Майже сторічний дзвін "Ілля" у селі Голинь Калуської громади на Івано-Франківщині з ливарні Фельчинських встановлять на новій дзвіниці.
У суботу, 16 листопада, семеро чоловіків зняли дзвін з дзвіниці біля старої церкви.
Про це "Вікнам" повідомив старший брат храму Покрови Пресвятої Богородиці УГКЦ у Голині Іван Мазурик.
"Дзвін 1926 року. Коли прийшли німці, його закопали. А згодом встановили на триметровій висоті у старій дзвіниці. Вага "дзвону "Ілля" — 345 кілограмів. Ми спочатку його зняли, важко було опустити, а потім бусом перевезли на подвір’я нового храму. Там відчищали", — розповідає Іван Мазурик.
На дзвоні зазначено рік та вагу, а також міститься напис: "Офіра громади Голинь за пароха О. Совітника Теодора Богачевського".
Також тут є зображення Матері Божої та Іс ... Читати далі »

В сучасному Івано-Франківську нерідко повідомляють про небезпечні підліткові розваги – від участі в підозрілих інтернет-спільнотах до вуличних бійок. У міжвоєнному Станиславові та його околицях підліткова проблема теж стояла гостро.

Зокрема львівська газета «Хвиля» за липень 1938 року повідомляє про кількох юних мешканців Станиславівського воєводства, які вчинили злочини, самі того не бажаючи. Адже ними керували не злочинні наміри, а нестримна жага пізнати щось нове, яка притаманна підлітковому вікові, пише Західний кур’єр.

Так, десяти ... Читати далі »

На зламі ХІХ і ХХ століть вулиця Бельведерська була досить занедбаною і брудною, незважаючи на те, що знаходилася неподалік від центру. 

Так, у березні 1900 року жителі цієї вулиці опублікували у пресі звернення до станиславівського магістрату: «Просимо шановний магістрат упорядкувати цю надзвичайно занедбану вулицю, яка є однією з найбільш відвідуваних у місті, а її мешканці платять високі податки, пише Західний кур’єр.

Зараз стоїть мокра погода, і всяке пересування тут дуже важке. Починаючи від аптеки пана Аміровича, болото по коліна, а ця части ... Читати далі »

Зразкову оперативність демонструвала імперська пошта 125 років тому. Докази в соцмережі оприлюднив калушанин Володимир Халупа, який цікавиться історією рідного краю.

Листівка, датована 1899 роком, мандрувала з Калуша через Мюнхен до Ганновера (Німеччина).

"...нічого особливого... 1899-й рік... звичайна листівка з Калуша до Мюнхена з переадресацією до Ганновера... здивувала хронологія на штемпелях тогочасної поштової служби... 30-го вересня Калуш, 2-го жовтня Мюнхен... ще день на коригування адресата і 3-го жовтня в Ганновері... зразкова оперативність імперської пошти 125 років тому..." &md ... Читати далі »

Національна спілка краєзнавців України

Полтавська обласна організація НСКУ

Полтавський університет економіки і торгівлі

Міністерство освіти і науки України

Полтавський національний педагогічний університет  ... Читати далі »

В липні 1899 року в селі Яблуниця під Станиславовом сталося гучне вбивство, яке нагадувала події відомого роману Теодора Драйзера «Американська трагедія».

Місцевий хлопець Нута Марморош, як тоді казали, ввів у гріх дівчину Єву Абрамчук, у результаті чого вона через певний час зрозуміла, що стане матір’ю. Проте у її кавалера не було намірів одружуватися і створювати сім’ю, тож він просто покинув дівчину напризволяще, пише Західний кур’єр.

Проте подруги Єви, Параска Бабуляк і Параска Завальнюк, всіляко переконували її, що вона пови ... Читати далі »

Учасники круглого столу запропонували звернутися до Верхнянської громади щодо встановлення пам’ятної дошки Івану Ґонті-«Гамалії» в його рідному селі — Зборі. А також до Новицької громади — щодо відновлення пам’ятного знака загиблим у Грабівці, який наразі перебуває в неналежному стані.

Першого листопада минуло 80 років із дня героїчної загибелі нащадка Франкового роду — найстаршого онука Онуфрія Франка (по лінії доньки Розалії) Івана Ґонти, відомого під псевдо «Гамалія» (4 липня 1913 р., с. Збора — 1 листопада 1944 р., с. Грабівка), котрий загинув у нерівному бою з військами НКВД біля Грабівки.

... Читати далі »

Реставрація, якою може похвалитися Коломия: під час створення Простору підтримки "Гарт" було збережено історичні двері, вік яких складає 235 років, - про це повідомили на сторінці проєкту КОЛО БРАМИ. 

Далі цитуємо: " Будівля, зведена 1789 року і реконструйована 1811-го, найбільше відома своїми освітніми установами. Так, до 1892-го року тут містилась «Головна окружна польсько-німецька школа». З 1824 до 1856 року директором цього начального закладу був Микола Верещинський - видатний український етнограф-фольклорист, громадський діяч, педагог та фундатор альманаху «Русалка Дністрова».

... Читати далі »

У Музеї визвольної боротьби імені Степана Бандери, що в Івано-Франківську, створили нову експозицію. Нещодавно відкрили залу, присвячену Легіону Українських Січових Стрільців, пише КУРС.

Серед експонатів тут світлини з приватних колекцій та документи. Та аби повноцінно передати дух епохи, над оформленням історичного простору працювало чимало людей, інформує 402 Канал. За півтора місяця активної роботи вдалося досягнути бажаного результату. Тож музей відзначив майстрів, які долучилися до створення нової експозиції.

... Читати далі »

У народному домі села Камʼянка, поруч з містом Сколе, 17 листопада, відбудеться презентація нової книги «Велич Камʼянки» отця Миколая Микосовського, ЧСВВ із Гошівського монастиря.

Це, зі слів священника, перша книга про це мальовниче поселення.

Про це журналістці Фіртки розповів отець Миколай Микосовський.

У програмі презентації книги — розповідь автора про книг ... Читати далі »

Жителі села Старий Лисець, що на Івано-Франківщині, відновили родинне обійстя Миколи Волосянка — місцевого священника, який пройшов через тортури НКВС і відбув три роки ув'язнення. Тепер у садибі проводитимуть екскурсії, реколекції та духовну школу для дітей. 10 листопада 2024 року відбулося відкриття музею.

Про це у коментарі Суспільному розповіла жителька села Галина Пташинська.

... Читати далі »

Свою колекцію полотняних рукотворів авторка називає терапевтичною, бо вони впливають на людину кольорами і закодованою українською символікою. Саме тому краще не купувати собі додому чи для когось перший-ліпший рушник – треба хоч трохи розумітися на орнаментиці, пише Галицький кореспондент.

Птиці і косиці

Впродовж листопада в Івано-Франківському краєзнавчому музеї триває виставка старовинних рушників «Птиці та косиці» із приватної колекції Уляни та Софії Сіренків.

... Читати далі »

У давній станиславівській пресі ми знаходимо чимало згадок про лікаря Єжи Розенбаума, який займав помітне місце у плеяді міських медиків. Свою діяльність у Станиславові він розпочав на початку ХХ століття, а його кабінет знаходився по вул. Карпінського, 10 (тепер початок вул. Галицької, будинок не зберігся).

На першому поверсі цієї будівлі працювала відома аптека Яна Мацури. Особливо пан Розенбаум прославився у 1937 році, коли здійснив корисний медичний винахід – спеціальні ноші для транспортування хворих. Найважливішою особливістю цих ношів було те, що з їхньою допомогою хворого могла транспортувати лише одна людина. Були моделі, до яких передбачалися коліщата і санні полози, пише Західний кур& ... Читати далі »

Представники Головного управління розвідки Міністерства оборони України привітали зі 100-річним ювілеєм колишню звʼязкову УПА Ангелину Паламар, яка ще в минулому столітті воювала за Україну проти російської імперії.

За дорученням начальника Головного управління розвідки Кирила Буданова бійці спецпідрозділу «Аратта» і речник ГУР Андрій Юсов вручили пані Ангелині подяку та відзнаку ГУР Міноборони — медаль «Україна понад усе!».

Ще в 15-річному віці Ангелина П ... Читати далі »

12 листопада 2024 року в Івано-Франківській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. І. Франка відбулася урочиста академія з нагоди 95-річчя від дня народження відомого українського поета-дисидента, члена Українського Національного Фронту та Української Гельсінської групи, останнього Крайового провідника ОУНР у підрадянській Україні Зеновія Красівського.

Творча зустріч була спільною ініціативою Івано-Франківського обласного осередку НТШ ім. Шевченка (голова товариства - Василь Мойсишин) та Івано-Франківської ОУНБ ім. І. Франка (директор - Людмила Бабій).

Захід розпочався із привітального слова ... Читати далі »

В літературі описано немало розкішних коштовностей, які принесли своїм власникам лише нещастя. В історії нашого краю теж фігурували такі  «нещасливі» прикраси. В 1935 році Гелена Барта, селянка з Побережжя (нині село Тисменицького району), працювала на власному полі й знайшла золотий перстень.

Зрадівши знахідці, жінка поїхала до Станиславова і показала її місцевому ювелірові. Той нетямився від здивування, адже це була унікальна коштовність XVI століття, яка мала не лише матеріальну, а й історичну цінність. Ювелір придбав перстень, але пані Барта недовго тішилася прибуткові, пише Західний кур’єр.

... Читати далі »

8 листопада 2024 року жительці с. Грушів Ганні Уграк виповнилося 100 років. Жінка допомагала воякам УПА та пережила голод на Прикарпатті у 1946-1947 роках.

Про це повідомили на Facebook-сторінці управління соцполітики Коломийської міськради.

Ганна Уграк народилася 8 листопада 1924 року в селі Грушів Коломийського району. Жінка донині живе в рідному селі.

За свої 100 років Ганна прожила нелегке життя. З малолітніх років тяжко працювала, зазнала голодні й холодні роки голо ... Читати далі »

За німецької окупації в Станиславові «вершками суспільства» вважалися німці з Німеччини та фольксдойчі – місцеві жителі, які мали німецьке коріння.

Українці й поляки були суттєво обмежені у правах, а найбільше потерпали від німецької влади євреї. В Станиславові відчувалася суттєва нестача продовольства. Для населення запровадили карткову систему, і за картками можна було придбати лише обмежений набір продуктів – маргарин, молоко, олію, картоплю, буряки. Причому отоварити ті картки можна було лише у державних крамницях, до яких була приписана конкретна родина. Щоправда, працювали й приватні крамниці, але ціни на продукти в них були недоступними для переважної більшості населення, пише& ... Читати далі »

У 2025 році Магдалина Шпак відзначатиме столітній ювілей. Микола Корольчук — 99 років. Двоюрідний брат та сестра живуть по сусідству у селі Петранка, що на Івано-Франківщині. У молоді роки вони допомагали українським повстанцям. У 1940-х роках Магда була станичною харчовою, а Микола — господарчим УПА. За це зазнали тортур, а Микола Корольчук відбув десять років заслання.

Магдалина та Микола розповіли Суспільному, як працювали у підпіллі та що їм довелося пережити, коли потрапили до рук росіян.

Магдалина Шпак: за 99 років життя до ліка ... Читати далі »