У Краєзнавчому музеї Калущини 21 січня відбулася бесіда на тему «Джерелознавець Август Бельовський», приурочена до 220-річчя від дня народження та 150-річчя відходу у засвіти відомого науковця, історика й культурного діяча Августа Бельовського - повідомляє Калуська міська рада.

Модератором заходу виступив Іван Тимів, провідний науковий співробітник Краєзнавчого музею Калущини. У бесіді взяли участь Богдан Яневич, завідувач Історико-меморіального музею Степана Бандери, краєзнавиця, літераторка Оксана Тебешевська, громадські діячі, краєзнавці, представники громадських організацій та всі, хто цікавиться історією рідного краю.

Окружна прокуратура міста Івано-Франківська відстоює в суді збереження історичного вигляду будівлі на вулиці Шашкевича у місті Івано-Франківську. Прокурори вимагають від підприємця усунути наслідки незаконної перебудови та відновити автентичний вигляд фасаду пам’ятки архітектури.

Встановлено, що восени 2025 року власник комерційних приміщень у будівлі-пам’ятці самовільно добудував скляну конструкцію. Роботи проводилися без жодних дозволів від органів охорони культурної спадщини та архітектурно-будівельного контролю.

Недавно львівська мережа відкрила нові ресторани у приміщенні одного з колишніх улюблених закладів франківців – «Молочного кафе». Крім усього іншого, відвідувачів потішив всередині розпис на казкову тематику і гуцульські оздоблення стелі. А відновлювали мурал його ж творці – Валерій і Христина Дувіраки.

У 1984 році, коли так звану «Молочку» тільки відкривали, малюнки на гуцульську тематику ще треба було відстояти перед радянською владою, пише Репортер.

«Апять еті гуцули»

Старовинні балкони – це не просто архітектурні деталі, а справжні «театральні ложі» міського життя  старого Станиславова. Сьогодні ці ковані мережива, ініціали власників і декоративні деталі є мовчазними свідками давно зниклого міського ритму.

Придивляючись до них, ми можемо не лише милуватися їхньою красою, а й прочитати захопливу історію міста, вписану в метал, камінь і пам’ять фасадів, пише Західний кур’єр.

Мати балкон – престижно!

Біля барельєфа Героя України Олекси Гірника Калуська громада зібралася, щоб віддати шану людині, чий вчинок став криком совісті нації.

Івано-Франківщина долучилася до загальнонаціонального проєкту «Маршрути місцями пам’яті» — ініціативи, що має на меті збереження пам’яті про події російсько-української війни та вшанування подвигу наших Захисників і Захисниць. Про це повідомила голова Івано-Франківської ОДА Світлана Онищук.

В області сформовано маршрут, який об’єднує знакові локації пам’яті:

Біля барельєфа Героя України Олекси Гірника Калуська громада зібралася, щоб віддати шану людині, чий вчинок став криком совісті нації.

За Австро-Угорщини будь-яке образливе слово на адресу цісаря чи члена цісарської родини вважалося злочином і каралося штрафом чи навіть тюремним ув’язненням. Втім, інколи лихословам вдавалося уникнути покарання, адже довести факт образи було не так просто. Красномовним підтвердженням цього є судова справа, описана в місцевій пресі у 1889 році, пише Західний кур’єр: «Перед тутешнім цісарсько-королівським судом під головуванням радного крайового суду пана Крафта відбувся розгляд справи проти Ляйба Давида Астера з Богородчан, якого державна прокуратура оскаржила за образу цісарської родини.

22 січня протягом 17:00-18:30 в Івано-Франківську в Promprylad Art Center проходитиме публічна розмова «Крихкість спадщини: мистецтво, пам’ять і захист у часи війни» за участі керівниці підрозділу надзвичайних операцій і програм ЮНЕСКО Каралін Монтей та програмної директорки Promprylad Art Center Ксенії Малих, пише КУРС.

Про це йдеться на Фейсбук-сторінці Народного дому села Петранка на Рожнятівщині.

У п'ятницю, 16 січня, Микола Корольчук відсвяткував свій 100-річний ювілей.

Зустріч відбудеться у краєзнавчому музеї Калущини комунального закладу "Музейно-виставковий центр Калуської міської ради" Івано-Франківської області.

Бесіду на тему: «Джерелознавець Август Бельовський» презентують з нагоди 220-річчя від дня народження і 150-річчя відходу у засвіти Августа Бельовського.

Модератором стане провідний науковий співробітник Краєзнавчого музею Калущини Іван Тимів. Початок — о 13.00 21 січня.

У неділю, 18 січня, в Узині презентували «Історію села Узин» – одну з 19 книжок із серії про села, які увійшли до складу Івано-Франківської громади. Наступною вийде книжка про Колодіївку. Про це повідомив голова громади Руслан Марцінків під час ефіру на своїй сторінці.

На друк книжки про Узин з бюджету витратили 134 998 гривень за 200 примірників, пише Репортер.

Вже кілька років на Прикарпатті тривають археологічні дослідження в’їзної вежі Галицького замку — фортифікації XIV століття, яка довго зберігала свої таємниці під землею. Початком робіт стало випадкове відкриття кам’яної основи вежі під час робіт на території замку. З того моменту археологи крок за кроком просувалися вглиб її структури: спершу вдалося зазирнути всередину через вузький вентиляційний канал, а у минулому році — зайти до прихованого приміщення, куди близько трьох століть не ступала нога людини. Попри війну, команда дослідників продовжує роботу, намагаючись відтворити первісні обриси вежі і не тільки.

У видавництві «Нова Зоря» в Івано-Франківську побачило світ літературно-художнє видання «5 колядок». Такий подарунок до Різдва Христового зробив воїнам ЗСУ і всім охочим укладач збірки завідувач Білоославського музею Підгірянки на Надвірнянщині Василь Левицький, видавши книжечку накладом у 1000 примірників власним коштом.

До малоформатної збірки ввійшло «п’ять давніх і сучасних народних й авторських колядок з Карпатських гір» як «світло Любові та надії на довгоочікувану перемогу над злом людства», – зазначає пан Василь. На її обкладинці – світлини поштівок першої половини ХІХ ст. про святкування Водохреща на Гуцульщині.

2026 рік є роком Василя Касіяна. Саме цьогоріч виповнюється 130 років від дня народження народного художника, графіка, академіка, лауреата Шевченківської премії Василя Касіяна.

З нагоди ювілею у Свято - Троїцькому Соборі міста Снятина пройшов молебень. У спільній молитві присутні вшанували пам'ять Василя Касіяна та його рідних.

Ще у ХІХ столітті вулиця Липова (тепер вул. Шевченка) була улюбленим місцем для прогулянок містян. Проте ці прогулянки інколи бували небезпечними.

Ось що повідомила газета «Кур’єр станиславівський» у 1888 році про небезпеку прогулянок по цій вулиці,пише Західний кур’єр: