Всі негативи і світлини відцифрують та оживлять, аби вже зовсім скоро показати їх на виставці, присвяченій Франківську крізь об’єктив часу.

Протягом місяця кожен, у кого збереглись старі плівки, негативи чи світлини Івано-Франківська, може принести їх до Палацу Потоцьких, пише Галицький кореспондент. 

“Шукаємо все: вуличні сцени, архітектуру, атмосферу, людей, цікаві місця Франківська на плівках, негативах та старих світлинах. Найцікавіші кадри потрапл ... Читати далі »

24 квітня 2025 р. о 16.00 в Івано-Франківській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. І. Франка відбудеться презентація другого тому збірника документів «Степан Ленкавський в історії ОУН. Документи і матеріали (1945-1954)», упорядником і редактором якої є історик, доктор політичних наук, голова Івано-Франківської обласної ради Олександр Сич.

Організатор події «Інститут Наукових Студій Націоналізму».

Чекаємо Вас за адресою: вул. Чорновола, 22 (ІІІ поверх)

Щороку 18 квітня відзначають Міжнародний день пам’яток і визначних місць. 

Так, станом на початок 2025 року на Івано-Франківщині на державному обліку перебували 3 654 пам’ятки культурної спадщини.

Про це журналістці Фіртки повідомили у Головному управлінні статистики в Івано-Франківській області.

Сере ... Читати далі »

ЇЇ збудували на полонині Ігрець  (місцеві ще кажуть – Игрец) у 1925 році. Тож цьогоріч цій ґражді – невеликій дерев’яній і дуже міцній гуцульській фортеці – 100. І вона, напевно, єдина в Україні хата-ґражда, яка всі роки працює за призначенням. Це не музей і не ресторан – тут живуть і працюють люди, родина Марусяків, нині вже п’яте покоління ґаздів. Крім того, вони файно приймають гостей, пише Репортер.

Краєвид віднімає мову

Похід на Ігрець – це чуд ... Читати далі »

Через 81 рік бійці “Чорного лісу” відтворили фото воїнів УПА зі святкування Великодня в лісах на території Прикарпаття.

Представники бригади “Чорний ліс” розповіли, що давно виношували ідею комунікаційно доторкнутися до минулого та поєднати сучасну боротьбу з боротьбою УПА. Зі слів істориків “Присягу вояка УПА” повстанці вперше складали на Великдень 1943 року.

Назва 15 окремої бригади артилерійської розвідки “Чорний ліс” – не випадкова. Вона натхнен ... Читати далі »

Це керамічні та кістяні писанки часів Київської Русі з колекцій Вишгородського історико-культурного заповідника, Музею археології Інституту археології Національної Академії наук України.

Серед експонатів – і писанка, якій близько пів тисячі років – з колекції Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття. Ці і не тільки експонати можна оглянути у музеї Писанкового розпису в Коломиї на виставці «Писанка крізь віки і кордони», пише Західний кур’єр. 

Деталі у сюжеті  ... Читати далі »

Життя гуцульської мисткині Параски Плитки-Горицвіт було схожим на сценарій фільму. З дитинства вона вирізнялася з-поміж однолітків, адже любила малювати. У підлітковому віці потрапила, як остарбайтерка, в Німеччину. У 17 років Параску арештували за допомогу УПА. Після повернення із заслання батько зустрів її зі словами: "Може, тепер нарозумишся і ґаздуватимеш, як людські діти?" Він вважав, що дочка повинна займатися господарством, а не творчістю.
Частина односельців також не розуміла Параску. Дехто оминав її через те, що була політично засудженою. Однак мисткиня продовжувала творити. Відтак за життя вона написала і власноруч оформила приблизно 500 книжок, зробила 4 тисячі фотографій, намалювала тисячі картин та сотні ікон. А ще у її доробку — витинанки та скульптури.
Після повернення із заслання Параска Плитка-Горицвіт усе життя мешкала у Крив ... Читати далі »

“Кукуци” або “вогники” – це неймовірна гуцульська традиція на Косівщині, яка існує й донині. Сільські діти ходять від хати до хати, а місцеві газди дають кожному гостинці. Про своє дитинство та походи на “кукуци” “Галицькому кореспонденту” розповіла прикарпатська співачка
F I Ї N K A.

Співачка каже, що ходити в “кукуци” – це столітня традиція у гуцулів. Оскільки вона родом із Надвірної, і такої традиції там немає, то у дитинстві, перед Великодніми святами, її спеціально везли у батькове село.

... Читати далі »

Великдень цьогоріч ми змушені святкувати в умовах війни. А навіть ті, хто раніше байдуже ставилися до великодніх забав, відчувають потребу в товаристві.

Тож Репортер пропонує згадати, як це було 100 років тому.

Ігри не для слабких

На Великдень осередком народних зіб­рань був майдан біля церкви. Саме там старі й малі збиралися для гаївок.

... Читати далі »

Місто Галич овіяне подихом вікової історії і славою очільників Галицько-Волинського князівства, зокрема Данила Романовича, якого Папа Римський Інокентій IV коронував як першого короля України-Руси. На жаль, у XXI столітті значення колишньої княжої столиці в нашому краї й загалом в Україні зведено до мінімуму. 2020 р. внаслідок непродуманої до кінця адміністративно-територіальної реформи у державі Галич зник з мапи Івано-Франківщини як районний центр. Галицький район ввели до складу новоутвореного Івано-Франківського.

Тоді, нагадаємо, із 14 районів в області сформували шість укрупнених. Нині Галич є лише центром Галицької міської територіальної громади, до якої належить це місто і 25 сіл. Такий його статус вочевидь і близько не відображ ... Читати далі »

18 квітня травня 2025 року напередодні Великодніх свят у відділі краєзнавчої літератури Івано-Франківської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. І. Франка розгорнуто книжкову виставку «Різнобарвна таїна пасхальної обрядовості Прикарпаття», присвячену традиціям відзначення Пасхальних свят в нашій області.

Великдень - це символ чистоти і оновлення, символ порятунку й віри, символ перемоги добра над злом. Він символізує перехід від смерті до життя, звільнення від рабства гріха та перехід до свободи, любові та добра, оскільки це свято завжди нагадує нам, що після терпінь і приниження приходить піднесення і радість, милосердя й воскресіння.

< ... Читати далі »

У середмісті Івано-Франківська хочуть перейменувати вулицю героя СРСР Дмитра Сірика на честь родини повстанців Яськівих. Відповідне звернення історика Ярослава Коретчука підтримала комісія з питань найменування об'єктів благоустрою, встановлення пам'ятних знаків міської ради.

Цю інформацію у коментарі Суспільному підтвердив Ярослав Коретчук.

"Так все виглядало, що в Івано-Франківську ми ще у 2022 році більшу частину вулиць остаточно декомунізували та деколонізували. Однак, на жаль, інколи трапляється так, що десь ... Читати далі »

15 квітня у читальному залі Державного архіву Івано-Франківської області відбулася знакова подія для всіх поціновувачів історії міста — презентація книги-альбому «Станіслав–Івано-Франківськ на світлинах з фондів Державного архіву Івано-Франківської області (1945–1971)». Автором цього унікального видання став історик, краєзнавець, начальник відділу звернень громадян, діловодного забезпечення та контролю ДАІФО Андрій Сміжак. 

Ця книга — справжня "машина часу", що переносить читача у повоєнну епоху Івано-Франківська. У ній зібрано понад 300 унікальних архівних фотографій, більшість з яких публікується вперше! Тут — знайомі вулиці та площі, архітектурні перлини, моменти з життя мешканц ... Читати далі »

Коли в Івано-Франківську погожий день і сяє сонечко, на вулицях помітно більше перехожих, адже всі прагнуть насолодитися хорошою погодою. Мешканці давнього Станиславова у цьому стосунку нічим не відрізнялися від сучасних містян.

Про це красномовно свідчить замітка у «Кур’єрі станиславівському», де газета описала погожий день у червні 1903 року, пише Західний кур’єр:

«Гарний погожий день від самого ранку виманив на вулиці мало не половину жителів міста Ревери. Перед полуднем весела, балакуча, гарно вбрана юрба прогулювалася вулицею Сап ... Читати далі »

В січні-лютому 1926 року польська преса писала про жорстоке вбивство польської вчительки у Войнилові. Вчителька Яніна Шпрінгерова проживала в Калуші і її особа легко зв’язується з фамільним склепом на калуському старому цвинтарі на Височанці.

В січні-лютому 1926 року польська преса писала про жорстоке вбивство польської вчительки у Войнилові. Газети «Goniec Krakowski» (1926, nr 27), «Iskra: dziennik polityczny, społeczny, gospodarczy i literacki» (1926, nr 26», «Słowo Polskie» (1926, nr 30», «Gazeta Narodowa» (R.1926, nr 16) друкують подробиці трагедії під заголовками «Zamordowanie nauczycielki Polki przez żyda! Szesnaście cięć siekierą», «Za drwiny topor ... Читати далі »

На початку ХХ століття заможніші галицькі родини наймали цілий штат слуг – кухарів, служниць, покоївок, садівників. Проте домашній персонал нерідко був таким собі «котом у мішку», адже господарі не могли бути повністю впевненими у порядності слуг.

Так, у 1903 році поліція Станиславова розкрила грандіозну аферу, жертвою якої стали заможні родини у багатьох містах. А починалося все з того, що молода приваблива жінка та її коханець влаштовувалися на роботу до багатих помешкань Львова, Кракова та інших міст, а потім обкрадали своїх роботодавців і тікали, пише Західний кур’єр.

... Читати далі »

8 квітня 2025 року на реставрацію передали архівні документи Організації українських націоналістів, які пролежали під землею 80 років. Їх знайшли місцеві жителі у бідоні під вивернутим після негоди деревом у лісі поблизу села Козаківка на Івано-Франківщині. У місткості було щонайменше пів сотні пропагандистських видань ОУН, повідомила кореспондентка Суспільного.

80 років під землею

На Прикарпатті вперше знайшли документи, які належали провідним структурам українського підпілля, розповідає директор комунального підприємства "П ... Читати далі »

У підземному переході «Ваґабундо» в Івано-Франківську «Суспільне Івано-Франківськ» презентувало документальну стрічку про гуцульську мультимисткиню Параску ПЛИТКУ-ГОРИЦВІТ «Горицвіт: квітнути всупереч». Творці фільму прагнули відкрити по-новому цю постать і показати її як не лише непересічну творчу особистість, а й сильну жінку зі складною і драматичною долею.

П. Плитка-Горицвіт була письменницею, художницею, іконописицею, фольклористкою, етнографинею, фотографинею – зокрема створила великий портрет Криворівні у чотирьох тисячах кадрів. Вона творила витинанки та скульптури, а також була зв’язковою УПА під псевдонімом «Ластівка». Через свою діяльність відбула майже дев& ... Читати далі »

У селі Чорний Потік Делятинської громади уже не одне покоління мистців створює унікальні писанки із чорним тлом. З початком повномасштабного вторгнення на них почали з’являтися сучасні українські символи, зокрема герб та прапор, розповіли КУРСу майстри-писанкарі у Чорному Потоці.

Перші чорнопотоківські писанки виготовляли не лише для краси чи оберегу, а й для обміну. За одну таку писанку можна було отримати два або три яйця. Так мешканці села заробляли на прожиття. Професійним промислом ця справа не стала, бо кожна писанка – унікальна. Повторити її повністю неможливо.

... Читати далі »

1565 рік — обґрунтована дата заснування калуської броварні. Саме до неї свого часу звертався Михайло Грушевський. Максимальний показник виробництва був зафіксований 1990 року — мільйон двісті літрів пива. На місці калуського бровара нині будують житловий комплекс, проте власники обіцяють зберегти крафтове виробництво, відкрити ресторан із фісташковим пивом і створити музей у приміщенні історичної солодовні.

Лекція про майже 500-річну історію пивоваріння у Калуші відбулася у Краєзнавчому музеї у середу, 9 квітня. Впродовж години провідний науковий співробітник комунального закладу "Музейно-виставковий центр Калуської мі сякої ради" Іван Тимів показав на слайдах та розповів свої напрацювання, інформують  ... Читати далі »

Музей-ресторан "Гуцульщина", який побудували у 1965 році, розташований неподалік водоспаду Пробій у Яремче.

"Гуцульщина" є пам'яткою архітектури місцевого значення, відповідно до цього не дозволяється змінювати його зовнішній вигляд та автентичний вигляд.

Від читачів Фіртка отримала фото та відео, на яких зображено проведення ремонтних робіт у музеї-ресторані. 

... Читати далі »

У давній пресі ми знаходимо багато описів щоденного життя Станиславова, які допомагають нам зануритися у тодішню атмосферу.

Так, у 1905 році газета «Кур’єр станиславівський» описала звичайний недільний день у тогочасному місті, пише Західний кур’єр:

«З самого ранку в перукарнях повно народу. Всім терміново захотілося, щоб їх поголили і підстригли. Клієнти чекають у чергах, перукарі нервуються і заливаються потом, але стрижуть і голять далі. У місті видно жвавий рух. Близько дев’ятої ранку на вулицях особливо багато людей, бо вір ... Читати далі »

На зламі ХІХ і ХХ століть у Станиславові все більше поширювалася порнографія, яка потрапляла до міста переважно з Німеччини, Франції і Відня. В деяких крамницях, які продавали канцтовари, порнографічні листівки навіть вільно виставлялися на вітринах.

Так, газета «Кур’єр станиславівський» у 1900 році зазначала, що магазин канцтоварів фірми Кляйна біля ресторації Теофіла Квятковського регулярно виставляв на своїй вітрині «пікантні» листівки. І цей магазин знаходився у самому центрі міста, на вулиці Сапєжинській, пише Західний кур’єр.

... Читати далі »

Після двох років роботи археологам національного заповідника "Давній Галич" на Івано-Франківщині вдалося розкопати вхід до цокольного приміщення в'їзної вежі Галицького замку. Воно було приховане орієнтовно 300 років. На цьому поверсі є три склепи. У різні часи вони могли слугувати оборонними спорудами, в’язницею, а також місцем для зберігання коштовностей та документів.

"Підземна частина Галицького замку починає розкривати свої таємниці"

Керівник археологічної експедиції Ігор Креховецький з 2022 ... Читати далі »

Запрошуємо на допрем'єрний показ з обговоренням документального проєкту Суспільного Мовлення про гуцульську мультимисткиню Параску Плитку-Горицвіт «Горіцвіт: квітнути всупереч» в Івано-Франківську.

Презентація відбудеться 9 квітня о 18:00 в мистецькому просторі «Ваґабундо» (вул. Пилипа Орлика 7). Вхід вільний, реєстрація обов'язкова.

Подія відбувається за участю команди та героїв документального проєкту. Заплановано живе спілкув ... Читати далі »

Уже є сигнальний примірник путівника «Іван Франко і Калуш».

Пише Західний кур’єр з посиланням на пресслужбу Калуської міської ради.

Путівник допоможе калушанам і гостям самостійно ознайомитися із локаціями однойменного туристичного маршруту, що пролягає у Калуші, його житлових масивах Підгірки і Хотінь. У виданні будуть представлені і пам’ятні місця Калуша, пов’язані із перебуванням Івана Франка, які належать до історичної і культурної спадщини міста.

Підземелля франківської ратуші, які чимало років просто використовувалися як сховища, планують перетворити в потужну туристичну та культурну локацію. Наступний етап розвитку проходитиме уже за кошти гранту ЄС в рамках проєкту «Тематичний маршрут замками 2 (CULT.ROUTE)».

У четвер, 3 квітня, у підземеллі ратуші відбулася стартова пресконференція проєкту, де й детальніше розповіли, що саме планують реалізовувати і як це все має виглядати в майбутньому.

... Читати далі »

27 березня Калуська міська рада прийняла рішення про надання в оренду майна комунальної власності — будівлі на вул. Грушевського, 37 у Калуші.

Щодо оренди цієї будівлі до міської влади звернулася Калуська районна громадська організація "АРТіКО", інформують "Вікна". 

За рішенням міськради комунальну будівлю, площа приміщень якої становить 286,1 кв. метра, включили до Переліку другого типу (таке майно передається в оренду без аукціону. — Ред.) з цільовим використанням — для громадських організацій у сфері культури й мис ... Читати далі »

Палац Потоцьких в Івано-Франківську часто розчаровує туристів, які очікують побачити гарну споруду на подобі його львівського тезки. Та хоч до сьогодні збереглося небагато, колись палац відігравав велику роль у житті всього міста.

А сам Станиславів будували за концепцією «ідеального міста» – геометричної форми, обнесене муром, пише Репортер.

Палац і фортеця у гармонії

... Читати далі »

Іван Хандрицький народився 1893 року у Підгірках Калуського повіту. Певний час був бургомістром, тобто міським головою, Калуша. Але війна потребувала досвідчених старшин в окопах, тому пішов на фронт.

Допис про міського голову Калуша, командира чети (взводу) 4-ї Золочівської бригади УГА хорунжого Івана Хандрицького опублікував у соцмережі історик Юрій Юзич, інформують "Вікна".

Іван Хандрицький після визвольних ... Читати далі »

В Івано-Франківську презентували проєкт «Тематичний маршрут замками 2». Його мета – привернути увагу до культурної спадщини регіону та розширити межі туристичного маршруту, пише КУРС.

Однією з нових туристичних локацій повинні стати підземелля франківської ратуші. Проєкт фінансують у рамках програми транскордонного співробітництва Interreg VI-A NEXT Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна. На його реалізацію партнери виділили понад 750 тисяч гривень грантових коштів, з них 178 тисяч – для Івано-Франківська.

... Читати далі »

Дехто вважає, що мода – то радше прерогатива жінок. Проте з цим важко погодитися, адже у всі часи були модники, небайдужі до власного стилю.

Зокрема на початку ХХ століття чоловіки дуже старанно доглядали за своїми вусами та ретельно підбирали фасони комірців і краваток. Давня преса зберегла для нас інформацію про мешканців Станиславова, чий стиль захоплював сучасників. Спробуймо дізнатися про них більше, пише Західний кур’єр. 

За прикладом лондонських джентльменів

... Читати далі »

Коломийська окружна прокуратура звернулася до суду з позовом щодо бездіяльності місцевої влади та зобов’язати її розробити історико-архітектурні опорні плани селищ Отинія та Гвіздець.

Про це повідомляє Івано-Франківська обласна прокуратура, пише Репортер. 

... Читати далі »