Четвер, 2019-10-17, 6:20 AM

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
 
Архів новин
Головна » 2011 » Листопад » 20 » Ровесники динозаврів
9:28 PM
Ровесники динозаврів
Палеонтолог-аматор із міста Галича усього за один рік зібрав поважну колекцію скам'янілостей, які походять із тих часів, коли на місці Карпат було доісторичне море.
Раковини, мушлі та панцири головоногих молюсків, плавники й хребці вимерлих риб, зуби акул та уламки коралів - такі скам'янілі рештки знаходить 60-річний галичанин Віктор Матура, мандруючи скелястими берегами річок та поблизу каменеломень на Прикарпатті.
"Ось цей, найбільший у моїй колекції амоніт (морський молюск, який вимер водночас з динозаврами - авт.) я знайшов у кар'єрі в селі Дубівці, - розповідав він репортерові «ГК». - А перша скам'яніла "черепашка" - так званий ростр молюска белемніта, вимерлого родича сучасного кальмара - трапилася мені на очі зовсім випадково, коли я прогулювався в Галичі біля Дністра, поруч зі своїм будинком».
Свої знахідки палеонтолог-аматор вивчає, класифікує і кріпить до спеціальних дерев'яних підставок, які виготовляє власноруч. Усього його колекція уже налічує 130 оформлених таким чином експонатів, які цього року виставлялися у музеї археології заповідника "Давній Галич". Віктор Матура пригадує, що найбільший інтерес палеонтологічна виставка викликала насамперед у місцевих школярів - дітям цікаво було подивитися на рештки морських істот, які були сучасниками динозаврів.
"Вимерлі головоногі молюски, чиї скам'янілі раковини та панцири тепер можна знайти в Карпатах і на Прикарпатті, жили в мезозойську еру - в тріасовий, юрський та крейдовий періоди, - розповідав він. - Тоді ж на суходолі панували динозаври. Так само, як динозаври, більшість цих морських створінь загинули під час всесвітнього катаклізму, який науковці пов'язують з падінням на Землю астероїда. Про те, як виглядали ці допотопні істоти, можна здогадуватися тільки за цими скам'янілостями".
У ті прадавні часи, які науковці вимірюють багатьма мільйонами років до нашої ери, життя на Землі було зовсім інакшим. Навіть самі обриси планети суттєво відрізнялися від теперішньої фізичної карти світу. Скажімо, на місці Карпатського гірського масиву було тоді море, на що, власне, вказують виявлені тут скам'янілі рештки морських організмів. Оскільки поряд із викопною морською фауною в гірських породах трапляються рослинні рештки (папороть, бамбук), науковці припускають, що саме тут пролягав берег великого північного праконтиненту, який у ті давні часи охоплював частину Північної Америки, Гренландію, північну частину Європи та Азії.
Море, яке покривало не народжені ще Карпатські гори (над поверхнею води виднілися тільки острівці майбутніх Чивчинських гір та паруючі конуси Вигорлат-Гутинської вулканічної гряди), було частиною прадавнього океану Тетіс, який простягався на тисячі кілометрів із заходу на схід i затоплював територію сучасної Північно-Західної Африки, Південної Європи, Малої Азiї, Кавказу та Індокитаю. Реліктовими залишками цього океану, який зник під час тектонічних рухів та горотворчих процесів, тепер є басейни Середземного, Каспійського, Чорного та Азовського морів. Геологічні породи, які в ті незапам'ятні часи були морським дном, подекуди виходять на поверхню, видавлені натиском Карпатських гір.
"В околицях Галича та Бурштина переважають виходи крейдяного періоду, - розповідав Віктор Матура. - На берегах Лімниці та Прута є дуже гарні відслонення, де можна знайти багато цікавого. У районі Чивчинських гір є виходи ще давнішого, кембрійського періоду. А найбагатшим для палеонтологічних знахідок є Дністровський каньйон в Городенківському районі, там одночасно можна спостерігати породи одразу двох геологічних епох або ж чотирьох-п'яти геологічних періодів!"
Різноманіття істот, які населяли прадавнє море, вражає. Навіть згадані вже амоніти та белемніти поділялися на окремі види, які суттєво відрізнялися своєю формою та величиною. Діаметр раковини амоніта, скажімо, міг становити від кількох сантиметрів до двох метрів, а ростри белемнітів (в народі їх ще називають "чортовими пальцями") бувають завдовжки аж до півметра. Корали, губки, моховатки, серпули, а ще - морські їжаки, які надають покладам характерного червонуватого забарвлення, рідкісні ракоскорпіони та найдавніші членистоногі трилобіти - всіх форм тодішнього життя не перелічити. Знайдена луска, хребці та плавники риб, а також зуби акул свідчать про те, що на більших глибинах давнього моря мешкали більш розвинуті тварини. Без сумніву, в наших краях водилися і морські динозаври - іхтіозаври, на рештки яких часом натрапляє дослідник.
Найрідше до колекцій палеонтологів, за словами Віктора Матури, потрапляють морські зірки - істоти, які не мали твердого панцира і яких знаходять у породах найчастіше лише у вигляді відбитків на камені.
"Дехто зі збирачів палеонтологічних колекцій перетворив це заняття на своєрідний бізнес, - розповідав він. - Відомо, що ретельно відчищений від породи трилобіт може служити прикрасою і коштує понад дві тисячі доларів. Тепер також з'явилися дизайнери, які створюють із викопних решток мистецькі інтер'єри в помешканнях. Але для мене збирання колекції - це, насамперед, хобі, яке дає мені три основні речі: здоров'я, яке набуваю під час мандрівок, нових друзів та однодумців, з якими знайомлюся на спеціалізованих сайтах, присвячених палеонтології, та несподіване знання про минуле рідного краю, адже раніше я й гадки не мав, що наше Прикарпаття було затоплене водою".
Хоча палеонтолог-аматор займається своїми пошуками та дослідженнями трохи більше року, він уже доволі вміло вирізняє і класифікує скам'янілості різних епох та періодів. Цікаво, що серед його знахідок трапляються не тільки викопні рештки з найдавніших, "допотопних" часів, Віктор Матура знаходить скам'янілі кості тварин, які жили значно пізніше, в один час із первісними людьми. Лопатка та зуби мамонта, плечова кістка бізона, кості гієн, собак, північного та благородного оленя - все це було знайдено на одній невеличкій ділянці. Одна з цих знахідок може стати справжньою науковою сенсацією.
"Неподалік міста Бурштина я виявив чимало кісток тварин, які населяли наш край після того, як піднявся суходіл, - розповідав репортерові "ГК" дослідник. - В цьому не було б нічого дивного, але деякі з кісток оленя мають явні сліди обробки людиною. Скажімо, одна з них має обпалені краї і, мабуть, використовувалася як огниво для добування вогню шляхом тертя. Та найголовніше, серед цих костей виявилася кістка, дуже схожа на людську. Зараз її вивчають науковці з Чернівецького університету, і якщо давній вік знахідки підтвердиться, то це буде дуже цікаво...".
Богдан СКАВРОН, "Галицький кореспондент"

Переглядів: 421 | Додав: Dnister







Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі





Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 19. Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю.
Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах.

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Copyright MyCorp © 2019