василія Великого УГКЦ.

Науково-популярна монографія Євгена ПРОНЮКА «Дорко: на краях війни» – це друга книжка молодого прикарпатського історика-науковця, учасника російсько-української війни із Клубівців на Тисмениччині. Дивлюся на світлину з титульної сторінки книжки і думаю: і герой, і автор її – практично ровесники на відстані ста років: молоді, вродливі, навіть зачісками схожі, й обидва освячені вогнем війни за волю і незалежність України.