Вівторок, 2019-10-22, 5:15 PM

 
Меню сторінки
 
Анонси подій
 
Нові світлини

 
Важливі події

Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

 
Календар новин
 
Архів новин
Головна » 2011 » Листопад » 28 » Трипільський космос
11:04 PM
Трипільський космос
Прикарпатський науковець припускає, що трипільці розмальовували посуд орнаментом для того, щоб захистити себе від хаосу у ворожому до них світі.
Що може бути спільного між єгипетськими пірамідами, мегалітами Стоунгенджу та трипільським орнаментом? Виявляється, всі ці творіння цілком різних та однаково давніх культур свідчать про одне й те саме - правічний інтерес людей до небесних світил та сакральне підґрунтя давніх астрономічних спостережень. Але якщо давні єгиптяни з якихось власних міркувань виявляли знання астрономії тим, що орієнтували гробниці своїх фараонів відповідно до розташування світил на небозводі, то трипільці натомість просто малювали на своєму посуді червоні та чорні місячні серпики.

Загадка місячних знаків
"Найдавніші астрономічні зображення на території України - це знаки у вигляді Місяця, нанесені трипільцями на посуді, - розповідав репортерові "ГК" відомий археолог, кандидат історичних наук Тарас Ткачук. - Це не значить, що до трипільської культури люди взагалі не дивилися на небо, не спостерігали за ним і не зауважували циклічних змін, які там відбуваються. Але матеріально зафіксованими сьогодні є тільки трипільські зображення".
Нещодавно прикарпатський науковець долучився до роботи всеукраїнської наукової конференції "Дослідження Всесвіту: минуле, сучасне, майбутнє", яка на початку листопада відбулася у Чернівцях. На секції з археоастрономії Тарас Ткачук робив доповідь щодо зображень Місяця на трипільському посуді, який був одним з найпопулярніших знаків орнаменту.
«Місяць, як видається, був досить важливим для трипільців небесним об'єктом, оскільки вони малювали його досить часто, - розповідав історик. - Найчастіше ми знаходимо серповидні зображення Місяця у фазі першої чверті, коли він тільки з'являється на небі. Можливо, за місячними фазами трипільці проводили якісь календарні розрахунки і використовували ці обчислення для здійснення якихось своїх сакральних обрядів. Можна багато домислювати і вибудовувати безліч теорій, пов'язаних із "місячною" міфологією, але оскільки міфи трипільців ніколи не були записані і нам про них нічого невідомо, говорити про істинне значення цих зображень тепер неможливо».
Відомо, що зображення Місяця на посуді трипільці робили спершу чорною, а згодом червоною фарбою, але досі ніхто з академічних науковців не наважився якось інтерпретувати цю переміну кольорів. Так само немає тлумачень щодо зникнення місячних серпиків на посуді у часи пізнього Трипілля.
Окрім зображень Місяця на трипільському посуді, археологи зрідка натрапляють на керамічні статуетки у вигляді бика чи корови, в якої замість рогів - місячний серп. Такі знахідки дають окремим науковцям підстави припустити, що трипільці могли асоціювати Місяць з якоюсь небесною твариною, якій вони, можливо, поклонялися. Та знову ж таки, як говорить Тарас Ткачук, ці асоціації наразі - чисто гіпотетичні.

Велика різниця
"У культурі Давнього Єгипту є зображення зоряного неба, куди може ввійти тільки фараон, - розповідав науковець. - Про сакралізацію тогочасних астрономічних спостережень свідчить те, що входи до могил фараонів будівники єгипетських пірамід чітко орієнтували на небесні світила. Але про все це історики дізнаються завдяки давнім текстам, які збереглися із часів Давнього Єгипту і дійшли до наших днів. Натомість від культур, які були на території України, залишилося дуже мало достовірних відомостей, оскільки писемність тут з'явилася дуже пізно. Тому жоден академічний науковець не ризикне давати чіткі інтерпретації конкретних об'єктів, особливо щодо їх сакрального застосування, і не буде при цьому проводити аналогії зі світоглядом іншої давньої культури".
За словами історика, можна припустити, що кожна давня культура була такою окремою, замкнутою "монадою", яка мала свій внутрішній контекст і власні уявлення. У цьому переконують ті розбіжності, які існують у світогляді носіїв хетської та синхронної до неї давньоєгипетської культури.
"Кожна культура давнини була самодостатня, - зауважив Тарас Ткачук. - Якщо йдеться про сакральний світ, то це були достатньо замкнуті системи, які між собою не перетиналися. Не думаю, що уявлення людей, які споруджували мегаліти (той-таки знаменитий Стоунгедж), були пов'язані з уявленнями будівників пірамід. Як на мене, там нічого спільного нема".

Люди без могил
Інтерпретувати на основі археологічних знахідок суспільну поведінку трипільців складно через відсутність достатніх матеріалів щодо трипільських поховань. Науковці досі достеменно не знають, що трипільці робили зі своїми небіжчиками: чи ритуально спалювали їх, чи залишали просто неба, щоб їхні кості розтягували звірі, чи, може, сплавляли по воді. Археологи пояснюють, що розкопати ціле трипільське поселення та його околиці в наших умовах часто буває неможливо через обмежений бюджет та певні часові рамки для розкопок. Отож, археологічна експедиція орієнтується насамперед на пошуки "майданчиків" - обпаленої глини, яка вказує на рештки трипільського житла. Дуже рідко копається простір між житлами. А про те, що відбувалося поза межами трипільських поселень, не знає, мабуть, жоден археолог.
"У Більшівцях катакомбне поховання жінки, біля якої були покладені ритуальні предмети - мідний кинджал, щелепа кабана - було знайдене випадково, - розповідав Тарас Ткачук. - Ми копали простір між житлами, і тут почали вилізати цікаві ями: спочатку три людські черепи з собакою, поруч - катакомба з жінкою. Прикметно, що ця знахідка зроблена на нашій території, яка є кордоном Трипілля і сусідніх центральноєвропейських культур. Взагалі, більшість могильників і одиночних поховань були виявлені саме в таких суміжних зонах. Такі знахідки можуть свідчити або про впливи на Трипілля інших культур, або про виникнення якогось нового феномена на стику двох культур".
Є припущення, що своїх покійників трипільці могли виносити поза межі поселення - в ті місця, куди досі не ступала ще нога археолога. Як засвідчують дослідження румунських археологів, поселення культури Трипілля-Кукутені часто були обнесені ровом, яким вони себе відокремлювали від неприязного і страшного довколишнього світу.
"Кого трипільці боялися? - перепитав науковець. - Можливо, диких звірів, можливо, демонів".

Життя серед хаосу
Тарас Ткачук переконаний, що давні люди кардинально відрізнялися від сьогоднішніх. Насамперед, їх на планеті було дуже мало, а сам світ тоді був не глобалізованим, а дискретним. Тож носії окремих культур, мешканці окремих "монад" про існування один одного ледве здогадувалися.
"Я не вірю, що в трипільських поселеннях жило по 20-30 тисяч осіб, це фантазії моїх колег, - відзначив археолог. - В поселенні могли проживати 200-300 осіб, вони добре знали один одного. При цьому ці люди жили в світі, який не сприймали і який до них ставився дуже вороже. Ми погано можемо уявити, як відчуває світ людина, яка погано харчується. А трипільці постійно недоїдали і потерпали від хвороб, можливо, у зв'язку з цим вони переживали страшні галюцинації".
За словами Тараса Ткачука, неправильно уявляти собі трипільців як задоволених, веселих людей, які від нічого робити мандрували з Балкан територією сучасної Румунії, Молдови та України. Насправді життя у них було достатньо важке та хаотичне. Максимум життя становив 30-35 років. Явно бракувало їжі, води та землі. Ліків від хвороб не було, велика дитяча смертність компенсувалася ранньою народжуваністю.
"Будь-яка міграція відбувається не від доброго життя, - зауважив Тарас Ткачук. - Так було й у випадку з трипільцями. Вони не їли вітамінів, мали тяжкі хвороби, голодували. Відомо, що людина, яка недоїдає, зовсім інша, вона живе в похмурому, хаотичному світі. Я вважаю, що трипільський орнамент існував як засіб боротьби людини з хаосом. Люди насправді сильно переживали і боялися, тож цей орнамент, яким ми так захоплюємося, з'явився не для прикраси, а через страх. Людина боялась порожнечі і намагалася заповнити її якимись орнаментальними зображеннями. Ці малюнки - це не естетство, не задоволення світом, а навпаки - захист від світу. Цими ритмічними зображеннями знаків на посуді трипільці вносили космос в довколишній хаос".
Богдан СКАВРОН, "Галицький кореспондент"

Переглядів: 397 | Додав: Dnister







Пошук на сторінці
Статистика

Locations of visitors to this page
 
Кнопка сторінки

Івано-Франківська обласна організація НСКУ

 


Наші друзі





Відлуння віків Вишивка Оксани Чемеринської
 
©2010 - 19. Ідея, автор, збір і систематизація матеріалів - 
Почесний краєзнавець
України 
Андрій Чемеринський. 


Матеріали авторів розміщені виключно для популяризації та зацікавлення історією рідного краю.
Офіційна позиція Спілки може бути відмінною від думки поданої в авторських матеріалах.

Подання власних дописів та досліджень для розміщення на сторінці вітається.

Copyright MyCorp © 2019