В підготовці до 350-річчя надання Станиславову Магдебурзького права, в травні 2011 р. на засіданні Кабінету Міністрів України буде розглядатися «План заходів з підготовки та відзначення 350-річчя заснування міста Івано-Франківська». Згідно даного документу, передбачено ряд заходів спрямованих на збереження та популяризацію культурної спадщини обласного центру. Ці заходи є різноплановими, але кожен з них дасть змогу побачити оновлені пам’ятки культури міста по-новому.

Зокрема, передбачається проведення капітального ремонту з влаштуванням пішохідної зони на вул. Вірменській від пл. Ринок до вул. Шпитальної; проведення капітального ремонту куполі ... Читати далі »

13 квітня 2011 р. в Івано-Франківському обласному музеї визвольної боротьби імені С.Бандери відбулося відкриття виставки присвяченої пам'яті поетеси, багаторічного політв'язня, Героя України Ірини Сеник. Науковий колектив музею запрошує ознайомитися всіх зацікавлених з долею однією з багатьох тисяч борців за державну незалежність.

А 15 квітня всі бажаючі можуть відвідати музей і побувати на презентації книги «Українська Автокефальна Православна Церква за часів другої світової війни: Митрополит Феофіл Булдовський». Автором дослідження є науковець з Харкова Ольга Різниченко. Початок презентації о 12.00 год.

А.Чемеринський

Депутатський корпус селища Солотвино звернувся до Івано-Франківської обласної ради та дирекції Івано-Франківського краєзнавчого музею щодо музею ім. О.Феданка, який знаходиться в даному населеному пункті.

Громада селища, розуміючи що є ряд недоліків в роботі музейного закладу – неналежного графіка роботи, незадовільного зберігання експонатів, неналежного утримання споруди, - все ж зацікавлена у відновленні його роботи. На даний час частина приміщення музею знаходиться у оренді.

Громада селища просить посприяти у відновленні роботи музею, оскільки він знаходиться поруч туристичного маршруту Івано-Франківськ – Манява і є велика перспектива його розвитку. Громада селища не буде запе ... Читати далі »

Ще торік влада Рожнятівщини заявила про добрі наміри відсвяткувати на високому рівні дві знаменні дати — 200-річчя від дня народження видатного письменника та громадського діяча, одного із засновників «Руської трійці» Івана Вагилевича, який є вихідцем із села Ясеня, та 120-річчя початку трудової еміграції, котра, як засвідчують науково-історичні джерела, почалась 7 вересня 1891 р., коли уродженці Небилова Іван Пилипів та Василь ілиняк першими з українців  ступили на канадську землю. Ідею відзначити на високому рівні ці  дати підтримали і депутати районної ради і на другій сесії шостого демократичного скликання виділили з бюджету певні кошти для  різних потреб — реконструкції пам’ятників, проведення ремонтних робіт у музеях і придбання для цих установ нових меблів тощо. Власне підг ... Читати далі »

7 квітня об 11.30 год. навпроти Церкви Святої Покрови (вул.Княгинин, 29) біля Скорботної стіни буде відслужена панахида за молодими націоналістами-оунівцями, учасниками молодіжного націоналістичного підпілля, членами відділу пропаганди надрайонного проводу ОУН Василем Гросбергом, Ганною Соколовською і Ганною Сміжак які загинули від рук енкаведистів на цьому терені 6 квітня 1949 року.

* за інформацією Івано-Франківського МВК

В серпні 1941 року в Чорному лісі (Рибне – Павелче) біля Станиславова, гітлерівцями було знищено понад 700 осіб польської інтелігенції міста та околиць. В цьому році минає 70 років цієї трагедії. У зв’язку з цим, 6 серпня 2011 р. планується провести урочисті заходи щодо вшанування пам’яті загиблих. Відзначення цієї трагічної річниці буде проведене з участю духовенства різних конфесій, представників державних органів влади України та Польщі, Генерального консульства Республіки Польща у Львові, делегацій з Польщі міст – побратимів, громадських організацій, колишніх мешканців Станиславова, родичів загиблих та інших.

Польське Товариство Культури «Пшиязнь» з дня заснування (липень 1993 року) опікується могилами загиблих. Товариство виступило з ініціативою оновлення встановленого в 1990 р ... Читати далі »

Музей народної архітектури і побуту Прикарпаття, який є структурним підрозділом Національного заповідника «Давній Галич» в цьому році відзначатиме 30 – річчя з часу створення. До цієї поважної дати в серії видань «Галицькі святині» видано путівник присвячений музею. Авторами путівника є заступник генерального директора Заповідника Володимир Дідух (автор проекту, фотосвітлини) та директор музею Леся Михальчук (текст). Путівник багато і цікаво ілюстрований, у ньому відображено всі об'єкти, що знаходяться на терені музею. Не менш важливою є частина путівника, яка подає зміст видання у перекладі англійською мовою і зорієнтована на мандрівників з інших держав, що особливо актуально для наступного року – коли відбуватиметься турнір «Євро – 2012».

Поява путів ... Читати далі »

"Шануймо минуле заради майбутнього” — під таким гаслом сьогодні в Музеї історії міста Коломиї в рамках культурологічного проекту «Коломия у світі мистецтва» відбудеться презентація шостого випуску листівок під назвою "Роман Кочержук. Графіка" та відкриється виставка "Коломия у графіці Романа Кочержука (з колекції адвоката Михайла Петріва)", які присвячені 770-річчю першої писемної згадки про Коломию.

Видавцями комплекту листівок графіки з видами будівель міста є засновник проекту, директор Коломийського педагогічного коледжу Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника Валерій Ковтун та адвокат Михайло Петрів.

Роман Кочержук — талановитий коломийський графік вперше представить мешканцям та гостям міста свої х ... Читати далі »

Завідувач кафедри всесвітньої історії інституту історії і політології Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника професор, доктор історичних наук Олег Жерноклєєв — відома постать у наукових історичних колах. І хоч особисто він вважає, що живе звичайним християнським життям, але доволі незвичним для багатьох є його належність до третього Чину чернечого Згромадження Воплоченого Слова. Пропонуємо увазі наших читачів його розповідь про чернецтво та власний духовний шлях.

- Сьогодні ви завідуєте науковою кафедрою університету. До речі, ви вважаєте себе належним до школи Карпенка?

— Немає найменшого сумніву. Я захищав кандидатську п ... Читати далі »

«Не старіють душею ветерани...» — любив наспівувати Теофіл ілліч. Душею, можливо, й так, але ось тіло все-таки старіє. Та коли надійшла звістка, що Теофіла Виноградника не стало, у це спершу важко було повірити. Бо, здавалося, у грудях цього чоловіка, поряд із великим, сповненим любові до людей серцем, працює ще й вічний двигун. Його енергії можна було позаздрити. 

То зустрічаєш його в коридорах редакції газети «Галичина», куди він заніс чергову розвідку про життя і творчість свого великого земляка Василя Стефаника. (Теофіл Ілліч також народився в селі Русові Снятинського району, і, як виявилося, саме його прадід, священик Омелян Петровський, був першим вчителем майбутнього письменника. Саме він навчив Василя Стефаника читати й писати). То вже бачиш Теофіла Виноградника на якихось м ... Читати далі »

На жаль, за буденними справами та економічними негараздами питання історії краєзнавства опинилися на задньому плані, ними тепер мало хто займається. Мабуть, ще не всі розуміють, яке неоціненне значення має історія рідного краю для сьогодення саме в наш час, у надзвичайно складний період становлення і будівництва самостійної Української держави.

Історія дала нам шанс – звільнившись від заангажованості індивідуальними змаганнями й справами, творити своє спільне майбутнє. А воно починається сьогодні.

В івано-франківському видавництві «Симфонія форте»побачила світ друга книга Василя Романюка «Богові і Україні». З її сторінок, щедро ілюстрованих світлинами та ксерокопіями документів, зримо постають минувшина і сьогодення Українс ... Читати далі »

Саме під такою назвою побачила світ книга, яка присвячена Гуцульському театру у Красноїллі. Авторами та упорядниками науково-методичного видання є Володимир та Роман Сінітовичі. У виданні чудової праці допомогли управління культури облдержадміністрації, навчально-методичний центр культури і туризму Прикарпаття, відділ культури і мистецтв Верховинської райдержадміністрації.

Праця присвячена Гуцульському театру, який у 1910 р. заснував Гнат Хоткевич. Вже в першому році свого існування театр поставив виставу «Верховинці» (за п’єсою Й.Коженьовського). Театр поніс вість про гуцулів у світ, та його діяльності перешкодила Перша світова війна. Але через два десятиліття уже дорослі діти перших аматорів – акторів вдруге відродили театр, але проіснував він тільки до початку ІІ світової війни. І тільки у 1988 р. розпочалося третє від ... Читати далі »

Під егідою обласної організації НСКУ та обласного державного центру туризму і краєзнавства учнівської молоді 29 березня 2011р. в м. Івано-Франківську відбувся круглий стіл керівників та голів рад музеїв при навчальних закладах області  на тему: «Роль музею у формуванні громадянської позиції молодої людини».

В  роботі взяли участь представники головного управління освіти і науки обласної державної адміністрації, управління культури обласної державної адміністрації, Державного архіву області, обласних громадських  організацій та фундації «П’ястун» молоді Польщі  Кшиштоф Павлак.

Учасники круглого столу  обговорили  актуальні питання о ... Читати далі »

28 березня у селі Вікняни Тлумацького району відбувся ряд заходів з відзначення 130-річчя від дня народження народної вчительки і дитячої поетеси Марійки Підгірянки.

Розпочалися урочистості з поминального богослужіння у храмі Пресвятої Богородиці УАПЦ с. Вікняни. На базі Вікнянського НВК педагоги-організатори загальноосвітніх шкіл району ознайомилися з  презентацією місцевого загальноосвітнього закладу та побували на екскурсії у залі Марійки Підгірянки.

Далі, урочистою ходою до будинку, де проживала Марійка Підгірянка, гості та громада села попрямували до місця відкриття меморіальної дошки народній вчительці, яка жила і творила тут у 1945-1957 рр.

... Читати далі »

         «Зіллюся з серцем народу»

Літературний музей Прикарпаття запрошує відвідати виставку присвячену 130-річчю від дня народження української письменниці Марійки Підгірянки. Експозиція виставки знайомить відвідувача з творчістю письменниці з великих епічних творів «Мати – страдниця» - обранець із побуту українських виселенців в часи Першої світової війни, в таборі у м. Гмінд (Австрія).

Увазі відвідувача пропонується цікавий фотодокументальний матеріал, який стосується перебування письменниці у Гмінді, на Станиславівщині (Тлумацький р-н), та на Львівщині (с. Рудне). Завершує експозицію виставки ряд сучасних видань Марійки Підгірянки та література ... Читати далі »

Історія кожної національної культури знає постаті, відмічені особливим званням – зачинателі . В різні епохи і в неоднакових соціально-культурних умовах працювали ці діячі, але спільним для них було гостре відчуття насущних проблем і проблем часу. І хоч проходять віки, творять культуру інші покоління, з’являються нові таланти, між ними й геніальніші, але ніколи не забуваємо тих, хто першим на сторожі поставив рідне слово. До таких людей належить Іван Вагилевич – член «Руської трійці», співавтор альманаху «Русалка Дністровая».

З села Ясень, що на Рожнятівщині, почалась дорога, на якій велике діло було, що відродило славу бойківського краю. Бо на ясенському горизонті загорілась зірка, яка напророчила  І. Вагилевичу, жв ... Читати далі »

28 березня 2011 р. у картинній галереї Національного заповідника «Давній Галич» відкрито виставку всесвітньовідомих вишиваних ікон о. Дмитра Блажейовського – «Передвеликодень». На виставці представлено два десятки чудових образів, зокрема, - «Зарваницька Богоматір», «Крехівська Богоматір», «Ангел Хоронитель», «Свята Анна і Пресвята Богородиця», «Богородиця в Хресті», «Гошівська Богородиця», «Свята Великомучениця Варвара», «Теребовлянсько-Львівська Богородиця», «Святий Теодор Стратилат», «Княгиня Ольга», «Князь Володимир», «Євангеліст Іван», «Вишгородська Богоматір», «Богородиця Неустанної Помочі» та ін.

Відкрив виставку молитвою декан Галицький о. Василь Завірач. Перед присутніми виступили заступник генерального директора Заповідника з наукової роботи Семен Побуцький, мистецтвознавець Христина Береговська, опікун автора ... Читати далі »