Вівторок, 2019-10-22, 5:17 PM

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
 
Архів новин
Головна » 2011 » Листопад » 3 » Книжково-ілюстративна виставка однієї книги „Русалка Дністрова” та її творці”
10:18 PM
Книжково-ілюстративна виставка однієї книги „Русалка Дністрова” та її творці”
В загальному читальному залі обласної універсальної бібліотеки ім. І.Франка діє книжково-ілюстративна виставка однієї книги „Русалка Дністрова” та її творці”, присвячена 200-літтю від дня народження Маркіяна Шашкевича.
«Чого не вдіяли збройні повстання, щоб скинути невільницькі пута, чого не вдіяли політичні суспільні діячі, того осягнув перший подвижник нашого відродження Маркіян Шашкевич». Це слова з проповіді митрополита Йосипа Сліпого, згодом в’язня ГУЛАГу, яку він виголосив на могилі письменника, священика Маркіяна Шашкевича 1 червня 1943 року з нагоди століття його смерті.
У літопис національного відродження на західних землях України середини ХІХ століття золотими літерами вписане ім`я видатного письменника і громадсько-культурного діяча, славного сина Галицької землі Маркіяна Шашкевича, 200-ліття якого згідно з Постановою Верховної Ради України визначається на державному рівні.
Маркіян Семенович Шашкевич народився у селі Підлисся (тепер Золочівський район Львівської області) у багатодітній родині священика. Початкову освіту здобув у дяківській школі в с. Білий Камінь; потім навчався в Золочівській німецькій школі, у Львівській та Бережанській гімназіях. 
Саме в цей період почав писати вірші. У душі гімназиста поступово визрів протест проти національної асиміляції українського народу, розуміння його історичної долі та невичерпних духовних багатств. Тут формувалося просвітницько-романтичне ядро світогляду Шашкевича, його віра в силу освіти, добра, культурної діяльності, спрямованої на відродження народності. Ідея народності мистецтва слова згодом стане наріжною в його естетичній концепції, закладе основи романтичного історизму. На його переконання народність зосереджувалась у національній поезії, тематиці, героях, стильовій палітрі, загалом у бутті народу. Майбутній речник національного відродження мріяв, щоб народна мова стала літературною.
У 1829 р. Маркіян Шашкевич відвідував філософський факультет Львівського університету й одночасно навчався в греко-католицькій духовній семінарії. 21 лютого 1830 року Шашкевича виключили із семінарії за порушення режиму й «вільнодумство» та вже у жовтні 1833 року Маркіян поновив навчання. У цьому ж році він разом з Іваном Вагилевичем та Яковом Головацьким організував гурток  «Руська трійця», який діяв до 1837 року. Її члени намагалися розбудити народ, нести знання в найвіддаленіші села, вчити простий люд, записувати його пісні, знайомитися з пам’ятками історії, стародруками. 
Треба сказати, що ентузіасти «руського слова» були добре обізнані з тими подіями, які відбувалися на Наддніпрянщині, процесами становлення української літератури, із романтичним піднесенням, що охопило сусідні західні й південнослов’янські народи. Девізом діяльності гуртка став фольклорний образ «Світи, зоре, на все поле, закіль місяць зійде», взятий із збірки пісень М. Максимовича. Діячі «Руської трійці» рішуче виступили за цивільну абетку, якою користувалися письменники східнослов’янських народів.
Єдиною їхньою зброєю було слово. 1837 року в Будайській друкарні Пештського університету вперше вийшов друком українською мовою накладом 1000 примірників альманах «Русалка Дністрова». Епіграфом до видання члени «Руської трійці» взяли слова чеського поета Я. Коллара: «Не з сумних очей, а з роботящих рук розцвітає надія».
Спроби видати свій часопис в Західній Україні виявилися складними, тому гуртківці вирішили надрукувати його в Будапешті.
У «Русалці Дністровій» було вміщено «Пісні народні», записи з різних українських земель; «Складання» – оригінальні твори М. Шашкевича, Я. Головацького, І. Вагилевича; «Старина» – тексти народних пісень із давніх рукописів; бібліографічний огляд рукописних книг із бібліотеки монастиря святого Онуфрія у Львові. Упорядники звернули увагу на найістотніші питання в розвитку національної літератури, її зв’язки з фольклором, із словесністю інших народів, із художнім досвідом минулого. Своїм змістом і мовою альманах рішуче заперечував анахронічні літературні традиції, культивовані до того в Галичині, став подією в духовному житті освічених українців. «Русалка Дністрова» викривала політику денаціоналізації західноукраїнського населення, ігнорування та приниження історичних та культурних традицій українського народу.
Іван Франко у статті «Критичні письма о галицькій інтелігенції» назвав альманах «маленьким і слабеньким проблиском революційного духу серед загального отупіння та здичіння, який переполошив владу ознакою нового літературного напряму літературного». 
Вихід «Русалки Дністрової» з радістю зустріла інтелігенція України. М. Максимович високо оцінив її у статті «О стихотворениях червонорусских». З альманахом ознайомилися Т. Шевченко та М. Костомаров. Книжка вважалася однією з найпопулярніших серед членів таємного молодословацького союзу «Взаємність» у Братиславі, з неї вони робили переклади. Прихильно зустріла появу «Русалки Дністрової» прогресивна чеська, сербська і польська громадськість.
Зовсім інакше відреагувала на появу альманаху світська і духовна влада Галичини. В Австро-Угорській імперії панівною мовою була німецька, а розмовною – переважно польська. Тож визнати українську рівноправною означало підірвати національну самодостатність русинів як гілки українського народу.
Якщо цензор греко-католицьких видань у Пешті вважав, що альманах не становить загрози державному ладу, релігії та моралі, то львівський його колега В. Левицький заборонив поширення «Русалки Дністрової» в Галичині. Лютував і начальник львівської поліції Пайман: «Ми маємо по горло клопоту з поляками, а ці безумці хочуть воскресити давно поховану руську народність!». 
Альманах після виходу вільно продавався у Відні, Пешті, Загребі, але був заборонений у Львові. За розпорядженням цензора у 1845 році тільки один примірник із 600, надісланих Я.Головацькому до Львова, передали до бібліотеки Львівського університету, де він зберігається й понині. Решту накладу заарештували і тільки у 1849 році повернули Я.Головацькому.
Найчисленнішою за кількістю примірників «Русалки Дністрової» серед бібліотек і музеїв світу є колекція Львівської наукової бібліотеки імені В. Стефаника, що налічує 12 книг. У Національному музеї літератури України є два такі першовидання «Русалки Дністрової», яку академік О.Білецький назвав «першою заявкою народу Західної України про своє існування, про свою національну гідність... Ця скромна книжка – подвиг, про який не забуває український народ».
Саме цій книжці та її автору присвячена виставка однієї книги «Русалка Дністрова» та її творець», яка діє в загальному читальному залі. Крім фольклорно-літературного альманаху «Руської трійці» «Русалка Дністровая», достойне місце серед експонатів займають такі видання: збірник  ««Русалка Дністрова»: Документи і матеріали», монографія ««Руська трійця» в історії суспільно-політичного руху і культури України», Г. Бурлака «Літературна спадщина Маркіяна Шашкевича. Проблеми текстології», О. Петраш «Руська трійця» та ін.
Запрошуємо всіх поціновувачів до цікавого перегляду.

Переглядів: 889 | Додав: Dnister







Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі





Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 19. Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю.
Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах.

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Copyright MyCorp © 2019