9 липня відбулась п’ята етноекспедиція в рамках мікропроєкту департаменту міжнародного співробітництва та євроінтеграції громад облдержадміністрації «Сильвети Покуття».

Участь у мандрівці взяли дизайнерка Любов Чернікова (бренд «Chernikova»), художниця Марта Пітчук, громадська діячка зі збереження спадщини Марія Козакевич, рестораторка Ольга Зінько, засновниця крамниці-майстерні «Баобаб» Зоряна Мартинюк, етноспівачка Іванка Червінська та представниця департаменту міжнародного співробітництва та євроінтеграції громад ОДА Юлія Гривінська. На запрошення керівниці громадської організації «ДІЄ. Добрі ідеї єднають» Марії Луцак волонтерки відвідали Печеніжинську територіальну грома ... Читати далі »

Управління культури, національностей та релігій Калуської міської ради на Івано-Франківщині запрошує вшанувати пам’ять видатного митця.

Всім мешканців та гостей Калуської громади у вівторок, 15, липня, запрошують на урочисту подію — відкриття меморіальної дошки, присвяченої пам’яті відомого калуського художника Йосипа Кравця, повідомляє Калуська міська рада.

Йосип Кравець — це ім’я, яке назавжди вписане в історію мистецтва нашого міста. Його творчість є невід’ємною частиною культурної спадщ ... Читати далі »

Мешканці Калуша на Івано-Франківщині та гості міста запрошують відвідати цікаву подію присвячену історії України!

15 липня о 15:00 у Музеї-оселі родини Івана Франка, що у Підгірках за адресою: вул. Івано-Франківська, 22 відбудеться круглий стіл під назвою: «Державність України: історичні витоки і перспективи», повідомляє Комунальний заклад "Музейно-виставковий центр Калуської міської ради".

У Ворохті відремонтували оглядовий міст через струмок, який веде до вузькоколійного віадука, а також зробили на ньому відпочинкову зону, пише КУРС з посиланням на представника туристичної ради у Ворохті Віталія Кермощука.

Проєкт реалізував відділ туризму, зовнішніх зв’язків та інвестицій Ворохтянської сільської ради.

... Читати далі »

Серед справ, які розглядав Окружний суд Станиславова на початку ХХ століття, було кілька, пов’язаних з освітніми скандалами. Так, у грудні 1910 року на лаві підсудних опинився коломийський педагог Генрик Осуховський.

В результаті розгляду справи його присудили на 14 днів арешту без права заміни цього покарання на штраф, пише Західний кур’єр.

А вина пана Осуховського полягала в наступному. Він довший час готував молодих людей до вступу на навчання до місцевої семінарії. А оскільки пан Осуховський добре знав усіх екзаменаторів і товаришував з н ... Читати далі »

У середмісті Коломиї відновлюють підвал австрійської доби. Роботи тут тривають вже близько місяця і вже зі звичних ремонтних робіт перетворилися майже на розкопки.

Зокрема, тут знаходять частинки предметів побуту того часу. Історики кажуть, відновлення такого підвального приміщення дозволить більше дізнатися про Коломию XIX століття, йдеться у сюжеті НТК.

Підземелля знаходяться на глибині орієнтовно чот ... Читати далі »

На лаві оскаржуваних Окружного суду Станиславова неодноразово опинялися особи, які не володіли жодною з поширених у Галичині мов або й взагалі не могли розмовляти. Тоді на допомогу судові приходили перекладачі або сурдоперекладачі.

Газета «Станиславівські вісти» за листопад 1912 року повідомляє саме про такий процес, пише Західний кур’єр.

21 листопада 1912 року перед Окружним судом Станиславова постав Григорій Федущак, який був глухонімим. Ось що повідомляє часопис про цей незвичний процес:

... Читати далі »

Спекотної літньої днини мешканці нашого міста поспішають до парку, щоб відпочити серед зелені. І на початку ХХ століття міський парк теж залишався найбажанішою оазою прохолоди і спокою.

Про це свідчить допис у газеті «Кур’єр станиславівський» за червень 1904 року, пише Західний кур’єр:

«Вулицями Липовою і Ґолуховського (тепер вул. Шевченка і Чорновола – Авт.) плинуть юрби до міського парку. Рядками йдуть гарненькі панянки та елегантні кавалери. За ними тягнуться батьки, тітки, вуйки і старі кузинки. Серединою вулиці рухаються ст ... Читати далі »

Те, що зробила ця людина на терені державотворення, викликає щире захоплення. Найбільше вражає подвижницька праця Романа КРУЦИКА на ниві духовного розвою, повернення історичної правди про трагічні сторінки життя українського народу, зрештою про історію української держави. Вражає його незмінна вірність своєму внутрішньому покликанню, розуміння історії нації.

Розповіді пана Романа про проведення розкопок більше сотні могил жертв політичних репресій, про повернення правди про могили в Биківні, про українські Соловки, про масові злочини без кари у 1937 році спонукають до думки про психічні відхилення в тих виродків, що спричинилися до створення такого страхітливого монстра, який ні за що погубив мільйони українських людей, винищив ... Читати далі »

Зруб — напівпустий хутір на краю Івано-Франківської області з 15 заселеними хатами. До найближчого села Вишнів — шість кілометрів переважно лісовою дорогою. Маршрутка на хутір не ходить, крамниці чи медпункту там немає, а опалюють хати лише дровами.

У 1940-1950 роках на Зрубі УПА вела активну боротьбу проти радянської влади, а місцеві, попри небезпеку репресій, допомагали повстанцям харчами, сушили їхній одяг і приймали до хат обігрітися.

Зі свого боку, винищувальні батальйони НКВС і МДБ регулярно влаштовували обшуки, арешти й допити з побиттями людей, яких підозрювали у с ... Читати далі »

11 липня о 18:00 годині у Хартія-Хабі (Foodoteka, вул. Сахарова, 23) в Івано-Франківську відбудеться презентація книжки «Галицькі Леви на Тернопільщині» історика та військовослужбовця 13 бригади НГУ «Хартія» Сергія Волянюка, пише КУРС.

Основою для дослідження стали матеріали свідчень 20 колишніх вояків 3-го батальйону 4-го галицького добровольчого полку СС, підняті з архівних кримінальних справ та спогадів-інтерв’ю.

Автор опрацював накази, листи, звіти мережі ОУН, журнали бойових частин УПА та п ... Читати далі »

Ставлення до США у пересічного мешканця Станиславівщини початку ХХ століття було неоднозначним, але ніколи – байдужим. Свою лепту у пізнання цієї загадкової країни вносили й американські гості. 

З одного боку Америка сприймалася як фантастична країна з величезними можливостями,  з іншого – як прихисток для тих, хто ховався від закону, – злодіїв, убивць і аферистів. Проте кожен, хто перетинав океан у пошуках щастя чи нових вражень, отримував безцінний та незабутній досвід, пише Західний кур’єр.

У пошуках кращої долі< ... Читати далі »

Історична знахідка датується 3 серпня 1972 року.

На вершині Говерли гід Сергій знайшов справжній “міст часу” — капсулу, залишену понад пів століття тому студентами Івано-Франківського технічного університету нафти і газу.

Про це повідомили на інстаграм-сторінці karpatytravelyaremche, передає “Галицький корес ... Читати далі »

Під час перечитування архівних справ у львівському Центральному державному історичному архіві України краєзнавець натрапив на копію документа, яка засвідчила ведення метричних книг у Хотінській парафії (нині — Калуська громада на Івано-Франківщині) щонайменше з 1716 року.

Про дати народження, шлюбу і смерті жителів Загір'я і Хотіня (нині — це Калуш на Івано-Франківщин. — Ред.) та їхні родинні й кумівські зв'язки можна довідатися зі зшитка щорічних копій за 1897-1938 роки з метричних книг парафії Хотінь, яка охоплювала також і Загір'я. Цей зшиток зберігається в Державному архіві Івано-Франківської області (ф. 631 оп. 8, спр. 243), де він неправильно записаний як «Метрична книга церкви реєстрації на ... Читати далі »

У селі Маріямпіль Івано-Франківського району розташований унікальний біблійний сад, який є першим такого роду в Україні і найбільшим у Європі. Подібні сади є тільки в чотирьох країнах – Чехії, Словаччині, Польщі та Шотландії, пише КУРС з престуру в Дубовецьку громаду, який організувало Івано-Франківське регіональне відділення «Асоціації міст України».

Задум, що став реальністю

Ідея створення саду виникла в уродженця села – професора Івано-Франківського національного медичного університету Во ... Читати далі »

У стінах Музею історії міста відбулася подія, що поєднала минуле й сучасне — презентація третього тому «Міської книги Коломиї» (1769–1771 років).

Це унікальне історичне джерело ожило завдяки багаторічній праці дослідника та краєзнавця Юрія Романюка, якому вдалося відтворити буденність Коломиї понад 250 років тому. Це вже третє видання серії, що документує щоденне життя міста у XVIII столітті: від торгових угод до спадкових суперечок, від сплати податків до судових справ.

Ці записи — не вигадані історії, а реальні голоси міщан, які мешкали на тодішніх вулицях Коломиї, жили, п ... Читати далі »

8 липня 2025 р. у с. Ямниці на 98 – ому році життя відійшла у вічність членкиня ОУН Курська Анна.

Чин похорону здійснено отцем – деканом Богданом Курилівим на місцевому кладовищі у Ямниці.

Присутні на честь Курської Анни заспівали славень ОУН «Зродились ми великої години».

Курська (Савчак) Анна Андріївна народилася 1 вересня 1927 р. Її батьками були Савчак Андрій Миколайович та Гєру ... Читати далі »

11 липня о 18:00 годині у Хартія-Хабі (Foodoteka, вул. Сахарова, 23) в Івано-Франківську відбудеться презентація книжки «Галицькі Леви на Тернопільщині» історика та військовослужбовця 13 бригади НГУ «Хартія» Сергія Волянюка, пише КУРС.

Основою для дослідження стали матеріали свідчень 20 колишніх вояків 3-го батальйону 4-го галицького добровольчого полку СС, підняті з архівних кримінальних справ та спогадів-інтерв’ю.

Автор опрацював накази, листи, звіти мережі ОУН, журнали бойових частин УПА та п ... Читати далі »

Командира чоти Українських січових стрільців і військовика Української галицької армії Юліана Гоїва, уродженця Снятина на Івано-Франківщині, розстріляли у 1937 році в Харкові. 29 квітня 2025 року Національна комісія визнала його реабілітованим. Це — перший січовий стрілець з Івано-Франківської області й один з небагатьох в Україні, якому повернули чесне ім’я вже в роки незалежності.

Про воїна Першої світової, який відбував полон разом з Євгеном Коновальцем, учас ... Читати далі »

В 1913 році в Станиславові запрацювала професійна порадня для жінок, які бажали знайти свій шлях у житті. Ця порадня відкрилася у будинку по вул. Камінського, 33 (тепер вул. Франка), де мешкала пані Марія Гержабкова, голова станиславівського Об’єднання рівноправності жінок.

Про відкриття професійної порадні повідомила газета «Кур’єр станиславівський» за листопад того року, пише Західний кур’єр:

«Ким я буду?» – таке питання повинна поставити собі кожна дівчина після закінчення виділової чи середньої школи ... Читати далі »

Документальний фільм про події Першої світової війни знімають на Івано-Франківщині науковці з Чехії та США. Допомагають їм у цьому дослідники з комунального підприємства "Пам’ять". У сюжеті — історія двох братів-солдатів, місце загибелі яких вдалося знайти.

Про це Суспільному розповів директор комунального підприємства "Пам’ять" Василь Тимків.

... Читати далі »

На Прикарпатті планують відкрити Парк криївок УПА. Поки відновлена і готова для відвідувачів лише одна схованка упівців.

Піший маршрут до неї розпочинається від 800-річного дуба, що у Рудниках Заболотівської територіальної громади, йдеться у сюжеті НТК.

Р ... Читати далі »

Гідроелектростація, урочисте відкриття якої зафіксували на світлині, була розташована на Загiр'ї у місті Калуш на Івано-Франківщині.

Давню свілину Калуша оприлюднили на Фейсбук-сторінці "Історія та пам'ятки Прикарпаття", інформують "Вікна".

"Калуш на Станиславівщині. Прикарпаття. Урочисте відкриття гідроелектростанції. 1924 рік. Гідроелектростація в Калуші знаходилась на Загiр'ї, недалеко вiд Калуського районного радiов ... Читати далі »

Чи багато прикарпатців, які приїжджають на залізничний вокзал у Львові, знають, що його збудували завдяки долинянину? Або що Коломия була одним із двох центрів видавництва на Галичині наприкінці XVIII століття?

Часто талановиті вихідці з Прикарпаття творили в інших містах чи навіть країнах. І, на жаль, ми не завжди знаємо про них. «Репортер» розповідає про п’ятьох відомих особистостей, які народилися на Франківщині.

Іван Левинський

... Читати далі »

Земельна ділянка має історико-культурне значення, що виключає можливість перебування її у приватній власності.

Прикарпатку зобов’язали повернути державі 0,5 га земель, які знаходяться в межах пам’ятки археології у Надвірнянському районі. 

Прокурори в суді довели, що спірна земельна ділянка є об’єктом культурної спадщини і належить до державної власності. Йдеться про частину території пам’яток археології місцевого значення – «Поселення Делятин VI» та «Поселення Делятин XII», які є важливими джерелами для вивчення розвитку людської діяльності ... Читати далі »

У вівторок, 1 липня, в Івано-Франківську презентували “Франківську абетку”. Захід відбувся в книгарні “Сенс”. Кожна літера в цій абетці повʼязана з містом, його історією та цінностями, пише Репортер. 

Авторка «Франківської абетки» – Марія Козакевич. Вона є засновницею проєкту «Франківськ, який треба берегти». За її словами, ідея створення книги формувалась роками, адже в її дитинстві подібних видань про рідне місто не було. ... Читати далі »

25 червня Міністерство культури та стратегічних комунікацій України додало нові елементи до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Серед них мосяжні традиції Гуцульщини, пише КУРС з посиланням на пресслужбу Міністерства.

... Читати далі »

25 червня “Підземному Переході “Ваґабундо” в Івано-Франківську відбулася презентація результатів дослідницького проєкту “Жіночі голоси Другої світової війни”. Захід став частиною широкомасштабної ініціативи “Жива історія”, яка документує свідчення пересічних українців про значущі події XX століття, пише КУРС.

Проєкт “Жива історія” був започаткований ще у 2013 році. Дослідники щотижня їздили в експедиції до більш ніж 1500 населених пунктів Івано-Франківської, Львівської, Тернопільської, Волинської, Рівненської областей. З того часу команда проєкту записала понад 5000 інтерв’ю та опрацювала 40 тисяч д ... Читати далі »

Жителів Калуської громади, що на Івано-Франківщині, запрошують на театральну постановку, присвячену постаті Михайла Дяченка — поета, борця, ідеолога ОУН, знаного також під псевдо Маркo Боєслав.

Боднарівський народний аматорський драматичний колектив запрошує на унікальну виставу, присвячену постаті Марка Боєслава — поета, борця, особистості, повідомляє Народний дім села Боднарів.

"Це не просто вистава — це жива історія, розказана мовою сцени. Це слова, що народжувал ... Читати далі »

Цікавими є тогочасні згадки про перебування престолонаслідника Габсбургів в Галичі. Щоправда, дві з них побачили світ тільки через два тижні після події. Так, Тівадар Легоцький (1830–1915), угорський археолог, історик, етнограф, дослідник історії Берегівського повіту, зафіксував у своїй праці (ймовірно, на основі публікацій часописів) наступне:

«…5 серпня 1915. Спадкоємець престолу. Хазари.

Спадкоємець престолу провів три дні в Корпусі Гофмана. Він був на лінії фронту і спостерігав за галицьким плацдармом та переходом через Дністер.

... Читати далі »

Сто років тому Олена Кисілевська писала та боролась для жінок та заради жінок – у суспільстві, де жіночий голос був заглушений. Сьогодні досвід письменниці, видавчині, мами, жінки актуальний як ніколи, зважаючи на схожість історичних обставин та ролі жінок у розбудові держави. Ця стаття, перша з серії про стертих з памʼяти жінок, не про повчання чи історію, а про підтримку та рольову модель, яка завжди була поруч, проте в пилині забуття. Це історія про жінку, невтомне серце якої билось для мільйонів.

Я письменниця, дослідниця і мама трьох дітей. І впевнена: світ тримається на жінках. На тих, які вигодовують немовля, складають однією рукою з середнім сином лего-ніндзяго, іншою – відповідають на робочі емейли, паралельно підтри ... Читати далі »

Карпатський (Прикарпатський) національний університет імені Василя Стефаника подарував франківській церковній громаді Святого Апостола Юди Тадея унікальну тактильну ікону “Гошівська Богородиця”, повідомляє вуз.

Створено ікону в межах проєкту “Невидима спадщина” спеціально для людей із порушенням зору. Її благословив Блаженніший Святослав. Працювали над іконою митці, викладачі університету, а також ... Читати далі »

24 червня 2025 року, на території Науково-просвітницького центру Національного природного парку «Гуцульщина» відбулося відкриття Центру гуцульського коня «Гуцулик». Про це повідомили в Косівській РВА.

Захід приурочений до 100-річчя з часу заснування в м. Косів товариства конярів гуцульської породи коней. Центр створено за підтримки Франкфуртського зоологічного товариства в Україні.

У національному парку "Гуцульщина" кажуть, що це єдина місцева порода коней, яку розводять на території України. Вивели її українці Східних Карпат, гуцули. А перші письмові згадки про породу д ... Читати далі »