Мешканці старого Станиславова зазвичай намагалися знайти собі пару серед найближчого кола спілкування, а також своєї національності та віросповідання. Проте в історії нашого міста траплялися й екзотичні шлюби, адже справжнє кохання легко долає відстані, кордони та інші перешкоди. Так, у 1886 році газета «Кур’єр станиславівський» повідомила, що станиславів’янин Міхал Борнеміс одружився з панною Лаурою Інгвер, пише Західний кур’єр. Пан Міхал був християнином, а панна Лаура – юдейської віри. Після укладення шлюбу новоспечене подружжя оселилося в Тисмениці, де пан Міхал розпочав нотаріальну практику. У вересні 1932 року мешканка Станиславова Ірена Фрідман вийшла заміж за Біжу Неру – онука одного з найбагатших магарадж в Індії.

В ХІХ столітті у Станиславові активно діяли тандетники, тобто продавці вживаного одягу. На жаль, деякі з них співпрацювали з кримінальним світом і продавали крадені речі. Про це красномовно свідчить замітка, опублікована в газеті «Кур’єр станиславівський» в 1890 році, пише Західний кур’єр: «Згідно з донесенням військового командування про крадіжку поліція виявила у тутешнього тандетника значну частину вкрадених військових мундирів, не лише артилерійських, а й також крайової оборони і 58-го полку піхоти. Серед крадених речей у тандетника Азріеля Гріммінґера виявили також сім військових ковдр, два плащі, одинадцять пар штанів, п’ять блуз, дві білі камізельки, і дві дюжини комплектів білизни. Щодо ковдр, то було підтверджено, що їх украли зі складу військового шпиталю, де всього пропало близько п’ятдесяти ковдр.

У кімнаті-музеї Івана Франка краєзнавчого відділу Івано-Франківської міської централізованої бібліотечної системи (МЦБС) відбулася зустріч з достойником першої премії Франкового імені – українським ученим-істориком і теоретиком української літератури та етнокультури, письменником і журналістом – академіком АН ВШ України Володимиром Качканом. Нагадаємо, що премія ім. І. Франка, заснована Івано-Франківською міськрадою 2000 року, і сьогодні є найвищою міською відзнакою в літературі й журналістиці, яку щороку вручають на річницю народження Івана Франка – 27 серпня…

В 1890 році ювелір Шабсе Зільберман, що мешкав у селі Озеряни під Станиславовом, гостював у свого давнього друга Абрахама Кіршнера. Якось під час вечірніх посиденьок господар та ще один гість, Шимон Блехер, запитали у пана Зільбермана, чи це важко – виготовляти гроші, пише Західний кур’єр. Пан Зільберман мав при собі деякі інструменти та форми, які він використовував у своїй роботі, і запропонував провести експеримент та спробувати виготовити срібний флорин. Його приятелі охоче погодилися, і закипіла робота.

Виявлені оригінальні списки салінарів з Калуша Івано-Франківської області позаминулого століття. Також тут згадуються робітники всіх професій, які були зайняті в Калуші на виробництві кухонної солі: зваричі, старші зваричі, огенники, формувальники солі, пакувальники солі. Серед салінарів-пенсіонерів в книзі є представники відомих калуських родин Зборовських, Ліберсбахів, Лоп’янків, Кушликів, Возняків, Ягельніцьких, Винницьких.

12 березня 2026 року в Івано-Франківській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. І. Франка відбулася презентація книжки «Рожнятівщина: віхи історії. Історико-краєзнавче видання» дослідника бойківської спадщини, краєзнавця і педагога Василя Андрейківа.

Краєзнавчі дослідження відіграють особливу роль у збереженні історичної пам'яті народу, адже саме вони допомагають відтворити живу історію міст і сіл, долі людей, культурні та духовні традиції краю. Завдяки наполегливій праці дослідників і краєзнавців сторінки минулого набувають нового звучання, відкриваючи сучасникам маловідомі факти та події.

П’ятдесятиметрова вежа Снятинської ратуші — одна з головних архітектурних окрас міста, його символ і своєрідна візитівка. На її вершині облаштовано оглядовий майданчик, звідки відкривається мальовнича панорама Покуття, Гуцульщини та Буковини. Щоб дістатися до майданчика, відвідувачам необхідно піднятися спіральними сходами, подолавши 152 сходинки. Натомість з висоти відкривається унікальна можливість побачити Снятин і довколишні краєвиди з висоти пташиного польоту.

Відкриття оглядового майданчика є результатом реалізації туристично-промоційного проєкту «Сильвети Покуття», який втілює департамент міжнародного співробітництва та євроінтеграції громад Івано-Франківської облдержадміністрації. 

У Калуші на Івано-Франківщині відбулося відкриття унікальної філателістичної виставки "Історія краю на конвертах Олександра Власюка та Анатолія Мицака". Побачити експозицію можна у Краєзнавчому музеї Калущини.

Кожен охочий зможе працювати з його фондом.

Цього тижня на телефонно-телеграфному стовпі, який розташований у центрі Калуша Івано-Франківської області, розмістили вказівники з назвами вулиць та QR-код, з якого можна дізнатися про минуле історичної локації.

У самому центрі Калуша, на площі Героїв, стоїть незвична металева конструкція, на яку багато хто звертає увагу, але не всі знають її історію. Йдеться про телефонно-телеграфний стовп, встановлений наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття. Свого часу він був важливим елементом системи зв’язку міста, йдеться в офіційній інформації.

12 березня 2026 року фонди Івано-Франківської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. Франка поповнилися цінним і знаковим науковим виданням «Гошівська обитель Богородиці на Ясній Горі в Карпатах». Щедрий дарунок книгозбірні зробив доктор історичних наук, професор Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Микола Кугутяк.

«Нова книжка журналістських і краєзнавчих розвідок калушанки Дарії Ониськів-Мельник не лише вражає тематичним розмаїттям, а й пробуджує пам’ять». Наприкінці 2025-го у видавництві МПП «Таля» Брошнева-Осади вийшло друком літературно-художнє видання старшої наукової співробітниці Музею-оселі родини Івана Франка у Підгірках (Калуш), калуської журналістки і краєзнавиці Дарії ОНИСЬКІВ-МЕЛЬНИК «Збираниця: журналістська і краєзнавча. Творчий набуток-2» (А першою у цій серії була «Силянка щодення мого. Творчий набуток-1» (2022 р.).

Програма промоції читання «Текстура» запрошує на подію «Особисті історії на тлі історичних подій», що відбудеться в межах Лекторію 16 березня о 18:30 у коворкінгу РУУМ в Івано-Франківську, пише КУРС.

Розмова буде з Оленою Стяжкіною — письменницею, історикинею та публіцисткою, чиї тексти майстерно балансують між художньою мовою та науковими архівами. Модеруватиме зустріч літературознавиця, літературна оглядачка та учасниця ІІ резиденції імені Олега Лишеги Аріна Кравченко.

Прокуратура через суд вимагає від університету привести до ладу пам’ятку архітектури в середмісті Івано-Франківська.

Йдеться про будівлю на вулиці Шевченка, 32, яка перебуває в користуванні одного із вишів, повідомляють у прокуратурі області.

Напередодні чергової сесії Переріслянської сільської ради у громаді відбулася відкрита зустріч керівництва громади, представників депутатського корпусу та громадських активістів.

Активне обговорення за участі представника обласної комісії з питань декомунізації та деколонізації на території Івано-Франківської області Ярослава Коретчука, викликало питання демонтажу пам'ятника у селі Волосів, встановленого місцевим жителям, які загинули у Другій світовій війні.

Після відвідин у рамках редакційного проєкту «Світ людських захоплень» домашнього музею старожитностей, створеного десять років тому родиною Тамари й Василя ЛЕЙБЮКІВ-ПОВАРЧУКІВ у Білих Ославах, я можу назвати це подружжя гідними нащадками своїх дідів і батьків – вони не лише шанують своє родинне коріння, а й бережуть живу пам’ять про тих, кому завдячують своїм сьогоденням.

У Музеї писанкового розпису, що в Коломиї на Івано-Франківщині, 8 березня 2026 року відкрили виставку писанок авторки Віри Манько. В експозиції — понад 500 писанок, які відображають традиції розпису великодніх яєць в різних регіонах України, повідомила кореспондентка Суспільного з місця події.

Віра Манько — львівська писанкарка та дослідниця народного мистецтва. Жінка розповідає, що з дитинства захоплювалася українською культурою. Писанкарством почала займатися 40 років тому.

В Івано-Франківську презентували найповніший збірник поетичної та публіцистичної спадщини Михайла Дяченка — поета, борця, ідеолога ОУН з Боднарова, відомого також під псевдонімом Маркo Боєслав.

10 березня в Івано-Франківську відбулася презентація книги "Михайло Дяченко (Марко Боєслав) — поетичний символ боротьби ОУН та УПА. Документи і матеріали", інформують "Вікна".