У с.Тужилові Калуської громади знесли радянський пам'ятник.

«Пам’ятник підпадав під дію законодавства про декомунізацію. Зокрема, він включав радянську зірку і монумент радянського солдата. Від початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну позбутися пам’ятника стало особливо актуальним для громади села.

Від школярів до глибоких пенсіонерів: понад тридцять учасників краєзнавчого клубу працюють над відновленням історії Калуша. Учень восьмого класу Максим Бреславський в майбутньому планує стати археологом, і зараз набуває знань та практики. Найстарший учасник — вісімдесятирічний Євген Мазур.

Про це «Вікнам» розповів ініціатор клубу, головний зберігач фондів комунального закладу «Музейно-виставковий центр Калуської міської ради» Богдан Яневич.

Під час розкопок у селі Крилос на Івано-Франківщині науковці заповідника "Давній Галич" знайшли оборонний вал XII-IX століття до нашої ери. Фортифікаційна споруда оточувала поселення людей, які жили в час ранньої залізної доби. Також науковці знайшли частини керамічного посуду того часу.

Хто мешкав на території Крилоса у XII-IX столітті до нашої ери, чим займалися та навіщо будували оборонні вали, читайте у матеріалі Суспільного.

Давнє поселення, оточене валом

Днями у Львівському фотомузеї розгорнули виставку світлин Богдана Гладуна “Дем’янів Лаз. Непокаране зло”, пише КУРС.

Про експозицію розповів Ярослав Коретчук, директор Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби ім. Степана Бандери. “Мав змогу взяти участь у відкритті виставки світлин”, – зазначив він.

У деяких історичних будівлях нашого міста подекуди ще збереглися старі кахляні печі, які вражають своїм естетичним виглядом і художнім оформленням.

Однією з найвідоміших майстерень, які виготовляли кахлі та кахляні печі, був заклад Юзефа Пеньонжека, заснований у 1905 році. Свою майстерню цей відомий станиславівський кахляр відкрив відразу після здачі іспиту на звання майстра і пропрацював у цій сфері більше сорока років, пише Західний кур’єр.

1 липня 1883 року в Станиславові запрацювала тюрма «Діброва» (тепер вул. Чорновола 119-А), яка вважалася однією з найбільш надійних у Галичині і навіть в усій тодішній Австро-Угорщині.

У давній пресі ми знайшли кілька цікавих фактів про цю грізну тюрму, які ви, можливо, ще не знали. Так, мало кому відомо, що у вересні 1904 року «Діброва» приймала високих гостей. Тут побував сам прем’єр-міністр Австро-Угорщини Ернест фон Кьорбер у супроводі місцевих чиновників, пише Західний кур’єр.

В 1905 році у Станиславові відкрилася українська чоловіча гімназія, і як у кожному навчальному закладі, там часом траплялися різноманітні випадки.

Про один із таких випадків, що стався у бурсі, тобто в гуртожитку, де проживали студенти, згадує Михайло Дем’янчук, який вступив до гімназії у 1909 році, пише Західний кур’єр:

В 1910-х роках у Станиславові дуже популярною була азартна гра у карти, яку називали «фербель».

В неї зазвичай грали 2-4 особи, а кульмінаційним моментом був «найвищий фербель»  – комбінація з чотирьох тузів. В місті навіть діяла шайка, члени якої вдавали інтелігентів і заохочували до гри відвідувачів кав’ярень. Поліція затримувала і штрафувала азартних гравців, адже проблем від них вистачало, пише Західний кур’єр.

На 38-й сесії Верховинської селищної ради затвердили проєкт памʼятного знаку до 600-річчя селища, пише КУРС.

Про це повідомив верховинський журналіст Роман Клим.

Днями на Прикарпатті демонтували з десяток радянських пам’ятників. Як розповів КУРСу голова ГО “Деколонізація Україна”, член робочої групи з питань декомунізації та деколонізації на території Івано-Франківської області Вадим Поздняков, залишилося демонтувати приблизно 50-60 радянських пам’ятників.

«Від Хмелівки до  Нью-Йорка. Спогади українця» під такою назвою побачила світ книжка краєзнавця, громадського діяча Євгена Паранюка.

27 червня 2024 року у с. Хмелівка на Богородчанщині відбулася презентація книжки – спогадів Євгена Паранюка  «Від Хмелівки до Нью-Йорка». Видання упорядковане небогою, членкинею Національної спілки краєзнавців України Любою Лапчук  до сторіччя від дня народження Євгена Михайловича.

На жаль, порятунок і подальше використання пам’яток культурної спадщини не здійснюється методами Державної служби надзвичайних ситуацій – швидко та оперативно. Цей процес може бути довгим, передбачати дослідження, описування, обговорювання, затвердження – в окремих випадках пам'ятки паралельно знищуються під впливом часу, а інколи і від умисних дій.

В селі Хмелівка відбулося урочисте відзначення нових лавреатів обласної краєзнавчої премії імені Євгена Паранюка. Його родина стала фундатором цієї премії, призначеної, відповідно до положення, для краєзнавців-ветеранів. Заснували цю нагороду у 2016-му обласна організація НСКУ. Її голова Михайло Косило вручив нагороди краєзнавцям – цьогорічним лавреатам.

Ними у 2024 році стали:

Лесів Василь Петрович – журналіст, письменник, сценарист. Член НСЖУ, НСПУ. Автор і ведучий народознавчого телеальманаху «Вічне дерево» програми «Навзаєм»;

Івано-Франківська обласна організація Національної спілки краєзнавців України виступила співорганізатором з Івано-Франківським обласним державним центром туризму і краєзнавства учнівської молоді 26 червня 2024 року в місті Івано-Франківську в організації та проведенні науково-методичного семінару «Формування творчих громадянських компетентностей українця в дитячих об’єднаннях закладів позашкільної освіти у контексті ентонаціональних особливостей краю».

Івано-Франківська обласна організація Національної спілки краєзнавців України разом з співорганізаторами Прикарпатським національним університетом імені Василя Стефаника, Інститутом літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, Інститутом Івана Франка НАН України, Івано-Франківським обласним відділенням НТШ, Івано-Франківською обласною організація НСПУ, Снятинською міською радою, Снятинським літературно-меморіальним музеєм Марка Черемшини долучилася до проведення Всеукраїнської наукової конференції «Творчість Марка Черемшини і українська культура XIX – початку ХХ століття», присвяченої 150-річчю від дня народження відомого українського письменника Марка Черемшини (Івана Юрійовича Семанюка, 1874–1927 рр.).

У селі Чернів Букачівської громади, що на Івано-Франківщині, 9 липня демонтували пам'ятник радянському солдату.

Про це повідомив на Facebook-сторінці директор Івано-Франківського обласного музею визвольної боротьби імені Степана Бандери Ярослав Коретчук.

"Декомунізація в дії! Завдяки старанням активістів та розуміння органів влади Букачівської громади сьогодні у селі Чернів демонтовано пам'ятник совєтському вояку", — йдеться у дописі.

У селі Діброві Бурштинської громади демонтували радянський меморіал. Про це повідомили у Телеграм-каналі «Деколонізація. Україна».

У листі-відповіді міського голови Василя Андрієшина йдеться, що на черзі демонтаж радянських пам'ятників у Бурштині, Бовшеві, Дем'янові, Куропатниках та Юнашкові. Однак, для цього потрібне рішення Мінкульту.

Державний архів Івано-Франківської області продовжує публікацію документів про тих, хто найбільше відчув на собі «турботу» більшовицько-комуністичної влади у 1950-х роках, пише КУРС з посиланням на сторінку архіву у фейсбуці.

Давні медалі та нагрудні знаки – це маленькі пам’ятки, які таять у собі спогади про бойові звитяги, важливі події та славні перемоги. На жаль, таких реліквій, які пов’язані з історією нашого міста, збереглося не так багато, але про кожну з них можна дізнатися багато цікавого.

Спробуймо придивитися ближче до деяких з цих пам’яток, адже вони повергають нас у минуле нашого міста.

Артилерійський знак

Кохання нерідко стає причиною великих пристрастей і штовхає людей на відчайдушні вчинки. На жаль, ці вчинки далеко не завжди бувають добрими і шляхетними, про що красномовно свідчить кримінальна хроніка Станиславівщини.

Так, у 1912 році Окружний суд Станиславова розглянув аж дві справи про вбивства, причиною яких стали любовні пристрасті. У березні того року на лаві підсудних опинилася 32-річна Пелагея Кушнірук, мешканка села Пасічна Надвірнянського повіту, пише Західний кур’єр.

У багатьох із нас є теплі спогади про шкільні роки, зокрема про ігри з товаришами та смаколики зі шкільного буфету, які ми пам’ятаємо ще довго після закінчення школи.

Оксана Лемеха-Луцька, вихованка станиславівської жіночої гімназії у 1920-х роках, також згадує, як розважалися її подруги у ті роки та чим тамували голод між гімназійними заняттями, пише Західний кур’єр:

Захід відбудеться з нагоди Дня міста та 600-ліття першої писемної згадки про Косів.

Завтра у Косівському музеї народного мистецтва та побуту Гуцульщини відкриється виставка найдавніших поштових фото листівок з сюжетами Косівщини. Власну колекцію представить краєзнавець Мирослав Близнюк, пише “Західний кур’єр”.

На Прикрпатті продовжується декомунізація. Днями на Франківщині демонтували радянські пам’ятники у шести селах і селищах на Долинщині та Коломийщині, пише КУРС з посиланням на групу Деколонізація України у телеграмі.

“У селищі Вигода на Прикарпатті демонтовано пам’ятник радянському солдату. Процес в області розблоковано і рухається далі”, – зазначили в групі.

У селищі Чернелиця на Івано-Франківщині планують облаштувати меморіал з єврейських надгробків. Їх місяць тому знайшли під час демонтажу радянського памʼятника. Жителі громади відкопали приблизно 100 мацев, які "совєти" використали для зміцнення фундаменту монумента.

Чи зберігся первинний вигляд надгробків, скільки років найстарішому та кому вони належали, читайте у матеріалі Суспільного.

На початку року на нашій сторінці було повідомлення (публікація за 05.01.2024 р.) про ідентифікацію невідомої до того часу листівки з видом вулиці та колодязя у с. Залуква. За ці кілька наступних місяців вдалося віднайти ще одну філокартичну цікавинку присвячену даному селу, також періоду Першої світової війни, і саме цікаве – авторства того ж самого митця.

Вона видана під назвою «Kirche von Zalukiew a. Dnjestr» («Церква в Залукві над Дністром», назва - текст німецькою мовою розміщено по середині аркуша, під зображенням). Розміри листівки 13,8 * 8,5 см, виконана у техніці штрихування олівцем, у пастельних тонах.

В Івано-Франківську проводять цикл безоплатних лекцій та екскурсій містом від історика та письменника Ігоря Антонюка. Наступні зустрічі проведуть вже 4 та 5 липня, пише КУРС.

Про це повідомляють організатори — команда місцевого освітньо-культурного Гончаренко центру. 

З нагоди 110-ї річниці з часу утворення Легіону Українських Січових Стрільців Державний архів Івано-Франківської області розпочав оцифрування та в подальшому розмістить у вільний доступ унікальну підшивку журналу січового стрілецтва під назвою «Шляхи» 1915-1917 років, пише КУРС з посиланням на сторінку архіву у фейсбуці.

З фасаду будинку Івано-Франківської обласної організації Національної спілки художників України, що на розі вулиць Івана Франка та Незалежності в Івано-Франківську, демонтували меморіальну дошку радянському майстру різьблення на дереві, комуністичному діячу Миколі Кіщуку, пише КУРС з посиланням на директора Обласного музею визвольної боротьби імені Степана Бандери Ярослава Коретчука.

Вивчаючи банківську історію старого Станиславова, ми бачимо, що тодішні мешканці міста без особливих труднощів отримували позику на оздоровлення чи терміновий кредит на виплату підприємницьких податків.

І це не лише завдяки більшим банкам, а й за допомогою менших кооперативних установ, а також кредитних спілок, які нерідко бували мобільнішими і лояльнішими в обслуговуванні клієнтів, пише Західний кур’єр.

Маленький Цюріх

Проєкт тактильний арткаталог “Побачити скарби разом!”, який створили в Івано-Франківську, отримав грантову підтримку Українського культурного фонду.

Про це пише КУРС з посиланням на ініціативу “Врятуймо скарби разом”.

На Косівщині виявлені і досліджені (М. Кугутяк, Л. Держипільський) залишки низки давніх сонячних святилищ, своєрідних скельних Археоастрономічних обсерваторій.

Пише Західний кур’єр з посиланням на фб-сторінку НПП «Гуцульщина».

У липні 2023-го єпископ-помічник Івано-Франківської архиєпархії УГКЦ владика Миколай Семенишин освятив в одному з підвальних приміщень церковної споруди на парохії Пресвятого Серця Христа Чоловіколюбця та блаженних священномучеників єпископів івано-франківських Григорія Хомишина, Симеона Лукача та Івана Слезюка УГКЦ на вулиці Степана Ленкавського в Івано-Франківську каплицю-музей нескореної УГКЦ. Такий оригінальний музейний заклад було створено завдяки ініціативі та старанням пароха о. Ігоря Пелехатого, сотрудників храму о. Василя Слободи й о. Петра Козака та усієї парохіяльної спільноти.