Вівторок, 2019-10-22, 5:17 PM

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
 
Архів новин
Головна » 2011 » Листопад » 15 » 20 років тому вдруге віднайдено останки галицького князя Ярослава Осмомисла
11:17 PM
20 років тому вдруге віднайдено останки галицького князя Ярослава Осмомисла
В 1937 році у Крилосі відомий археолог Ярослав Пастернак знайшов останки засновника Успенського собору князя Ярослава Осмомисла. Довгий час не було відомо, де вони переховувалися до ІІ світової війни - хоча опису княжих останків дослідник присвятив цілий розділ своєї праці присвяченої Княжому Галичу, він ніде не подав у своїх, як довоєнних, так і післявоєнних працях про це згадок. Ймовірно, учений побоювався за долю своєї знахідки в тих умовах, які настали на наших землях після другої світової війни. Припускалося, що останки князя Я.Пастернак вивіз до Львова в липні - серпні 1937 р. Також, вважалося, що перед війною Я.Пастернак передав кістки князя Осмомисла в лабораторію М.Герасимова (м. Москва) для пластичної реконструкції, а в часі війни вони пропали.
У листопаді 1991 р. глава УГКЦ кардинал Іван Мирослав Любачівський звернувся до НТШ у Львові з проханням провести у крипті (невелике підземелля розміром 8,40 *8,30 м) собору святого Юра у Львові археологічні розкопки. Виконати цю роботу доручили дослідницькій групі Археологічної комісії НТШ у Львові (Юрій Лукомський, Микола Бандрівський, Роман Сулик). Крипта знаходиться під вівтарною частиною собору святого Юра. Будували її  одночасно з будівництвом сучасного Собору (1744 - 1764 рр.). 
У південно-західній частині крипти в шарі піскової засипки було виявлено дерев'яну скриньку з фанери розміром 0,64 * 0,28 - 0,32 м. Знявши рештки фанерної накривки і вибравши пісок, археологи побачили у скриньці акуратно поскладані кості людського скелета, загорнуті в цупкий папір. Череп лежав у західній частині скриньки на лівому боці. Нарівні з черепом лежали кістки гомілок і передпліччя, поскладані паралельно одна одній. Під ними були хребці, ребра, ключиці. На самому дні виявлено дві частини розламаної тазової кістки.
З правого боку від черепа між ключицями при дні лежала невелика пляшка з прозорого скла. Верхня частина горловини і вінця були заліплені воскоподібним матеріалом. Всередині пляшечки через скло було видно пожовклу згорнуту записку. Чітко проступали фрагменти рукописних рядків. На вільному від тексту місці проглядалась також частина відбитка печатки з написом «Наукове... імені...». Далі текст перекривала друга частина згорнутого аркуша. Його зміст такий: «Заява.
Отсим заявляю під словом чести науковця, що приложені до цього письма кости - комплектний скелет старшого мужчини - є ті самі, які я найшов у кам'янім саркофагу серед фундаментів княжої галицької катедри в Крилосі. Це є тлінні останки основника згаданої катедри; галицького князя Ярослава Осмомисла, що помер 1187 р., бо як виказують основні історичні досліди, тільки він один з усіх галицьких князів міг бути похований у катедрі княжого Галича.
Не перечить цьому факт поховання князя у притворі собору, бо за грецьким «Зводом Божих і святих правил», поясненим через вченого монаха Вальсамона (1169 р.), тоді можна було поховувати тільки у притворі, не по¬серед церкви. Потверджують це археольогічні находи у досліджуваних тепер княжих церквах Радянської України (Київ - Чернигів). Цей звичай поховува¬ти визначних людей у притворах церков задержався був ще до початку XII ст.
Доц. д-р. Ярослав Пастернак,
директор Музею НТШ,
дослідник Крилоса».
Таким чином, виявлені дослідниками під час розкопок крипти частини людського кістяка у фанер¬ному ящику були тими самими, що їх знайшов доктор Ярослав Пастернак.
Щоб переконатися в автентичності знахідки, виявлені в ящику кістки були передані на дослідження д-ру Зенонові Погорецькому, професору відділу антропології та археології Саскатунського університету. Він дав свій висновок, який підтверджував попередні висновки Ярослава Пастернака. 
Можна тільки здогадуватись, що послужило причиною до перепоховання останків князя Осмомисла у крипті собору св. Юра у Львові. Можливо, наближення війни, передчуття якої тривожило тоді багатьох, змусило Я.Пастернака шукати надійного укриття для найціннішої у його житті знахідки. Можливо, за порадою Андрея Шептицького княжі кістки з саркофага були перепоховані в найбільш надійному, освяченому місці - у крипті собору св. Юра. Невідомо, чи було це здійснено з відома та за безпосередньою участю Я.Пастернака, чи в час його відсутності. Також, не знаємо церемоніалу перепоховання: чи його здійснювали за всіма церковними обрядами, чи обмежилися лише формальним похованням.
Беручи до уваги, що останки князя поклали в непримітну фанерну скриньку, яка вже сама собою є недовговічна, ймовірно, що кістки перепоховали тільки на короткий час із наміром згодом знайти для них надійніше місце. Поховання у фанерній скрипці, навіть при віднайденні її випадковими людьми, напевно не привернуло б особливої уваги, оскільки у крипті віднайдено дуже багато людських кісток, у т. ч. окремих поховань.
Після реконструкції крипти останки князя перепоховані у спеціальній аркасолії. 

Переглядів: 458 | Додав: Dnister







Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі





Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 19. Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю.
Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах.

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Copyright MyCorp © 2019